Ухвала суду № 31310169, 16.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 9104/2422/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Долинської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід" до Долинської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про стягнення бюджетного відшкодування,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Захід» звернулося в суд з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 83665 грн.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області і Головним управлінням Державного казначейства України в Івано-Франківській області протиправно в порушення вимог Податкового кодексу України не здійснено підтвердження сум бюджетного відшкодування і саме бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 83665 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженої відповідальністю "Транс-Захід" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2010 року в сумі 83 665 (вісімдесят три тисячі шістсот шістдесят п"ять) грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Зокрема, апелянт посилається на те, що в ході дослідження Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією постачальників ТОВ «Транс-Захід» по ланцюгу продажу до виробника не підтверджено факт сплати контрагентами постачальниками продавця податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Вважає, що відсутність у відповідача відомостей від інших органів державної податкової служби щодо проведення зустрічних перевірок постачальників товару в другому та третьому ланцюгу продажу є підставою для відмови в задоволенні позову та відмови в проведенні бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Захід» є юридичною особою зареєстрованою Долинською райдержадміністрацією у встановленому законодавством порядку 25.10.2000 року. Крім того, 31.10.2000 року Долинською об'єднаною державної податковою інспекцією позивача взято на податковий облік. З 01.01.2010 року по 30.11.2010 року позивач був зареєстрований платником ПДВ. Дана інформація міститься в акті перевірки Долинської ОДПІ від 18.02.2011 року (а.с. 9)

Судом встановлено, що 17.12.2010 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, розрахунок сум бюджетного відшкодування за листопад 2010 року (а.с. 68-69,72), згідно яких залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, з врахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складав 757695 грн., сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає 83665 грн., тоді ж позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якою позивачем прийнято рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування в зазначеному розмір 83665 грн. (а.с. 71,73).

Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області 18.02.2011 року, на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2010 року, за результатами якої складена довідка №407/234/30906034 (а.с. 8-24).

За наслідками проведеної перевірки достовірності нарахування позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2010 року, податковим органом порушень не встановлено (а.с. 23).

Однак у висновках даної довідки, зазначено про неможливість підтвердження заявленої суми до бюджетного відшкодування за листопад 2010 року у зв'язку з проведенням додаткового комплексу заходів, спрямованих на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

На час розгляду справи в суді позивачу не проведено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року в заявленому розмірі 83665 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податковою кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно підпункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, як дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередні податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджет України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період з отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

При цьому, бюджетним відшкодуванням згідно із підпунктом 14.1.18 статті 1 Податкового кодексу України є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджете відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.7 статті 7 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Аналіз вищенаведених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку суду про те, що підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані податкової декларації за звітний період.

Крім того, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу Україні податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, на підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 цього Кодексу).

Перевіркою встановлено, що факт придбання позивачем товарів/послуг підтверджується податковими накладними, дані обставини відображено в акті перевірки від 18.02.2011 року.

У відповідності до пунктів 200.10 та 200.11 статті 200 Податкового кодексу встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок сумі бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Як встановлено судом, відповідачем - податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за листопад 2010 року та підтверджено відображений в податковій декларації розмірі такого відшкодування в сумі 83665 грн.

Пункт 200.12 статті 200 Податкового кодексу України встановлює, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно підпункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Оскільки, позивачем були виконані всі визначені Податковим кодексом України умови для отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 рок в розмірі 83665 грн., а також були наявні всі підстави для здійснення йому такого відшкодування, то невиконання Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією обов'язку, визначеного пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, а саме не подання у п'ятиденний строк після закінчення перевірки органу Державного казначейств України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету позбавленням позивача права на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість.

Згідно пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Як наслідок, суд дійшов висновку про те, що 83665 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року є бюджетною заборгованістю пере товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Захід», яка підлягає стягненню з державного бюджету.

Не обґрунтовують заперечень проти заявленого позову твердження представника відповідача про те, що позивачем порушено приписи Податкового кодексу України, оскільки податковим органом не встановлено включення до податкових зобов'язань та сплати підприємствами - постачальниками у третій ланці ланцюга постачання звітному період відповідних сум податку до бюджету у зв'язку із неможливістю проведення зустрічних перевірок постачальників та заниженням ними сум податкових зобов'язань, так як чинне законодавство не передбачає залежності відшкодування платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість від факту сплати цього податку контрагентом зазначеного платника.

Крім того, слід зазначити, що чинним законодавством України на сторону цивільно правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку та можливості здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками ланцюга постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплаті податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таки постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товар (робіт, послуг).

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у отриманні бюджетного відшкодування.

Представником відповідача - Долинської об'єднаної державної податкової інспекції суду не наведено жодних доводів про наявність ознак вчинення позивачем таких дій, не повідомлено про жодний доказ, який міг про це свідчити, а також не повідомлено про будь які обставини, що могли слугувати обґрунтованим сумнівом в добросовісності дій платника податків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з державного бюджету на його користь бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 83665 грн. є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Долинської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. по справі № 2а-3164/11/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі 20.05.2013 року.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик