Рішення № 31310640, 15.05.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0315/905/2012 провадження № 22-ц/773/725/13 Головуючий у 1 інстанції:Самрук Ф.В. Категорія: 20 Доповідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Карпук А. К.,

суддів - Стрільчука В.А., Бовчалюк З.А. ,

при секретарі Шереметі Т.Г. ,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" про захист прав споживачів, повернення сплаченої суми грошових коштів та стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на заочне рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 05 лютого 2013 року

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_3 був укладений усний договір купівлі-продажу виробів з натурального каменю. Через засоби електронного зв'язку він отримав від відповідача та 30 червня 2011 року оплатив рахунок-фактуру на вказані вироби в сумі 2693,68 грн. і за його рекомендацією погодився оплатити послуги перевізника ТОВ "Нова пошта" по доставці вантажу в м. Ковель. При огляді отриманого товару виявилося, що обидві придбані ним кам'яні плити пошкоджені (перебиті навпіл) і є непридатними для використання, про що з представником перевізника був складений акт прийому-передачі. На претензію перевізнику ТОВ "Нова пошта" останній відповів, що його вина в пошкодженні товару відсутня, оскільки відправник не здійснив спеціального маркування вантажу на упаковці щодо його правильного транспортування. Його претензія з приводу повернення сплачених за товар коштів залишилася без відповіді.

Тому просив стягнути з відповідача на його користь 2693,68 грн. сплачених за товар, і 500 грн. моральної шкоди, заподіяної йому у зв'язку з нервовим стресом та душевними стражданнями через неможливість використати витрачені кошти для сім'ї.

Заочним рішенням Старовижівського районного суду від 05 лютого 2013 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1: 2693,68 грн. за сплачений товар, 500 грн. моральної шкоди і 400 грн. судових витрат, а всього 3593 грн. 68 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати це рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповноту з'ясування обставин справи.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та розподілу судових витрат з ухваленням нового рішення з таких мотивів.

На підставі досліджених доказів судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 через інтернетмережу, використавши рекламну інформацію ПП "Гранекс", в телефонному режимі замовив у відповідача дві стільниці з мармуру для домашнього вжитку. Після цього він 30 червня 2011 року оплатив наданий йому рахунок-фактуру в сумі 2693, 68 грн. (а. с. 10). Згідно з товарно-транспортною накладною від 25 липня 2011 року продавець через обраного ним перевізника доставив товар в місто Ковель (а. с. 11). Однак при отриманні замовлення на складі ТОВ "Нова пошта" покупець виявив його неналежну якість, що підтверджується актом приймання-передачі від 27 липня 2011 року (а. с. 13).

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог в в частині відшкодування матеріальної шкоди грунтується на нормах матеріального права і фактичних обставинах справи.

Зокрема, відповідно до ст. ст. 655, 673, 678, 704 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару. Якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов'язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, указаним покупцем.

Аналогічні положення містяться і в ст. ст. 4, 6, 8 Закону України "Про захист прав споживачів".

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував неналежним виконанням продавцем укладеного ними договору купівлі-продажу, що виразилося в наданні йому товару неналежної якості.

За змістом вищенаведених правових норм права та обов'язки за договором купівлі-продажу виникають лише у сторін цього договору.

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач уклав договір купівлі-продажу виробів з натурального каменя з приватним підприємцем ОСОБА_4 і оплатив кошти за товар саме цій особі, що підтверджується рахунком-фактурою № Б-00000008 від 23 червня 2011 року, згідно з якою постачальником товару є ОСОБА_3, а одержувачем - ОСОБА_1 (а. с. 10), і меморіальним ордером № N00Х135919 від 30 червня 2011 року, за яким позивач перерахував обумовлену договором купівлі-продажу суму грошових коштів ОСОБА_3 (а. с. 9).

Відповідно п. п. 5.2, 7.3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, відповідно до яких вид упаковки має відповідати особливостям вантажу, упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу під час його транспортування з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт, відповідальність за відсутність спеціального маркування та наслідки покладаються на замовника. Як встановлено судом, ОСОБА_3 не виконав вимоги законодавства щодо належної упаковки товару. Доказів на спростування цих обставин суду не надано.

Отже, приватний підприємця ОСОБА_3, котрий як продавець товару несе відповідальність перед покупцем за його якість, зобов"язаний відшкодувати вартість придбаного товару.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення вартості товару не грунтується на Законі.

Разом з тим суд, постановляючи про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди на підставі Закону України "Про захист прав споживачів" застосував положення п.5 ч.1 ст. 4 Закону в редакції, чинній на час ухваленні рішення, якою передбачено право споживача на відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків товару(продукції).

Однак, поза увагою суду залишилась та обставина, що зазначений пункт ст. 4 Закону викладено в такій редакції згідно з Законом України від 19.05.2011 року № 3390-УІ, який набрав чинності з 22 вересня 2011 року.

Положеннями п.5 ст.4 Закону в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (станом на 23 червня 2011 року), яка підлягає до застосування при вирішенні спору, передбачалось право споживача на відшкодування моральної шкоди в разі заподіяння небезпечною для життя і здоров"я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Отже, підстави для відшкодування моральної шкоди в даному випадку відсутні.

У зв'язку з допущеними судом першої інстанції порушеннями норм матеріального права в зазначеній частині позовних вимог, що призвело до неправильного її вирішення, оскаржуване рішення в частині відшкодування моральної шкоди слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові в зазначеній частині відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК, у зв"язку з частковим задоволенням апеляційної скарги підлягає скасуванню рішення суду в частині розподілу судових витрат.

Зокрема, з ОСОБА_3 в дохід держави слід стягнути 269 грн. 30 коп. судового збору за позовними вимогами про відшкодування матеріальної шкоди.

У зв"язку з частковим задоволенням апеляційної скарги з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 57 грн. 35 копійок сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги рішення суду в частині вимог про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Старовижівського районного суду від 05 лютого 2013 року в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та розподілу судових вмитрат скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3,товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" про відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 269 грн. 30 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 57 грн. 35 коп. судового збору.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: