ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" травня 2013 р.Справа № 916/174/13-г
За позовом: публічного акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК"
до відповідачів: 1. Закритого акціонерного товариства "Консервний завод "Кодимський"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В"
про визнання правочину недійсним
Головуючий суддя Цісельський О.В.
судді Никифорчук М.І.
Горячук Н.О.
За участю представників сторін:
Від позивача: Поліщук Л.В., довіреність №20/02/2013 від 28.02.2013р.
Від відповідача ЗАТ "Консервний завод "Кодимський": не з'явився.
Від відповідача ТОВ "Виробниче підприємство "Надія-В": Кулик С.П. за довіреністю №28/01 від 28.01.2013 року;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, публічне акціонерне товариство "МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК", звернувся до суду із позовом до закритого акціонерного товариства "Консервний завод "Кодимський", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В", в якому просить визнати правочин про зарахування зустрічних вимог між ЗАТ "Консервний завод "Кодимський" та ТОВ "Виробниче підприємство "Надія-В", вчинений шляхом подання заяви від 20 квітня 2011 року, недійсним.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2013р. позовну заяву (вх.№311/2013) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
За письмовим клопотанням представника позивача (вх.№10903/2013 від 03.04.2013р.) ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2013р. термін розгляду справи було продовжено на 15 днів, а саме до 16.05.2013р.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач, ЗАТ "Консервний завод "Кодимський", в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, подав до суду відзив на позов (вх.№3605/2013 від 04.02.2013р.), відповідно до якого заявлені позивачем позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідач, ТОВ "Виробниче підприємство "Надія-В" заявлені позивачем позовні вимоги не визначає та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов від 30.01.2013р. та у доповненні до відзиву (вх.№5447/2013 від 18.02.2013р.).
В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.
Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
17.09.2008р. між публічним акціонерним товариством "МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" (Банк) та закритим акціонерним товариством "Консервний завод "Кодимський" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 002-CBD, згідно умов п.1 якого, Банк відповідно до умов та термін цього Договору надає Позичальнику револьверну кредитну лінію (надалі Кредит), з загальною сумою кредиту 13 000 000,00 (тринадцять мільйонів) гривень з можливістю отримувати в гривні та за умови додаткового письмового погодження з Банком - в Доларах США та Євро (з урахуванням обмежень, визначених у договорі, зокрема, але не обмежуючись, у пунктах 3.2., 4.2.) та з терміном кредиту до 25 липня 2009 року.
Згідно п.1.2. Договору, кредит надається виключно з метою фінансування облігових коштів Позичальника. Не дозволяється використовувати Кредит для виплати дивендів, погашення інших кредитів, надання кредитів та/або фізичним особам, придбання необоротних активів, придбання акцій та/або часток у статутних фондах юридичних осіб.
Відповідно до п.9.1. Договору забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника перед Банком за Договором щодо повернення Кредиту, сплаті процентів, штрафних санкцій, збитків та усіх інших платежів, що передбачені Договором, є майно Позичальника згідно наступних договорів:
а) Іпотека нерухомого майна, прийнятого для Банку, що знаходиться за адресою: Одеська область, Кодимський район, м. Кодима, вул. Чкалова, буд.1, за формою та змістом, задовільна для Банку. Така іпотека повинна бути нотаріально посвідчена, становити першочергову іпотеку з найвищим пріоритетом обтяження та повинна бути відповідно зареєстрована у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек. Таке передане в іпотеку майно повинно бути застрахованим фінансово стабільною компанією, прийнятною для Банку, проти втрати або пошкодження та інших ризиків, як буде прийнятно для Банку, та Банк повинен мати статус вигодонабувача (бенефіціара) за такими страховими договорами та полісами.
b) Застава обладнання, прийнятого для Банку, що знаходиться за адресою: Одеська область, Кодимський район, м. Кодима, вул. Чкалова, буд.1 за формою та змістом, задовільна для Банку. Така застава повинна бути нотаріально посвідчена, становити першочергову заставу з найвищим пріоритетом обтяження та повинна бути відповідно зареєстрована у Державному Реєстрі Обтяжень Рухомого майна. Таке заставлене майно повинно бути застрахованим фінансово стабільною та надійною страховою компанією, прийнятною для Банку, проти втрати або пошкодження та інших ризиків, як буде прийнятно для Банку, та Банк повинен мати статус вигодонабувача (бенефіціара) за такими страховими договорами та полісами.
с) Застава товарів в обігу (сокових концентратів та пюре), прийнятних для Банку, за формою та змістом задовільна для Банку. Така застава повинна бути нотаріально посвідчена, становити першочергову заставу з найвищим пріоритетом обтяження та повинна бути відповідно зареєстрована у Державному Реєстрі Обтяжень Рухомого Майна. Таке заставлене майно повинно бути застрахованим фінансово стабільною та надійною страховою компанією, прийнятною для Банку, проти втрати або пошкодження та інших ризиків, як буде прийнято для Банку, та Банк повинен мати статус вигодонабувача (бенефіціара) за таким страховими договорами та полісами.
d) Поруки Кредторів на такі суми, у такій формі та з таким змістом, як буде прийнятно для Банку.
Умовами п.11.13. Договору, цей Договір набуває чинності на дату його підписання належним чином та збергіає силу до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором. Дія Договору припиняється за письмовим повідомленням Банком Позичальника при невиконанні вимог розділу 2 Договору протягом періоду, вказаного в п.2.1. цього Договору.
На виконання умов договору кредитного договору № 002-CBD від 17.09.2008р., між закритим акціонерним товариством "Консервний завод "Кодимський" та публічним акціонерним товариством "МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" 13.11.2008р. було укладено договір застави, згідно умов п.1.1. якого Заставодавець та Банк уклали кредитний договір №002-CBD від 17.09.2008 року (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до нього, і разом з усіма додатками до нього надалі - "Кредитний Договір"), у відповідності з яким Банк надає Заставодавцю у кредит грошові кошти, і в забезпечення сплати та виконання Забезпеченого Зобов'язання (як цей термін визначений нижче) за вищевказаним Кредитним Договором Заставодавець надає у першочергову заставу з вищим пріоритетом обтяження своє майно відповідно до умов цього Договору Застави (надалі - "Застава").
Відповідно п.1.3. Договору, застава поширюється на нижчезазначене майно та права Заставодавця ("Предмет застави"):
- "Товари в обороті" - товари в обороті, а саме: пюре яблучне асептичне кількістю 4 833
539 (чотири мільйони вісімсот тридцять три тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) кг, пюре сливове асептичне кількістю 110241 (сто десять тисяч двісті сорок один), кг, сік яблучний неосвітлений концентрат кількістю 33575 (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) кг, що знаходяться за адресою: Одеська область, Кодимський район, м. Кодима, вул. Чкалова, буд.1, та належать заставодавцю на праві власності на дату цього Договору Застави відповідно до виписки із балансу Заставодавця №414 від 13.11.2008 року, а також пюре яблучне асептичне, пюре сливове асептичне та сік яблучний концентрат усякого та будь-якого асортименту, типу та інших родових ознак, які будуть знаходитися за адресою: Одеська область, Кодимський район, м. Кодима, вул. Чкалова, буд. №1, та належатимуть Заставодавцю на праві власності після дати укладання цього Договору Застави, та
- усі існуючи та майбутні права та Доходи (як ці терміни визначені в п.5.4.4. цього Договору Застави). Така Застава включає майно та будь-які права, які отримуються або належать Заставодавцю кожного разу при придбанні права розпорядження (права власності) Товарами в Обороті протягом діє Договору Застави, з моменту їх придбання.
Із змісту п.1.5. Договору вбачається, що сторони цього Договору погоджуються, що з метою застави вартість Предмета Затави на день підписання цього Договору Застави складає 8307217,10 гривень (вісім мільйонів триста сім тисяч двісті сімнадцять гривень 10 коп.) гривень.
Умовами п.2.1. Договору Заставодавець зробив Заставодержателю кожну із заяв та гарантій у цьому розділі 2 та усвідомлює, що Заставодержатель уклав цей Договір Застави та Кредитний Договір, а також документи, що передбачені в них, ґрунтуючись на заявах та гарантіях Заставодавця.
Як визначено в п.5.4.4. Договору, на додаток на вищезазначеного та не обмежуючи його Банк, у разі звернення стягнення на предмет Застави має право вимагати уступки і одержання всіх прав (вище та надалі - "Права") та всіх доходів (вище та надалі - Доходи) від заставодавця та від будь-якої третьої особи, що пов'язані Предметом Застави. Заставодавець повинен тісно співпрацювати з Банком та оформити всі необхідні документи, що підтверджують згоду Заставодавця на передачу Прав та Одержання Доходів.
17 листопада 2008р., керуючись нормами ст.15 Закону України "Про заставу" і ст.577 Цивільного кодексу України та у встановленому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" порядку, приватне (забезпечувальне) обтяження заставою належного закритому акціонерному товариству "Консервний завод "Кодимський" рухомого майна було зареєстровано позивачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №8198916.
13 липня 2010 року між, закритим акціонерним товариством "Консервний завод "Кодимський" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" (Покупець) було укладено договір поставки №13/07/10, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товар вказаний у п.1.2.Договору (надалі за текстом - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар у порядку й на умовах передбачених Договором.
Відповідно до п.п.1.2., 1.3. Договору асортимент товару: яблучне пюре асептичне, Brix 10 - 12%, ТУУ 15.3-30419332.001-2001. Ціна та кількість товару вказується в специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору.
За положеннями п.3.1. Договору Товар повинен бути поставлений постачальником та переданий Покупцю партіями (єю). сторони додатково у строк за 5 днів, до дати поставки, узгоджують строки поставки, розмір кожної партії та загальний об'єм товару, який повинен бути поставлений наступного місяця за допомогою оформлення окремих Заявок. кожна заявка містить об'єм партії товару та строк готовності партії товару до відвантаження, повинна бути підписана Покупцем та відправлена Постачальнику у письмовій формі факсимільним повідомленням за номером 8-04867-2-64-36, 2-64-39. Постачальник зобов'язаний протягом одного робочого дня письмово підтвердити заявку Покупця.
У відповідності до п.5.1. Договору, загальна сума даного Договору відповідає сімі всіх поставок по даному Договору, які підтверджені специфікаціями, накладними та іншими товаросупроводжуючими документами.
Оплата - 100% за кожну партії товару повинна бути здійснена протягом 5 (п'яти) банківських днів від дати прийому-передачі партії товару відповідно до видаткової накладної (п.5.2. Договору).
Пунктом 9.1. визначено, що Договір набуває чинності з дати укладання його сторонами, та діє до повного виконання сторонами, прийнятих на себе зобов'язань, а в частині взаєморозрахунків між сторонами - до повного їх закінчення.
На виконання зобов'язань за договором поставки № 13/07/10 від 13.07.2010р. закрите акціонерне товариство "Консервний завод "Кодимський" провело низку поставок товару товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В", внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість перед постачальником в сумі 202584,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.
25 листопада 2010 року, між публічним акціонерним товариством "МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" та закритим акціонерним товариством "Консервний завод "Кодимський" було укладено договір застави майнових прав, відповідно п.1.1. якого, предметом даного Договору є передача Заставодавцем Заставодержателю в заставу майнових прав (прав вимоги) на отримання платежів (в т.ч. оплати за поставлений товар, суми договірних санкцій і нарахувань передбачених законом, відшкодування збитків тощо), як таких, що існують на момент укладення цього Договору (підтверджуються видатковим накладними, перелік яких наведено в Додатку №1 до цього Договору), так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, які належать та/або належатимуть до виплати Заставодавцю відповідно договору поставки №13/07/10 з усіма додатками і змінами до нього (в цьому пункті та надалі - договір поставки), що укладено між закритим акціонерним товариством "Консервний завод "Кодимський" (юридична адреса: України, 66000, Одеська область, м. Кодима, вул. Чкалова, 1, код ЄДРЮОФОП 31886585), що діє як Постачальник за Договором поставки та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" (юридична адреса: України, 23234, Вінницька область, Вінницький район, с. Лука-Мелешківська, вул. Щорса, 3А, код ЄДРЮОФОП 32938796), що діє як Покупець за Договором поставки, для забезпечення виконання в повному обсязі грошових зобов'язань Заставодавця за кредитним договором №002-CBD від 17.09.2008р. та будь-якими додатковими договорами до нього, в тому числі такими, що збільшують основне зобов'язання (надалі - Кредитний договір), що укладено між Заставодержателем, що діє як кредитор за кредитним договором та заставодавцем, що діє як позичальник за кредитним Договором, в тому числі, але не виключно, щодо:
- зобов'язання по поверненню кредиту в сумі 13 000 000,00 (тринадцять мільйонів) гривень, у строки визначені Кредитним договором;
- зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом, виходячи із розрахунку, визначеному в кредитному договорі;
- зобов'язань по відшкодуванню завданих збитків, включаючи витрати, пов'язані зі зверненням стягнення на предмет застави;
- зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій відповідно до кредитного договору;
- зобов'язань щодо сплати будь-яких інших витрат, платежів що визначені у кредитному договорі.
За положеннями п.3.1. Договору, порядок застави виникає з моменту підписання цього Договору сторонами. Моментом підписання вважається дата вказана у преамбулі цього Договору.
Умовами п.5.3. Договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань.
В обґрутнування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що, з підстав того, що закритим акціонерним товариством "Консервний завод "Кодимський" порушено зобов'язання, що забезпечено заставою, та потягло за собою звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 13.11.2008 року, позивач як заставодержатель за обома договорами застави отримав можливість реалізувати своє пріоритетне (переважне) право вимагати уступки і одержання всіх прав і доходів, які пов'язані з предметом застави від заставодавця та будь-якої третьої особи, яке він набув з моменту укладення вказаних договорів застави, тобто, в силу застави, та у зв'язку з невиконанням закритим акціонерним товариством "Консервний завод "Кодимський" забезпеченого заставою зобов'язання, позивач має право одержати задоволення своєї забезпеченої вимоги до відповідача, закритого акціонерного товариства "Консервний завод "Кодимський" з вартості грошової вимоги, що виникла у закритого акціонерного товариства "Консервний завод "Кодимський" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство на підставі договору поставки №13/07/10 від 13.07.2010р.
Однак, як зазначає в позові позивач, пріоритет (переважне права) його як заставодерждателя було порушено, оскільки 20 квітня 2011 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" звернулось до закритого акціонерного товариства "Консервний завод "Кодимський" із заявою, із змісту якої вбачається, що 25 квітня 2011 року, ФОП Скочиком В.Л. та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" було укладено договір про відступлення права вимоги борг, відповідно до якого ФОП Скочик В.Л. відступив останньому належне йому право грошової вимоги до відповідача закритого акціонерного товариства "Консервний завод "Кодимський" на суму 229346,88 грн., що випливає з договору поставки №22/07-08 від 22.07.2008р., що укладений між приватним сількогосподарським підприємством "Розвиток і К" та закритим акціонерним товариством "Консервний завод "Кодимський", у зв'язку з чим останньому товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" було запропоновано провести зарахування зустрічних однорідних вимог.
На думку публічного акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК", товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" тлумачить заяву від 20.04.2011 року не як пропозицію, а саме як односторонній правочин, який в свою чергу позбавляє можливості позивача скористатися заставленим правом грошової вимоги, що в свою чергу й зумовило його звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частинами 2 - 5 ст. 13 ЦК встановлено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: зокрема, визнання правочину недійсним.
Частини 1, 4 ст. 202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач у якості підстави визнання оспорюваного договору недійсним, зазначає, що заява про зарахування зустрічних грошових вимог не може бути підставою для припинення права застави, оскільки порушує встановлений чинним законодавством України пріоритет (переважене право) вимоги кредитора - заставодержателя відносно вимог інших кредиторів (третіх осіб), вимоги яких не забезпечені заставою.
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 175 ГК, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Загальні умови припинення господарських зобов'язань передбачено ст. 202 ГК, згідно з ч. 1 якої, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. З ст. 203 ГК, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Подібні положення містяться і у ст. 601 ЦК. При цьому, ч. 5 ст. 203 ГК передбачає наявність обмежень для зарахування, згідно з якою, не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом. Невиключний перелік випадків недопустимості здійснення зарахування зустрічних вимог наведено також і у ст. 602 ЦК.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 602 ЦК, не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про заставу», визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 572 ЦК, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Положеннями ч.2 ст.1 Закону України "Про заставу" встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Згідно положень ч. 1 ст. 585 ЦК та ч. 1 ст. 16 Закону України "Про заставу", право застави виникає з моменту укладення договору застави.
Таким чином, станом на 20 квітня 2011 року, основне (забезпечене заставою) зобов'язання закритого акціонерного товариства "Консервний завод "Кодимський" за Кредитним Договором, яке визначено у пунктах 1.2 Договорів Застави: №1 і №2 як забезпечене зобов'язання, виконано не було.
За змістом правових норм ч. 1 ст. 601 ЦК України і ч. З ст. 203 ГК України, зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом, чого не можна сказати про вимоги, які перебувають під приватним (зобов'язальним) обтяженням.
В силу ч. 1 ст. 215 ЦК, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно вимог ч. 1 якої, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Встановлені п. 5 ч. 1 ст. 602 ЦК обмеження щодо зарахування зустрічних вимог в інших, встановлених договором або законом, випадках є загальною нормою, по відношенню до якої статті 572 - 593 ЦК та норми Закону України «Про заставу» є спеціальними.
Таким чином, спеціальним законодавством, що має застосовуватись у правовідносинах, які виникають між заставодержателем і заставодавцем, а також між ними та третіми особами щодо яких право застави є абсолютним, є Закон України "Про заставу", Цивільний кодекс України та Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" підлягають задоволенню, як обґрунтовані, законні та такі, що підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, а саме 1147,00 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати правочин про зарахування зустрічних вимог укладений між закритим акціонерним "Консервний завод "Кодимський" (66000, Одеська обл., Кодимський район, м. Кодима, вул. Чкалова, 1, код ЄДРЮОФОП 31886585) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" (23234, Вінницька обл., Вінницький район, село Лука-Мелешківська, вул. Щорса, буд. 3-А, код ЄДРЮОФОП 32938796), вчинений шляхом подання заяви від 20 квітня 2011 року, недійсним.
3. Стягнути з закритого акціонерного "Консервний завод "Кодимський" (66000, Одеська обл., Кодимський район, м. Кодима, вул. Чкалова, 1, код ЄДРЮОФОП 31886585) на користь публічного акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" (01015, м. Київ, вул. Лавровська, 16, код ЄДРЮОФОП 35810511) 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору.
4. Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" (23234, Вінницька обл., Вінницький район, село Лука-Мелешківська, вул. Щорса, буд. 3-А, код ЄДРЮОФОП 32938796) на користь публічного акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" (01015, м. Київ, вул. Лавровська, 16, код ЄДРЮОФОП 35810511) 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України
Повний текст рішення складено 18.05.2013р.
Головуючий суддя Цісельський О.В.
Суддя Никифорчук М.І.
Суддя Горячук Н.О.
Судове рішення № 31311019, Господарський суд Одеської області було прийнято 13.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/174/13-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: