Рішення № 31310043, 16.05.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. Справа № 918/436/13

Суддя Гудзенко Я.О., розглянувши позовну заяву у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАСС" до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Агропереробка"

про стягнення 99 407, 60 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Шеремет В. В. (дов б/н від 25.12.12 р.)

від відповідача: Шевчук Г. Є. (дов. № 1 від 29.12.12 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "ГРАСС" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ ВТП "Агропереробка" (далі - Відповідач) про стягнення 99 407, 60 грн. заборгованості за поставлений товар, з яких 93 635, 54 грн. основного боргу, 4 810, 05 грн. пені, 962, 01 грн. три відсотки річних.

Ухвалою господарського суду від 2 квітня 2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/436/13 розгляд якої призначено на 10 квітня 2013 року.

9 квітня 2013 року через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою від 10 квітня 2013 року розгляд справи відкладено на 19 квітня 2013 року.

11 квітня 2013 року через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

19 квітня 2013 року через канцелярію суду від Відповідача надійшло клопотання про відстрочку виконання рішення, в якому Відповідач у зв'язку із обставин викладених в клопотанні просить відстрочити виконання рішення по справі до 1 червня 2013 року. Клопотання залишене судом без задоволення з підстав його необґрунтованості, недоведеності причин неможливості розрахуватись з позивачем, заперечення позивача щодо його задоволення із вказівкою на те, що відповідач не намагається врегулювати спір, і зовсім не розраховується з ним.

19 квітня 2013 року через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та оригінали документів доданих до позовної заяви.

Ухвалою від 19 квітня 2013 року розгляд справи відкладено на 16 травня 2013 року.

В судовому засіданні 16 травня 2013 року Позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, Відповідач із сумою заборгованості погодився.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.05.2013 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2012 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки № 48 (далі - Договір, а. с. 7 - 11).

За умовами Договору Позивач зобов'язався передати у зумовлені Договором строки (строк) Відповідачу гофкартон та/або гофротару (далі - Товар), а покупець зобов'язався прийняти цей Товар і сплатити за нього визначену в порядку передбаченому Договором суму коштів.

Відповідно до п. 2.2. Договору кількість Товару, що підлягає поставці встановлюється у відповідних одиницях виміру (або грошовому вираженні).

За змістом умов п. 2.3. Договору загальний обсяг Товару, який поставлено протягом строку дії Договору, відповідно до його умов, визначається згідно накладних на Товар, з урахуванням його кількості, вартості та асортименту.

Згідно видаткової накладної № РН-0000665 від 24.10.2012 р. на суму 50 899, 50 грн. та видаткової накладної № РН-0000685 від 01.11.2012 р. на суму 42 735, 84 грн. Позивачем поставлено Відповідачу Товар, загальною вартістю 93 635, 54 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору Відповідач зобов'язаний здійснити оплату Товару в розмірі 100% його вартості протягом 14 календарних днів з моменту отримання повідомлення від Позивача про виготовлення Товару (або про готовність поставки), в разі відпуску Товару без його попередньої оплати, Відповідач зобов'язаний здійснити оплату не пізніше 15-го дня після його отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були виконані умови Договору в повному обсязі, а саме поставлено Відповідачу Товар на 50 899, 50 грн. та на 42 735, 84 грн., тобто на загальну суму 93 635, 54 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи, скріпленими підписами та відтисками печаток Позивача та Відповідача видатковими накладними № РН-0000665 від 24.10.2012 р. та № РН-0000685 від 01.11.2012 р., а також оформленими належним чином довіреностями на отримання матеріальних цінностей № 887 від 24.10.2012 р. та № 898 від 31.10.2012 р.

Проте, прийняті зобов'язання Відповідач не виконав, оплату за договором не провів, внаслідок чого, в нього утворилася заборгованість перед Позивачем в розмірі 93 635, 54 грн. Відповідач із сумою боргу погодився.

В процесі розгляду справи Відповідачем не було надано будь-яких доказів, які б спростовували доводи Позивача щодо неналежного виконання Відповідачем прийнятих зобов'язань по Договору. Також, не було подано й жодних доказів погашення заборгованості.

Крім того, Договором передбачено звернення Відповідача до Позивача в разі недотримання останнім умов щодо кількості чи якості поставленого товару, однак, доказів такого звернення, жодних зауважень чи претензій щодо кількості, асортименту чи якості товару в матеріалах справи немає.

Пунктом 8.3. Договору сторони погодили, що в разі порушення п. 6.1. Договору, за прострочення в оплаті Товару Відповідач сплачує Позивачу, за вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми недопоставленого Товару за кожен день прострочення.

Відповідно до вказаного пункту Договору, на підставі ст. 230 ГК України Позивачем було нараховано 4 810, 05 грн. пені за період з 16 листопада 2012 року по 20 березня 2013 року та 962, 01 грн. три відсотки річних з 16 листопада 2012 року по 20 березня 2013 року. Нарахування 3% річних судом визнано вірним.

Однак, судом встановлено, що при розрахунку пені Позивачем допущено помилку, а саме враховано 365 днів в 2012 році, тоді як розрахунки слід проводити із врахування 366 днів в 2012 році., у зв'язку з чим при перерахунку пені судом задовольняються вимоги в цій частині в розмірі 4 796, 90 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином, проте Відповідач розрахунки за договором не провів.

Доказів сплати боргу Відповідач суду не надав, як і не надав суду доказів у підтвердження вимог про відстрочку виконання рішення суду.

Враховуючи викладене вище, докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, заслухавши пояснення Позивача, - вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (далі-Закон), сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст. 7 Закону зазначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки законом встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється на рівні однієї мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року, відповідно, розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1 720, 50 грн., а 2 відсотки ціни позову становить 1 988, 15 грн., які ТОВ «ГРАСС» повинно було сплатити.

Однак, ТОВ «ГРАСС» судовий збір сплачено у сумі 2 020, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від № 404 від 18.03.2013 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи, тобто Позивачем було зайво сплачено 31 грн. 85 коп.

Враховуючи вищевикладене суд на підставі вказаної норми Закону дійшов висновку про необхідність повернення ТОВ «ГРАСС» з Державного бюджету України 31 грн. 85 коп. судового збору, сплаченого платіжним доручення від № 404 від 18.03.2013 р.

Відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1 987, 88 грн., покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Агропереробка" (35360, Рівненська обл., Рівненський район., с. Велика Омеляна, вул. Ярослава Гашека, 120, код ЄДРПОУ 22572180) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАСС» (29000, м. Хмельницький, вул. Довженка, 4/7, код ЄДРПОУ 31216302) 99 394 (дев'яносто дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 45 коп. з яких 93 635 (дев'яносто три тисячі шістсот тридцять п'ять) грн. 54 коп. основного боргу, 4 796 (чотири тисячі сімсот дев'яносто шість) грн. 90 коп. пені, 962 (дев'ятсот шістдесят дві) грн. 01 коп. три відсотки річних та 1 987 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 88 коп. судового збору.

3. Ухвалою повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАСС» (29000, м. Хмельницький, вул. Довженка, 4/7, код ЄДРПОУ 31216302) з Державного бюджету України 31 (тридцять одна) грн. 85 коп. надмірно сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням № 404 від 18.03.2013 р. оригінал якого містяться в матеріалах справи.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 21.05.2013 року.

Суддя Гудзенко Я.О.