Ухвала суду № 31311527, 20.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 року справа №812/2154/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року по адміністративній справі № 812/2154/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСК-ІНВЕСТ" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії пов'язаних з неприйняттям податкової звітності, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСК-ІНВЕСТ" задоволений (а.с.61, 62-64).

Визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо неприйняття, поданої 10.02.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСК-ІНВЕСТ" декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік.

Зобов'язано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби прийняти подану 10.02.2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСК-ІНВЕСТ" декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік.

Зобов'язано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську перенести до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показники поданої 10.02.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "МІСК-ІНВЕСТ" декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування зазначив, що подана позивачем податкова звітність - податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, не визнана як податкова звітність, в зв'язку з тим, що не у повному обсязі зазначено найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність, що суперечить п.48.3 ст.48 ПК України. Просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю (а.с.67-68).

Розгляд справи здійснювався в порядку письмово провадження з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що позивач зареєстрований 21.06.2004 виконавчим комітетом Луганської міської ради та перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганська Луганської області ДПС, що підтверджується довідкою від 29.03.2012 №8 (а.с.13).

Як правильно зазначено судом першої інстанції, порядок складення та подання податкової звітності врегульовано главою 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі -ПК України).

Відповідно до п.п. 48.1 - 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

П.48.3 ст.48 ПК України визначений перелік обов'язкових реквізитів, які повинні утримувати в собі податкова звітність. Так, окрім інших визначених реквізитів в цьому пункті статі 48 ПК України, обов'язковим реквізитом визначено найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність.

Саме неповне зазначення в податковій звітності найменування органу державної податкової служби, до якого подається така звітність, визначена відповідачем, як підстава для не визнання такої податкової декларації.

В силу пунктів 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно п. 4.1 наказу Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 року № 516 про затвердження «Про затвердження методичних рекомендацій з прийняття та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» податкова декларація, розрахунок, що подається платником податків, контролюючому органу, в якому знаходиться на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюються нарахування та/або виплата податкового зобов'язання, або документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, сумах утриманого і/або сплаченого податку.

Згідно п.4.4 методичних рекомендацій Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Відмова посадової особи податкової служби від прийняття податкової декларації з яких-небудь причин, які не визначені ст.ст. 48, 49 Податкового Кодексу України, в тому числі висунення будь-яких умов такого прийняття забороняється.

Пункт 4.13 методичних рекомендацій передбачає, що податкова звітність складається та направляється у центр обробки електронної звітності в електронному вигляді з накладенням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку без додавання роздрукованих оригіналів на паперових носіях у відповідності з наколов ДПА від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності», п. 4.13.1 документ, підготовлений за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення або іншого програмного забезпечення, що формує вихідний документ у форматі, затвердженим ДПА України , з накладенням ЕЦП, зашифрований та поданий в електронному вигляді до адресату звітності (надалі - АЗ) засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається оригіналом. П. 4.13.4 АЗ при отриманні звітності в електронній формі від платника податків формує та спрямовує повідомлення про отримання звітності, що засвідчує факт та час доставки звітності у центр обробки електронної звітності (надалі-ЦОЕЗ). П. 4.13.5 ЦОЕЗ АО здійснює прийом звітів від платників податків, після чого обробляє звіти, формує та спрямовує платнику податків першу квитанцію, що засвідчує факт та час отримання звітності, та другу квитанцію, якою засвідчує факт прийняття/неприйняття звіту АО за місцем обліку платника. П. 4.13.6 у випадку подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку в ЦОЕЗ останній формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ; перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату; розшифровує електронний звіт;перевіряє дійсність та достовірність накладених на звіт ЕЦП; перевіряє відповідність формату електронного звіту; перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийомі звітів через ЦОЕЗ; формує першу квитанцію завіряє своїм ЕЦП та спрямовує платнику податків. В зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити отриманого електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час отримання електронного звіту та дані відправника квитанції, імпортує дані електронного звіту, по якому відправлена платнику податків перша квитанція, у базу даних АО. завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає у відповідні органи АО за місцем реєстрації підписанту, завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем реєстрації платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

Факт прийняття звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією.

Сторонами визнається та підтверджується матеріалами справи (декларації та квитанції про отримання і збереження), що позивачем своєчасно було надіслано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 року (а.с. 16.-34)

Відповідач отримавши подану позивачем декларацію склав відмову № 3928/151-00 від 11.02.3013 в якій зазначив, що подана декларація заповнена з порушенням норм п.п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, тобто, в декларації за вищезазначений період вказано не повне найменування органу Державної податкової служби, до якого подається звітність та запропонував надати декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, заповнену згідно чинного законодавства (а.с. 35).

Колегія суддів зазначає, що надана позивачем декларація з відповідними додатками оформлена у відповідності до приписів ст. 48 Податкового кодексу України, утримує в собі обов'язкові реквізити, зокрема зазначено повне найменування органу Державної податкової служби, до якого подається звітність, яким є відповідач за своїм кодовим ідентифікатором.

Колегія суддів, з урахуванням наявних в матеріалах справи податкової звітності щодо якої виник спір, погоджує висновки суду першої інстанції, що надіслання податкової звітності засобами електронного зв'язку із застосуванням електронного цифрового підпису та реєстрація такого надіслання, як на центральному рівні ДПА, так і на рівні районної державної податкової інспекції - надає можливість безсумнівно ідентифікувати відправника та отримувача податкової звітності і виключає будь-яку можливість надіслання податкової звітності не тим платником та не до того органу податкової служби, а тому підстав вважати порушення заповнення такої декларації не має.

У суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо належно оформленої податкової звітності позивачем, яка була надіслана до відповідача.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності судового рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганську Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року по адміністративній справі № 812/2154/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар