Вирок № 31306540, 21.05.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Кримінальне провадження № 1 кп-760/265/13

№760/8004/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бурлаки О.В.,

при секретарі Глушковій О.О.,

за участю прокурора Денисюка М.П.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 12.03.2013 року за №12013110090003361, по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Печеніги Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який працює приватним підприємцем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 п/б, раніше судимого 22.05.2012 року Печенізьким районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців 10 днів обмеження волі,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

11.03.2013, приблизно о 12 годині 10 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні Київського відділення «Сбербанку Росії», що розташоване по АДРЕСА_2 помітив на столі в даному приміщенні два мобільні телефони, після чого вирішив таємно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 11.03.2013 року, приблизно о 12 годині 10 хвилин, ОСОБА_2 підійшов до столу, де лежали мобільні телефони, та, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою власного збагачення, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_1, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа-6300» ІМЕІ- НОМЕР_1, вартістю 500 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, на рахунку якої грошових коштів не було, мобільний телефон марки «Нокіа - 6300» IMEI- НОМЕР_2, вартістю 500 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, на рахунку якої грошових коштів не було. Таємно викравши вказане вище майно, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду, на загальну суму 1000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що дійсно 11.03.2013 року о 12 годині 10 хвилин, знаходячись в приміщенні Київського відділення «Сбербанку Росії» по АДРЕСА_2 вчинив крадіжку майна, що належало потерпілому ОСОБА_1, а саме двох телефонів «Нокіа - 6300», вартістю по 500 гривень кожен, при обставинах, викладених у фабулі вироку, щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілого та дав пояснення щодо вчинення ним злочину, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, які ніким, в т.ч. і ним не оспорюються.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд, при встановлені фактичних обставин справи, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_2

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь і характер суспільної небезпеки скоєного ним діяння, його особу, який раніше судимий за вчинення умисних злочинів, ухилявся від відбування покарання у виді обмеження волі, призначеного попереднім вироком Печенізького районного суду Харківської області, у зв'язку з чим був оголошений в розшук, фактично задовільно характеризується, осудний, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.

Щире розкаяння у вчиненому, судом визнаються як обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, є рецидив злочинів.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_2, його вік, стан здоров'я, думку потерпілого, який не наполягав на призначенні суворого покарання, а також те, що вчинений злочин віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості згідно ст. 12 КК України, суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження нових злочинів, відповідатиме цілям покарання. При призначенні покарання суд також враховує відсутність матеріальних претензій з боку потерпілого.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України щодо обвинуваченого суд не вбачає.

Враховуючи ту обставину, що злочин вчинено ОСОБА_2, не відбувши покарання, призначене 22.05.2012 року попереднім вироком Печенізького районного суду Харківської області у виді обмеження волі, покарання обвинуваченому слід призначати із застосуванням ст. 71 КК України та, із врахуванням вимог ст. 72 КК України, шляхом часткового приєднання.

Цивільний позов у справі не заявлений, судові витрати відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати покарання за вироком Печенізького районного суду Харківської області від 22.05.2012 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний ОСОБА_2 - залишити без змін.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з моменту затримання, а саме з 18 березня 2013 року.

Речові докази: мобільний телефон марки «Нокіа-6300» ІМЕІ НОМЕР_1, мобільний телефон марки «Нокіа - 6300» IMEI НОМЕР_2 залишити потерпілому ОСОБА_1, як власнику; диск із записом камер відеоспостереження зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно, після його проголошення, вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя