Постанова № 31311750, 21.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року справа №812/2194/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Нікуліна О.А., Юрченко В.П.

секретар Гонтаренко М.Е.

за участю сторін: позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 р. у справі № 812/2194/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 2312,04 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 р. у справі № 812/2194/13-а адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 2312,04 грн. - задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1; місце проживання: АДРЕСА_2) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області (ідентифікаційний код 21792442, місцезнаходження: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Пирогова, буд. 9) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 2312,04 грн. (дві тисячі триста дванадцять гривень чотири копійки).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі .

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом апеляційної та першої інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

ОСОБА_2, зареєстрований фізичною особою - підприємцем виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 16 грудня 1999 року, є платником єдиного податку, що підтверджено свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 28 травня 2012 року, зареєстрований в УПФ як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

УПФ на адресу відповідача направив вимогу про сплату боргу № Ф-346 від 03 вересня 2012 року на суму 2312,04 грн.. Конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення було повернуто без вручення з відміткою « за закінченням терміну зберігання» ( арк..спр.198).

В подальшому, управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області 20 листопада 2012 року відповідачу було вручено вимогу від 03 вересня 2012 року № Ф-346 про сплату боргу на суму 2312,04 грн. про що свідчить акт про вручення вимоги про сплату боргу (а.с. 10).

Вказана вимога управління до теперішнього часу ФОП ОСОБА_2 про сплату боргу № Ф-346 від 03 вересня 2012 року на суму 2312,04 грн. , не сплачена.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, керувався пунктом 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058), яким закріплений обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідно до частини 1 статті 106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Оскільки ФОП ОСОБА_2 вимогу УПФ про сплату боргу № Ф-346 про сплату боргу на суму 2312,04 грн. не виконав, борг не сплачений, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнув з відповідача на користь УПФ заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 2312,04 грн..

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції неправильним з огляду на наступне.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон №2464, в преамбулі якого зазначено, що ним визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Оскільки УПФ вимогу про сплату боргу на суму 2312,04 грн. № Ф-346 сформувало та направило відповідачу 03 вересня 2012 року за період з 01.01.2011 по 01.01.2012, тобто після набрання чинності Закону № 2464, дані правовідносини регулюються Законом № 2464.

Статтею 1 вказаного Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 4 Закону № 2464 визначений перелік осіб, що є платниками єдиного внеску.

Пунктом 4 частини першої даної статті передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Оскільки ОСОБА_2 з 01.07.2011 року є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію за віком, суд першої інстанції необґрунтовано стягнув грошові суми зі сплати єдиного внеску.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що вимога УПФУ про сплату боргу № Ф-346 від 03.09.2012 року на суму 2312,04 грн. є незаконною, а отже заявлені вимоги про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно встановлені обставини справи, судове рішення прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, спростовуються, а тому є всі підстави для скасування постановленого по справі судового рішення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 р. у справі № 812/2194/13-а - скасувати та прийняти нову.

В задоволенні адміністративної позовної заяви управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 2312,04 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 21.05.2013 року.

Колегія суддів : В.В. Попов

О.А.Нікулін

В.П. Юрченко