Рішення № 31305492, 16.05.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2013 року Справа № 913/675/13-г

Провадження №2/913/675/13-г

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНМЕТ», м. Дмитрів Донецької області

до Приватного підприємства «ОРІЄНС», м. Луганськ

про стягнення 67244 грн. 79 коп.

Суддя Седляр О.О.

в присутності представників сторін:

від позивача: представник - не прибув;

від відповідача: представник – не прибув;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 47482 грн. 90 коп., 10% річних в сумі 7088 грн. 82 коп., пеню в сумі 7924 грн. 78 коп. та суму штрафу в розмірі 4748 грн. 29 коп. за договором поставки № 11-М/Л від 16.05.2011 року.

Позивач у судовому засіданні 07.05.2013 подав заяву у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог. У зв’язку з чим він просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 47482 грн. 90 коп., 10% річних в сумі 2922 грн. 22 коп., штраф у розмірі 4748 грн. 29 коп. за договором поставки № 11-М/Л від 16.05.2011 року. Оскільки дана заява відповідача вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України то вона була прийнята судом до розгляду.

Таким чином, позовними вимогами слід вважати: стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 47482 грн. 90 коп., 10% річних в сумі 2922 грн. 22 коп., штраф у розмірі 4748 грн. 29 коп. за договором поставки № 11-М/Л від 16.05.2011 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, але належним чином був повідомлений про відкладення розгляду справи, оскільки повноважний представник був присутній у попередньому судовому засіданні.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки господарським судом виконаний обов’язок щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

16.05.2011, між сторонами у справі, укладений договір № 11-М/Л (далі за текстом – договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Постачальник (Відповідач у справі) зобов’язався поставити, а Покупець (Позивач у справі) – прийняти та оплатити брухт та відходи чорних металів, які виникають у процесі виробничо-господарської діяльності Постачальника, іменовані надалі – «товар», а останній зобов’язується прийняти та оплатити його. Поставка товару здійснюється відповідно до специфікацій, які є невід’ємлемим додатком до договору.

Відповідно до умов п. 4.1 договору поставка товару здійснюється залізничним або автомобільним транспортом. У випадку здійснення повної або часткової передоплати відповідач зобов’язався поставити товар не пізніше 5 календарних днів після здійснення передоплати.

Відповідно до умов п. 6.2 – п. 6.2.2 договору сторони передбачили, що позивач здійснює оплату товару шляхом часткової або повної передоплати вартості партії товару або протягом десяти банківських днів з дати поставки партії товару на підставі приймально-здавальних актів встановленої форми.

На виконання умов даного договору, позивачем з 20.05.2011 по 10.08.2011 було здійснено відповідачеві передоплату за товар на загальну суму 746 285 грн., що підтверджено платіжними дорученнями, які є у наявних у справі матеріалах (а.с. 19-27).

Однак, відповідач свої зобов’язання, передбачені п.4.1 договору, виконав не повністю, що підтверджено наявними у матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 28-40) на загальну суму 667689 грн., внаслідок чого позивачеві не було поставлено товар на загальну суму 47482 грн. 90 коп.

Оскільки відповідач не виконав умови договору та не здійснив поставку у повному обсязі своєчасно, позивачем на його адресу було надіслано претензію від 01.08.2012 № 19/07 з проханням повернути суму передоплати, яка відповідачем залишена без розгляду та заявлена позивачем до стягнення з нього у сумі 47482 грн. 90 коп.

Крім того, у відповідності з умовами договору (п.7.4) за неналежне виконання грошових зобов’язань позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10 % річних у сумі 2922 грн. 22 коп., а також за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов’язань (п.7.5.) нараховано відповідачеві штраф у розмірі 10% від суми невиконаних зобов’язань у сумі 4748 грн. 29 коп., які позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами позивачем підтверджено факт перерахування відповідачеві передоплати за продукції у сумі 746 285 грн. та часткової поставки відповідачем на суму 667 689 грн., що останнім належним чином не спростовано.

Оскільки відповідачем було порушено умови договору , щодо своєчасної поставки продукції позивач претензією від 01.08.2012 № 19/07 відмовився від виконання зобов’язання відповідачем з проханням повернути суму передоплати, яку останній залишив без відповіді, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу у вигляді передоплати - 47482 грн. 90 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, заявлена до стягнення позивачем сума річних за період з 18.08.2012 по 31.03.2012 у розмірі 2922 грн. 22 коп. (згідно уточненого розрахунку від 05.04.2013), є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, з врахуванням умов п.7.4 укладеного сторонами договору та п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, умовами якої передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідальність за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов’язань передбачена сторонами у п. 7.5 договору у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми невиконаних зобов’язань.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 4748 грн. 29 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 47482 грн. 90 коп., 10% річних у розмірі 2922 грн. 22 коп., штрафу у розмірі 4748 грн. 29 коп., з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивачу слід повернути судовий збір в сумі 309 грн. 37 коп. Питання по повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ОРІЄНС», 91055, м. Луганськ, вул. Леніна, буд. 38, ідент. код 32371874 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНМЕТ», 85320, м. Дмитрів Донецької області. Пров. Лесний, буд. 1, ідент. код 30443847 суму основного боргу в розмірі 47482 грн. 90 коп., 10% річних у розмірі 2922 грн. 22 коп., штраф у розмірі 4748 грн. 29 коп. та судові витрати у розмірі 1411 грн. 13 коп., видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Дата підписання – 21.05.2013

Суддя О.О. Седляр