Ухвала суду № 31304325, 26.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1005/9215/2012 Головуючий у І інстанції Саган В.М.Провадження № 22-ц/780/1745/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.Категорія 26 26.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

24 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Приходька К.П.

суддів Голуб С.А.., Таргоній Д.О.

при секретарі Бобку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства « Банк Форум» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - Позивач, Банк) звернулось до суду з даним позовом посилаючись на те, що 28.08.200 року між АКБ "Форум", правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 0290/07/01-СL (далі - Кредитний договір) відповідно до умов якого Позивач відкрив кредитну лінію для споживчих цілей з лімітом кредитування 118000 доларів США з кінцевим строком повернення по 28 серпня 2017 року зі сплатою тринадцять процентів річних за його користування.

Відповідно до Договору відповідач зобов'язувався здійснювати повернення кредитних коштів на відкритий йому позичковий рахунок, ліміт кредитування зменшується відповідно до встановленого графіку з 20.09.2009 року. Також відповідач зобов'язувався сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця.

З травня 2010 року відповідач систематично порушує умови п.п.2.3. та 2.6 кредитного договору у зв'язку з чим Банк направляв йому вимоги від 18.07.2012 року, які залишились без реагування з боку відповідача.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 127 333 долари США,що згідно курсу НБУ складає 1 017 776 грн. , 5806,92 долари США пені, що становить 46414,71 грн.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2012 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що кредит був виданий у доларах США, що суперечить ст. 192 ЦК України. Крім того, кредит відповідачу був виданий не усією сумою, а частинами із затримкою на два місяці. При цьому за ці місяці Банк нараховував йому проценти за користування.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню. а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.08.2007 р. між АКБ « Форум» правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 290/07/01-СL, згідно якого банк відкрив ОСОБА_3 кредитну лінію для споживчих цілей з лімітом кредитування 118 000 доларів США з кінцевим строком повернення по 28 серпня 2017 року зі сплатою 13 % річних за його користування, а позичальник зобов'язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в кредитному договорі, повернути Банку Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, які передбачені умовами Кредитного договору, також здійснювати погашення заборгованості за Кредитним договором відповідно до Графіку погашення кредиту.

У забезпечення виконання кредитних умов між позивачем та відповідачем 28.08.2007 р. було укладено договір іпотеки житлового будинку, загальною площею 268,2 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та земельної ділянки, площею 0,1258га для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, що підтверджується заявами на видачу готівки.(а.с. 18-29)..

Відповідач від початку дії кредитного договору сплатив кредиту у сумі 21001,48 доларів США.

З травня 2010 р. відповідач ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання передбачені договором кредиту став систематично порушував та припинив виконувати свої зобов"язання за Договором по поверненню кредиту та сплаті нарахованих процентів за користування Кредитом.

Позивач повідомляв відповідача про факт виникнення заборгованості, її розмір та пропонував відповідачу добровільно погасити заборгованість, однак відповідачем жодних розрахунків проведено не було, в добровільному порядку виплатити залишок заборгованості відмовляється та взагалі припинив будь-які оплати за Кредитним договором..

Станом на 05.09.2012 р. заборгованість відповідача перед Банком за Кредитним договором складає 133 139,92 долари США, що згідно курсу НБУ станом на 05.09.12р. становить 1 064 191 грн. 54 коп., з яких:

- прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів -29248,64доларів США, що за курсом

НБУ станом на 05.09.12р. становить 233 784,38 грн.,

- поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 73 749,88 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.09.12р. становить 589 482,79 грн.,

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 22 933,08 доларів США, що становить по курсу станом на 05.09.2012 р. 183 304,11 грн.,

- поточна сума заборгованості за нарахованими процентами - 1 401,92 долари США, що за курсом НБУ станом на 05.09.2012 р. становить 11 205,55 грн.,

- пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами - 5 806,92 долари США, що за курсом НБУ станом на 05.09.12р. становить 46 414,71 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 3.2.2., 3.3.8 Кредитного договору у випадку невиконання Позичальником умов договору, Банк набуває право вимагати від нього достроково повернути виданий кредит разом із розрахованими процентами, а Позичальник зобов'язаний виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із процентами за користування кредитом .

Проаналізувавши наведені вище норми закону та умови кредитного договору, суд прийшов до висновку, що оскільки відповідач не виконував взяті на себе за договором зобов'язання, то він має повернути позивачу кредитні кошти з урахуванням нарахованих процентів та штрафних санкцій .

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень позивачем умов договору, оскільки і кредит видавався декілька ми траншами є голослівними, оскільки за кредитним договором відкривалась кредитна лінія, що передбачає виплату кредиту декількома виплатами, а не одноразово однією сумою.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що кредит в порушення вимог законодавства був виданий у доларах США, а не у національній валюті України, також не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах права.

Відповідно до ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена в п. «в» ч.4 ст. 5 Декрету КМУ, якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. На час укладення договору такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавчо не визначені.

Відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року за № 1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст.. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Оскільки у відповідача є генеральна ліцензій він мав право видавати кредити в іноземній валюті.

Порушень судом норм процесуального права колегією судів не вбачається.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновок суду щодо задоволення позову: стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, є вірним та обґрунтованим, таким, що узгоджується з доказами, наявними у справі, відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, і тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді