Ухвала суду № 31302507, 21.05.2013, Старобешівський районний суд Донецької області

№ 245/13/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року смт.Старобешеве

Суддя Старобешівського районного суду Донецької області Дехта Р.В., розглянувши матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Старобешівського районного управління юстиції,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Старобешівського районного суду, як адміністративного суду, зі скаргою на бездіяльність ВДВС Старобешівського РУЮ з вимогами щодо рішень суду, ухвалених відносно нього відповідно до цивільно-процесуального законодавства.

У зазначеній позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив, що позовна заява (скарга) подається по порядку статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, про що зазначено в самій позовній заяві (скарги) позивачем ОСОБА_1

Згідно ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг…

На підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Юрисдикційність розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС залежить від спеціалізації суду, який ухвалив рішення, що підлягає примусовому виконанню органами ДВС.

У порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС підлягають розгляду, якщо підлягає виконанню рішення суду загальної юрисдикції, ухвалене відповідно до ЦПК (стаття 383 ЦПК).

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законодавством не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (стаття 181 КАС).

У пункті 6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" надано роз'яснення, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку. Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, яка не виконана самостійно боржником, є підставою для її примусового виконання.

В цьому ж пункті постанови пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" з посиланням на пункт 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" зазначається, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Також зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Також постановою пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" розтлумачено, що до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні (пункт 6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" (із змінами, внесеними згідно з постановами Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року N 5, від 14 вересня 2012 року N 10)).

Суддею встановлено, що позивач ОСОБА_1 оскаржує дії, бездіяльність державного виконавця при примусовому виконання рішення Старобешівського районного суду Донецької області по цивільним справам, а саме рішення Старобешівського районного суду від 18.07.2012 року, справа №2-67/2012, рішення Старобешівського районного суду від 15.05.2012 року, справа №2-1511/2011.

За таких умов, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Старобешівського районного управління юстиції.

Керуючись ст.ст. 2, 18, КАС України, ст. 1, ст. 15, ст. 122 ч.2 п.1, ст. 294 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Старобешівського районного управління юстиції.

Роз'яснити право звернення позивача ОСОБА_1 звернення до Старобешівського районного суду Донецької області зі скаргою на дії, бездіяльність державного виконавця в порядку Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Р.В. Дехта

21.05.2013