Ухвала суду № 31311784, 20.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 року справа №812/2111/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Ханової Р.Ф., Гайдара А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року по адміністративній справі №812/2111/13-а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, як органу державної влади, Управління пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області, як виконавця функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду України,Управління пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області, як органу уповноваженого вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування про зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій та визнання незаконним рішення № 1477 від 24.10.2012 року про застосування фінансових санкцій на суму 170 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звертаючись до суду, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є приватним підприємцем та платником єдиного податку відповідно до Свідоцтва про сплату єдиного податку на 2011 рік Серія И659625 від 01.01.2011 року. Як платник єдиного податку, позивач є платником збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування та зареєстрований органами Пенсійного фонду України. Відповідно до ч. 2 статті 3 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування" та повноважень, наданих п.п 1 п. 2.1 Положенням "Про управління Пенсійного фонду України"від 30.04.2002 (Положення № 442), позивачем було подано заяву до УПФ про реєстрацію платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, але документу про реєстрацію платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування видано не було.

Крім того, позивачем зазначено, що Положенням № 442 визначено, що до основного завдання Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську входить проведення обліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як виконавцю функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду, який здійснює керівництво та управління солідарною системою відповідно до п. 1 статті 58 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування". На думку позивача Пенсійний фонд України як орган відповідно до ч. 1 статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", функції виконавчої дирекції якого виконує відповідач немає статуту, розрахункового рахунку юридичної особи і як наслідок не має на обліку застрахованої особи.

Також позивач вважає, що оскільки у Пенсійного фонду не має статусу юридичної особи та статуту, тому позивач не є платником податків, який перебуває на обліку в Пенсійному фонді. Позивач вказав, що оскільки він не був взятий на облік та не набув статусу платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому не може вважатися платником єдиного внеску до п. 3 Розділу 8 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а тому вважає рішення № 1477 від 24.10.2012 року про застосування фінансових санкцій незаконним.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року по адміністративній справі позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишений без задоволення у повному обсязі (а.с.83, 84-87).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на порушення допущенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. (а.с.98-104).

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів пункту 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, яки беруть участь у справі не заявила про розгляд справи за їх участю, при тому, що були повідомлені про час та місце розгляду справи та не прибули у судове засідання. Від позивача в апеляційній скарзі заявлено про розгляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що не є спірним між сторонами, ОСОБА_2 зареєстрований в якості ФОП виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області з 23.06.2006 року, є платником єдиного податку (а.с.11,12).

Згідно Повідомлення від 18.03.2013 року №236, позивач перебуває на обліку платника єдиного внеску в УПФ України Сєвєродонецьку Луганської області (а.с.56).

Відповідно до акту №619 складеного УПФ України в Сєвєродонецьку Луганської області від 24.10.2012 року, встановлено, що за інформацією ДПІ України позивач у 2011 році займався підприємницькою діяльністю на спрощеній системі оподаткування. Станом на 24.10.2012 року звіт до органів пенсійного фонду за 2011 року не подавав, чим припустився порушень ч.4 п.2 ст.6 Закону №2464 та п.3.3 Порядку №22-2.

За наслідками встановленого порушення, 24 жовтня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області винесене рішення № 1477 від 24.10.2012 про застосування штрафних санкцій у відношенні позивача, яке було надіслане позивачеві.

Позивач не погодившись з зазначеним рішенням відповідача та 09.11.2012 року оскаржив його до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (а.с.15-26).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області було розглянуто скаргу позивача від 09.11.2012 року про що винесено рішення про результати розгляду скарги від 30 листопада 2012 року за вихідним номером 9812/09-10, у якому рішення, яке оскаржується залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.27).

Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про результати розгляду скарги від 30 листопада 2012 року за вихідним номером 9812/09-10 позивач 24 грудня 2012 року, оскаржив рішення № 1477 від 24.10.2012 року до Пенсійного фонду України (а.с.30-41).

Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 24.12.2012 року Пенсійного фонду України рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області про застосування фінансових санкцій № 1477 від 24.10.2012 - залишено без змін, а скаргу - без задоволення

Колегія суддів звертає увагу, що статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України від 09.07.2003, № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Закон №1058), регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (стаття 5 Закону №1058).

Стаття 11 Закону № 1058 визначає коло осіб, які є застрахованими. Відповідно до ч.4 ст.18 Закону №1058 страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №1058 визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативи правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

01.01.2011року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-УІ.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачав законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (накази послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на ум трудового договору (контракту).

Згідно з пунктом другим розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону №2464, з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділу IV Декрету Кабінету Міністрів Українивід 26 грудня 1992 року 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється (пункт третій розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464 від 08.07.2010).

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

На підставі наведених норм, позивач зобов'язаний звітувати до територіального органу Пенсійного фонд, як платник єдиного внеску.

Пунктом 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року №22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309 (далі-Порядок №22-2), встановлено, що звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

Пунктом 2.2 Порядку №22-2 визначено, спосіб подання такого звіту, безпосередньо передбачено подача звіту - в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронна згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, - на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації, - на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п'яти. На паперових носіях звіт формується у двох примірниках та подається страхувальником до органу Пенсійного фонду за місцем взяття його на облік. Один примірник звіту з відміткою органу Пенсійного фонду про його прийняття зберігається у страхувальника.

Згідно з п.п. 3.1 Порядку №22-2 страхувальники, крім зазначених у пунктах цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його, як підприємця), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 4 частини 11 статті 25 Закону №2464 Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взагалі не подавав відповідного звіту.

Доводи позивача ґрунтуються на хибному тлумаченні чинного законодавства та не спростовують факту порушення обов'язку подання належної та у встановленій формі звітності органам Пенсійного фонду України, а також підстав для застосування штрафних санкцій.

Зважаючи, що позивачем у визначений термін не було подано до територіального органу Пенсійного фонду звіту за 2011 року за встановленою законом формою, Відповідач прийняв обґрунтоване та законне рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання звітності. Тому підстав для визнання незаконним та скасування рішення від 24.10.2012 року №1477 немає.

Щодо інших заявлених вимог позивача, то зазначені вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Згідно п. 4 прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у період до перетворення Пенсійного фонду на неприбуткову самоврядну організацію відповідно до пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" завдання та функції Пенсійного фонду та його територіальних органів щодо збору та ведення обліку єдиного внеску виконують відповідно Пенсійний фонд та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

Оскільки нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на Управління Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку як на орган, який виконує функції Пенсійного фонду, покладено обов'язок по збору та веденню обліку єдиного внеску, то і як наслідком є обов'язком ведення та взяття на облік позивача як платника єдиного внеску до Пенсійного фонду.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем безпідставно заявлено вимогу про зобов'язання відповідача, як виконавця функцій виконавчої дирекції Пенсійного фонду відповідно утриматися від вчинення певних дій щодо взяття як платника внесків на пенсійне страхування, оскільки це суперечить нормам діючого законодавства, якими встановлено права та обов'язки Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи позивача-апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року по адміністративній справі №812/2111/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя М.М.Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар