Постанова № 31312117, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16778/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

Суддів: Хрімлі О.Г.

Коротких А.Ю.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Шанс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від31 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Шанс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Перший Шанс», звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Перший шанс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року, яка становить 247 677, 00 грн., за лютий 2010 року, яка становить 41 573, 00 грн., за березень 2010 року, яка становить 38 870, 00 грн., за квітень 2010 року, яка становить 38 129, 00 грн., за травень 2010 року, яка становить 37 706, 00 грн., за червень 2010 року, яка становить 37 186, 00 грн., за липень 2010 року, яка становить 34 857, 00 грн., за серпень 2010 року, яка становить 37 579, 00 гри., за вересень 2010 року, яка становить 61 526, 00 грн., за жовтень 2010 року, яка становить 34 793, 00 грн., заявлених до відшкодування на розрахунковий рахунок.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 7.7.2, п. п. 7.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 3.13 розділу 3 «Порядку заповнення та одання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Державною податковою адміністрацією України № 41 від 25 січня 2011 року внаслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування, за результатами якої відповідачем складено Акт перевірки №12/07-214/33157286 від 30 січня 2012 року.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000167225 від 12 березня 2012 року яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 609 896, 00 грн.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що платник податку на додану вартість не має права на складання уточнюючого розрахунку з метою зміни напряму відшкодування, оскільки зміна напряму відшкодування не може розцінюватись як виправлення помилки, а тому це є порушенням п. п. 7.7.2, п. п. 7.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу та суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 7.7.2. Закону України «Про податок на додану вартість» - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду.

Згідно до п. п. 7.7.4 п. 7 ст. 7 Закону - платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, позивачем декларації з ПДВ за період з січня по жовтень 2010 року було заповнено без порушень та подано у визначені терміни. За результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, не встановлено наявності розбіжностей у податковій звітності позивача.

В подальшому позивачем було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларацій з ПДВ за січень, лютий, березень 2010 року, в яких суми рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ зменшено та віднесено до рядків 23 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкового кредиту наступного податкового періоду» та 23.1 «на рахунок платника у банку».

Подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларацій з ПДВ за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, в яких суми рядка 25.2 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ зменшено та віднесено до рядків 23 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкового кредиту наступного податкового періоду» та 23.1 «на рахунок платника у банку».

Відповідно до п. п 4.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість - якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник податків зобов»язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону №2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України щодо внесення змін до податкової звітності роз'яснює, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, єдиним обмеженням для подання уточнюючого розрахунку є встановлення строків подання такого уточнення.

Як вбачається із матеріалів справи, платник податку подав уточнюючі розрахунки, якими були виправлені помилки відповідно в одній раніше подані податковій декларації.

Щодо права позивача на зміну напрямку відшкодування податку на додану вартість, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України», поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу (994_535) має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. У зв'язку з цим Суд зауважує, що в даній справі спір стосується не конкретної суми відшкодування ПДВ або компенсації за затримку у його виплаті, а загального права заявника відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість». Суд зауважує, що ознайомившись із критеріями та вимогами, встановленими національним законодавством, заявник мав достатньо підстав сподіватись на відшкодування ПДВ, який він сплатив під час здійснення своєї господарської діяльності, так само як і на компенсацію за затримку його виплати. Навіть якщо окрема вимога щодо відшкодування ПДВ може бути предметом перевірки та оскарження компетентними державними органами, відповідні положення Закону України «Про податок на додану вартість» не вимагають попереднього судового розгляду цієї вимоги з метою підтвердження права компанії на відшкодування.

Враховуючи, що у законодавстві не передбачено, що зміна значення рядків 23 і 24 Податкової декларації з податку на додану вартість, які визначають напрями бюджетного відшкодування, є порушенням законодавства, а тому дії щодо перенесення суми, зазначеної у рядку 24 (26) Податкової декларації з ПДВ, у рядок 23 (25), що фактично призвело до зміни напряму бюджетного відшкодування «на рахунок платника у банку» (рядок 23.1 (25.1) не можуть розцінюватися як порушення законодавства України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право на відшкодування податку на додану вартість є правом платника податку на майно, а відповідно, як власник, він самостійно вирішує питання щодо способу реалізації свого права.

А тому, колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими, в зв»язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Шанс» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2013 року - скасувати та винести нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Шанс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 0000167225 від 12 березня 2012 року яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 609 896, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 23 травня 2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 22 травня 2013 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.