Рішення № 31310605, 16.05.2013, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 435/4570/12

2/214/129/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 травня 2013 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Прасолова В.М.

при секретарі - Горбуновій Л.С., Бегені Ж.І., Король О.М.

за участю позивачки - ОСОБА_1

за участю представника позивачки - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю відповідача - ОСОБА_4

за участю представника відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, визначення порядку користування майном, зустрічному позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, стягненню моральної шкоди, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину домоволодіння, виділ в натурі ? частини домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позову зазначила наступне. З ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 3 березня 1989 року, який був розірваний 18 грудня 1998 року. В період спільного життя за спільні кошти придбали з відповідачем житловий будинок АДРЕСА_2. Договір купівлі-продажу був посвідчений 13 лютого 1991 року у Сьомій Криворізькій державній нотаріальній конторі на ім'я відповідача. У зв'язку з розірванням шлюбу звернулася до відповідача з проханням переоформили ? частину зазначеного будинку на її ім'я, а також виділити їй частину будинку та господарських споруд у натурі. Однак відповідач відмовив їй, створив нестерпні умови для мешкання у спірному будинку, тому була вимушена виїхати з будинку. Спірний житловий будинок складається з 4-х кімнат площею 8.4 кв.м., 6.1 кв.м., 5.0 кв.м., 14.0 кв.м., а також сін з 2-х кімнат площею 6.1 кв.м., 2.3 кв.м. та надвірних споруд - сараю, вбиральні, водо колонки і душу. Станом на березень 2000 року вартість спірного домоволодіння складає 9832,29 грн. Одночасно з поділом спірного домоволодіння в натурі вважає за необхідне визначити згідно часткам у праві власності на будинок, порядок користування земельною ділянкою загальною площею 1908,0 кв.м., в тому числі : під спорудами 114,0 кв.м., під садом-городом 1603,0 кв.м., під двором 191,0 кв.м.

В ході розгляду справи ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам. Уточнивши зустрічний позов, просить усунути перешкоди у користуванні домоволодінням, стягнути моральну шкоду, стягнути заборгованість по аліментам. В обґрунтування позову навів наступне. У 1991 році за кошти своєї матері придбав домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2. Зазначене домоволодіння придбав для проживання у ньому його - позивача, його матері та сина, оскільки ОСОБА_1 бажала припинити спільне з ним проживання. Ніяких претензій ОСОБА_1 на домоволодіння не висувала, так як спільного придбання, утримання та догляду за домоволодінням не було. Відсутність спільних коштів з відповідачкою підтверджується тим, що остання у 1989 році звернулася до суду з позовом про стягнення з нього - ОСОБА_4 аліментів. З експертною оцінкою домоволодіння не згоден, оскільки вона проведена за його відсутності. У зв'язку із зверненням ОСОБА_1 до нього з позовом про поділ домоволодіння, йому спричинені рід незручностей, оскільки він не може покращити утримання домоволодіння. Також його мати не мала можливості у зв'язку цим продати свою квартиру та переїхати проживати до нього у спірне домоволодіння, так як на домоволодіння було накладено арешт, хоча її вік та стан здоров'я потребували цього, а гроші виручені від продажу квартири матері були б витрачені на створення побутових умов та ремонту домоволодіння, утримання та лікування. Відповідачка ніколи не була зареєстрована у спірному домоволодінні та до даного часу зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, де має власність у вигляді житла та майно. Вважає, що відповідачка за період його проживання з сином незаконно отримувала аліменти на утримання сина з четвертого кварталу 1997 року по серпень 1999 року. Станом на 1 лютого 2004 року відповідачка має заборгованість по аліментам 4696,19 грн. Вважає, що неможливо поділити домоволодіння в натурі, оскільки відповідачка негативно впливає на їхнього сина. У зв'язку з виникненням неприязних стосунків з відповідачкою, його мати вимагає повернення боргу, що надавала на придбання спірного домоволодіння, який він повернув у присутності нотаріуса. Своїми вчинками відповідачка вчиняє перешкоди у користуванні спірним домоволодінням, що полягає у накладенні арешту на домоволодіння. Вважає, що діями відповідачки його спричинено моральну шкоду у розмірі 100 000грн.

В ході розгляду справи за заявою ОСОБА_1 позовні вимоги в частині виділу в натурі ? частини домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою залишені без розгляду.

В ході розгляду справи ОСОБА_4 від зустрічного позову в частині стягнення моральної шкоди відмовився і його відмова прийнята судом.

В ході розгляду справи ОСОБА_4 двічі уточнив зустрічний позов щодо розміру заборгованості по сплаті аліментів по виконавчому листу № 12-208 від 09.08.1999 року станом на 1 серпня 2012 року, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів на загальну суму - 16244,49грн. та суму неустойки за 1888 днів ( з 21 травня 2007 року по 1 серпня 2012 року) - 306686,72грн.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні, не визнавши зустрічного позову, свій позов підтримала повністю та підтвердила його зміст. Крім того, пояснила, що в 1998 році виїхала у м. Москву на заробітки, до 1999 року дитина проживала з нею. Далі дитину забрав ОСОБА_4, стягнув з неї аліменти. Про те, що стягуються аліменти дізналася в 2001 - 2002 році. Шлюб було розірвано за її ініціативи. Коли залишала будинок забрала лише належні їй речі, написала розписку, вказавши які речі забрала, а які залишилися в будинку. Будинок купляли не за гроші матері ОСОБА_4 За час спільного життя працювала, відповідач також працював за виключенням 1994-1995 років. Будинок придбали за гроші, які заробили, частково позичали кожний у своїх родичів, у матері ОСОБА_4 гроші не позичали. Спору про інші речі не мається, проживати в будинку не бажає. Син з нею проживає з 2004 року, про скасування у зв'язку з цім рішення про стягнення аліментів нікуди не зверталася.

Відповідач ОСОБА_4 позов ОСОБА_1 не визнав повністю, свій позов підтримав повністю та підтвердив його зміст. При цьому пояснив, що проживає у спірному будинку з 1992 року, до 1989 року перебував у шлюбі з ОСОБА_1. Коли позивачка виїхала з будинку, вона йому, ОСОБА_4, залишила будинок та всі ті речі, які не забрала. У позивачки мається власне житло, вона зареєстрована в АДРЕСА_1. Гроші в борг на придбання будинку брав у матері, так як сумнівався в подальшому збереженні шлюбу. Гроші, взяті в борг, повернув. Після придбання будинку зареєструвався в ньому, позивачка в будинку не реєструвалася. Вселилася в будинок за його, ОСОБА_4, згодою. До придбання будинку прожили в шлюбі два роки, спільний бюджет з останньою не вів. Він та ОСОБА_1 працювали. Щоб отримував поштою від ОСОБА_1 аліменти, не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що із сторонами перебуває в нормальних стосунках. Не знає, що сталося між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Коли ОСОБА_1 залишала будинок АДРЕСА_2, то забрала речі, які змогла винести, при цьому сказала, що все інше буде ділити пізніше. При цьому була складена розписка, яку вона, свідок, підписала. Чому в поясненні вказано, що в розписці ОСОБА_1 зазначила, що залишає ОСОБА_4 будинок та інші речі, не може. Просить вірити тому, що сказала в судовому засіданні.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: повідомлення (т.№1, а.с.5), свідоцтво про одруження (т.№1, а.с.6), заключення (т.№1, а.с.10 - 21), копію ощадної книжки (т.№1, а.с.28, 57), свідоцтво про розірвання шлюбу (т.№1, а.с.29), повідомлення (т.№1, а.с.39), копія позову (т.№1, а.с.55,зв.), виконавчий лист (т.№1, а.с.56), довідка (т.№1, а.с.58), домова книга (т.№1, а.с.59-60), договір (т.№1, а.с.61-62), виписка з рішення (т.№1, а.с.63), постанова (т.№1, а.с.64), висновок ЛКК (т.№1, а.с.65), довідка (т.№1, а.с.66), заява (т.№1, а.с.67), повідомлення (т.№1, а.с.68), характеристика (т.№1, а.с.69), повідомлення (т.№1, а.с.70), розрахунок (т.№1, а.с.71), адресна довідка (т.№1, а.с.72, зв.), опис, довідка, плани, акти, журнали, експлікація, замовлення, рахунок, договір на спірний будинок (т.№1, а.с.73 - 92), вимога (т.№1, а.с.93), свідоцтво про смерть (т.№1, а.с.94), пояснення (т.№1, а.с.118), розписка (т.№1, а.с.119), довідка (т.№1, а.с.132), висновок експерта (т.№2, а.с.145 - 157), довідка (т.№2, а.с.163, 164), технічний план (т.№2, а.с.180), поверховий план (т.№2, а.с.181), характеристика (т.№2, а.с.182), свідоцтво про право на спадщину (т.№2, а.с.183), витяг (т.№2, а.с.184), свідоцтво (т.№2, а.с.185), паспорт ОСОБА_1 (т.№2, а.с.186-188), рішення суду (т.№2, а.с.189), довідка (т.№2, а.с.203), висновок (т.№2, а.с.204), чеки (т.№3, а.с.20).

Суд, оцінюючи, відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо, досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні встановлені наступні факти та обставини.

Позивачка та відповідач з 1989 року перебували в шлюбі, який розірвано 23 березня 2000 року, що встановлено судом на підставі свідоцтв, виписки (т.№1, а.с. 6, 29, 63), рішення (т.№3 , а.с.189)

13 лютого 1991 року ОСОБА_4 придбав спірний будинок , що встановлено договором (т.№1, а.с 61-62).

Описом, довідкою, планами, актами, журналами, експлікацією, замовленням, рахунком, договором на спірний будинок (т.№1, а.с.73 - 92), встановлено, що він складається з житлового будинку, який складається з чотирьох житлових кімнат та, сіней; сараю; вбиральні; літнього душу; водоколонки; замощення; парканів.

Згідно висновку експерта існують два варіанти поділу спірного будинку в натурі, що встановлено висновком (т.№2, а.с.145-157).

В спірному будинку позивачка не зареєстрована, ОСОБА_4 зареєстрований з 1992 року, що встановлено домовою книгою(т.№1, а.с.59-60).

Позивачка зареєстрована в АДРЕСА_1, що встановлено довідкою( т.№1, а.с.72, зв.), паспортом (т.№2, а.с.186 -188).

Постановою суду від 9 серпня 1999 року на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ? доходів щомісячно, починаючи з 1 серпня 1999 року до виповнення дитині повноліття.

ОСОБА_7 проживав разом з батьком по АДРЕСА_2 с 1997 року по жовтень 2000 року, що вбачається з довідки (т.№1, а.с.58).

ОСОБА_4 15 січня 2001 року повернув ОСОБА_8 10000 грн., які остання позичала в 2001 році для придбання будинку, що встановлено заявою (т.№1, а.с.67).

Залишаючи спірний будинок позивачка узяла з собою частину речей, маючи намір в подальшому поділити інше майно подружжя. Вказані обставини встановлені судом на підставі розписки (т.31, а.с.119) в якої позивачка зазначила, що в спірному будинку залишилися холодильник, котел, телевізор, посуд, причіп, магнітофон, які позивачка вважала спільно придбаним майном. Ця обставина підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_6, яка у судовому засіданні показала, що позивачка під час залишення будинку висловлювала намір в подальшому поділити майно подружжя.

Суд відхиляє як доказ пояснення ОСОБА_6, в яких зазначено, що позивачка в розписці зазначила, що залишила майно чоловіку. При цьому суд приходить до переконання, що пояснення в цій частині спростовується показаннями свідка ОСОБА_6, наданими в судовому засіданні та змістом розписки, в яких не зазначено, що позивачка якесь спільне майно залишила відповідачу.

Судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів станом на даний час складає 15284 грн. 49 коп. Вказані обставини встановлені судом на підставі довідок (т.№1, а.с.71, 132; т.№2, а.с. 163, 164, 203), в яких зазначені дані, наявні в Довгинцівському ВДВС Криворізького МУЮ станом на 21 травня 2007 року - в сумі 16244 грн. 49 коп. та чеків (т.№3, а.с.20), відповідно до яких ОСОБА_1 перерахувала поштовими переказами ОСОБА_4 аліменти на суму 960 грн.

Як встановлено, поверховим планом, характеристикою, свідоцтвами, витягом (т.№2, а.с.180 - 185), ОСОБА_1 належить на праві власності 1/3 частина будинку АДРЕСА_1.

Як встановлено поясненнями сторін, показаннями свідків, ОСОБА_1 в спірному будинку не проживає.

Не містять інформації щодо предмета доказування, а тому, відповідно до ст. 58 ЦПК України є неналежними доказами: ощадна книжка (т.№1, а.с.28, 57), повідомлення (т.№1, а.с.39), позов (т.№1, а.с.55, зв.), висновок ЛКК 9т.№1, а.с.65), довідка (т.№1 т.№2, а.с.66), повідомлення 9т.№1, а.с.68), характеристика (т.№1, а.с.69), повідомлення, характеристика (т.№1, а.с.68 - 70), свідоцтво (т.№1, а.с.94), висновок (т.№2, а.с.204).

Суд вважає, що встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які в частині поділу майна подружжя регулюються нормами КпШС України, в частині заборгованості по аліментах - нормами СК України, в частині наявності перешкод у користуванні власністю - нормами ЦК України.

Відповідно до ст. 22 КпШС України та, спільною сумісною власністю є майно, нажите подружжям під час шлюбу. У судовому засіданні встановлено, що сторони на час придбання спірного будинку перебували у шлюбі, а тому є підстави визнавати спірне майно спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 28 КпШС України, частки майна дружини та чоловіка визначаються рівними при поділі майна, яке є спільною сумісною власністю. Оскільки спірний будинок придбаний під час шлюбу сторін, суд приходить до висновку про те, що зазначене домоволодіння є їхньою спільною сумісною власністю. Дійшовши висновку, що спірне майно є спільною сумісною власністю, суд вважає, що є підстави для поділу спірного майна, визначивши частки майна рівними.

Відповідно до ст.194 СК України, заборгованість по аліментах стягується за рішенням суду. Згідно ст.196 СК України, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Судом встановлено, що позивачка має заборгованість по аліментах в сумі 15284 грн. 49 коп., строк прострочення складає 1888 грн., тому розмір пені дорівнює 288571 грн. 17 коп. (15284 грн. 49 коп. :100 х 1888). Тому є підстави для стягнення з ОСОБА_1 аліментів та неустойки.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. Судом встановлено, що ОСОБА_1 не створює ОСОБА_9 перешкод у користуванні спірним будинком, оскільки не проживає в ньому, тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 10 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 11 ЦПК України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити повністю, а зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В силу ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне, стягнути з відповідача держмито на користь ОСОБА_1 у сумі 235 грн.90 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 28 КпШС України, ст. ст. 194, 196 СК України, ст..391 ЦК України, ст. ст. 8,10, 11, 121, 208, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_10 право власності на ? частину будинку АДРЕСА_2.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів в сумі 15284 грн. 49 коп. та пеню у розмірі 288571 грн. 17 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_10 з ОСОБА_4 судові витрати: по сплаті державного мита - у сумі 235 грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов