Ухвала суду № 31312989, 16.05.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/6203/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Юзькова О.Л.

Доповідач: Невідома Т.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаврилової М.В., Пікуль А.А.

при секретарі: Товарницькій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» до ОСОБА_3, третя особа: Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», про відшкодування шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» (далі по тексту ПАТ «УСК «Гарант-Авто» в особі Центральної філії ПАТ «УСК «Гарант-Авто») звернулось до районного суду з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що 20.09.2009 між ОСОБА_4 та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого є позивач, було укладено договір добровільного страхування автотранспорту відповідно полісу № 19 G-0280745, за яким позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Audi A5» держномер НОМЕР_1. 30.05.2009 відбулась дорожньо-транспортна пригода по вул.Тарасівській в м.Києві за участю застрахованого автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля «Хюндай» держномер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.07.2010 ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно звіту від 17.06.2009 вартість матеріального збитку становить 149 303 грн. 39 коп. На виконання умов договору страхування позивач сплатив страховику страхове відшкодування у вище зазначеному розмірі.

Оскільки до ПАТ «УСК «Гарант-авто» у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від відповідача, як винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди особи, компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля.

В ході розгляду справи позивач зменшив заявлені позовні вимоги у зв'язку з виплатою ПрАТ «СК «Українська страхова група», яка застрахувала цивільно-правову відповідальність відповідача, страхового відшкодування у розмірі 24 990 грн. та остаточно просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 124 313 грн. 39 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05.12.2012 у задоволенні позову «УСК «Гарант-Авто» в особі Центральної філії ПАТ «УСК «Гарант-Авто» відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19/3, корпус 1, офіс 10, код ЄДРПОУ 25965081, на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати на правову допомогу у розмірі 858 грн. 12 коп.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ПАТ «УСК «Гарант - Авто» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано норми ст. ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування», як інституту регресу, а не суброгації, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 в інтересах ПАТ «УСК «Гарант-Авто» підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 заперечували проти апеляційної скарги, вважали, що спір судом вирішений правильно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що з'явились в суд апеляційної інстанції, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.02.2009 між ОСОБА_4 та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто») укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом № 19 G-0280745 (а.с.5).

30.05.2009 у м. Києві по вул. Тарасівській відбулось зіткнення автомобілів «Хюндай», держномер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 та «Audi A5», держномер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.07.2010 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження по справі закрито, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУаАП (а.с.9).

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 29.09.2010 постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 01.07.2010 залишено без змін (а.с.10-11).

Позивачем визнано страховим випадком подію, що трапилась 30.05.2009, та 08.07.2009 складено страховий акт №80848, на виконання умов договору страхування та заяви страхувальника виплачено страхове відшкодування у розмірі 149 303 грн. 39 коп. (а.с.34-35).

Розмір страхового відшкодування встановлено на підставі звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 17.06.2009 №4192 (а.с.13-14)

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, у зв'язку зі сплатою ПрАТ «СК «Українська страхова група» 13.11.20102 24 990, 00 грн., позивачем заявлено про стягнення з відповідача 124 313 грн. 39 коп.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що за змістом ст. 993 ЦК України. ст. 27 Закону України «Про страхування» при суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, потерпілий передає право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, яке виникає з моменту завдання збитків і перебіг позовної давності на звернення з вимогами про відшкодування починається з моменту виникнення страхового випадку. При передачі цього права вимоги іншій особі (страховику), переривання строку позовної давності не відбувається.

Оскільки моментом завдання збитків є 30.05.2009, а ПАТ «УСК «Гарант - Авто» звернулось із позовною заявою 13.09.2012, тобто з порушенням строку, та враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанціївідповідає обставинам справи та положенням матеріального закону.

Згідно положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 №4, при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не має права вимагати від завдавача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв'язку з порушенням умов договору страхування.

Враховуючи вищевикладене, колегією суддів відхиляються як безпідставні посилання позивача на невірне застосування судом першої інстанції положень ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього касаційного суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: М.В.Гаврилова

А.А. Пікуль