Ухвала суду № 31302171, 16.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

16.05.2013р. Справа № 7/195

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при помічнику судді Васютіні О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (юридична адреса: 84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, 11, поштова адреса: 83001, місто Донецьк, вулиця Постишева, 99-А; код ЄДРПОУ - 00131469) на дії відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції (86700, Донецька область, місто Харцизьк, вулиця Постишева, 226) щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 07 жовтня 2009 року у справі № 7/195

за позовом відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Нафтогазпостачання» (86700, Донецька область, місто Харцизьк, вулиця Жовтнева, 86/1)

про стягнення 14 271,01 гривень, -

за участю представників сторін:

від скаржника (стягувача): не з'явився

від боржника: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 07 жовтня 2009 року у справі № 7/195 позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Нафтогазпостачання» про стягнення 14 271,01 гривень задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Нафтогазпостачання» на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» заборгованість за перевищення договірної величини споживання у розмірі 14 271,01 гривень.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Нафтогазпостачання» на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» державне мито у розмірі 142,71 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 гривень.

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 19 жовтня 2009 року були видані накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 07 жовтня 2009 року.

11 квітня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга, в якій публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» просить визнати дії відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції щодо винесення постанов про повернення виконавчих документів ВП № 33234004, ВП № 33233898 - наказів господарського суду Донецької області у справі № 7/195 такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження»; визнати незаконними постанови про повернення виконавчих документів ВП № 33234004, ВП № 33233898 від 07 березня 2013 року за наказами господарського суду Донецької області у справі № 7/195, винесених державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції.

Відповідно до вимог частини третьої статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою документообігу суду суддею для розгляду вказаної скарги визначено Фурсову С.М.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на статті 40, 47, 82 Закону України «Про виконавче провадження», підпункт 3.8.6 пункту 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 та вважає, що відділ державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області не виконав усіх передбачених законодавством дій, робота по виявленню майна боржника належним чином проведена не була, рішення суду у справі не виконано, а отже винесення постанов про повернення виконавчих документів є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15 квітня 2013 року розгляд скарги призначено на 23 квітня 2013 року.

Розгляд скарги відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

23 квітня 2013 року у судовому засіданні представник відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції заперечував проти задоволення скарги та надав пояснення, аналогічно викладених у письмових запереченнях. Також зазначив, що відділом державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області належним чином виконано всі обов'язки та було прийнято усіх заходів по виконанню наказів господарського суду Донецької області у справі № 7/195.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 квітня 2013 року розгляд скарги відкладено на 16 травня 2013 року у зв'язку з ненаданням витребуваних доказів.

08 травня 2013 року через відділ діловодства суду на підтвердження наданих представником виконавчої служби заперечень надано копії матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказів господарського суду Донецької області від 19 жовтня 2009 року у справі № 7/195.

Учасники судового процесу явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду скарги повідомлені своєчасно та належним чином, однак від відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги у зв'язку з перебуванням представника відділу в черговій відпустці.

Відповідно до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання стягувача та представника органу Державної виконавчої служби, не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, оцінивши всі докази в сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Також відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України «Про виконавче провадження», та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року.

Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України «Про виконавче провадження».

Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенція суду.

Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується Розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України «виконання рішення, ухвали, постанови», ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.

Так, в силу статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Частиною першою та другою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Так, рішенням господарського суду Донецької області від 07 жовтня 2009 року у справі № 7/195 позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Нафтогазпостачання» про стягнення 14 271,01 гривень задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Нафтогазпостачання» на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» заборгованість за перевищення договірної величини споживання у розмірі 14 271,01 гривень.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Нафтогазпостачання» на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» державне мито у розмірі 142,71 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 гривень.

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 19 жовтня 2009 року були видані накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 07 жовтня 2009 року.

Вказані накази суду відповідають вимогам виконавчого документу, вказаних в статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

21 червня 2012 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції із заявами про прийняття наказів до виконання, відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду.

Матеріали справи свідчать, що на підставі заяв стягувача відділом державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції 25 червня 2012 року винесено постанови ВП № 33234004, ВП № 33233898 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказів господарського суду Донецької області від 19 жовтня 2009 року у справі № 7/195 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Нафтогазпостачання» на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» заборгованості за перевищення договірної величини споживання у розмірі 14 271,01 гривень, державного мита у розмірі 142,71 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 гривень.

Постановами відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції ВП № 33234004, ВП № 33233898 приєднано два виконавчих провадження до зведеного виконавчого провадження № 31867738.

Відділом державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції були зроблені наступні запити до:

- Державної податкової служби України;

- ВРЕВ при УДАІ ГУ УМВС України в Донецькій області;

- КП «Бюро технічної інвентаризації» у місті Харцизьку;

- Управління Держкомзему у місті Харцизьку;

- ДП «Донецький експертно-технічний центр»;

- Державної комісії по цінним паперам та фондового ринку України;

- Територіального управління Держгірпромнагляду України у Донецькій області.

Згідно отриманої інформації Державної податкової служби України у боржника відкрито три рахунки у банківських установах.

При попередньому пред'явлені виконавчих документів до виконання постановою відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції від 26 лютого 2010 року накладено арешт на кошти в сумі 16 231,59 гривень на рахунку боржника № 26008217752 у «Райффайзен Банк Аваль» у місті Києві, МФО 380805.

Листом № с05-43-1-4-23/3-414 публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» повідомило відділ державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про відсутність грошових коштів на арештованому рахунку боржника.

Постановою відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції від 22 листопада 2012 року накладено арешт на усі кошти, що містяться та надходять на усі рахунки боржника у ДОД АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Супровідним листом № 25271/03-31/12 від 22 листопада 2012 року постанова про арешт коштів боржника направлена для виконання ДОД АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Листом № 43-8-1/2-1988 від 27 листопада 2012 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» повідомило відділ державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про відсутність залишку коштів на рахунку № 26008217752, а також відсутність відкритих поточних рахунків боржника.

Згідно витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у зазначених реєстрах 26 жовтня 2010 року зареєстровані обтяження на все майно боржника.

Як вбачається з інформації Державної податкової служби України нових рахунків у боржника не виявлено.

ДП «Донецький експертно-технічний центр» листом № 117 від 16 січня 2013 року повідомило, що із запитами щодо обліку технологічних транспортних засобів необхідно звертатися до територіального управління Держгірпромнагляду України у Донецькій області.

Згідно даних КП «Бюро технічної інвентаризації» у місті Харцизьку, ВРЕВ при УДАІ ГУ УМВС України в Донецькій області, Управління Держкомзему у місті Харцизьку та Територіального управління Держгірпромнагляду України у Донецькій області майно за боржником не зареєстровано.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку листом від 26 грудня 2012 року повідомила про відсутність боржника, серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу).

06 березня 2013 року державний виконавець здійснив вихід за місцезнаходженням боржника та склав акт про відсутність у місті Харцизьку вулиці Жовтневої та про відсутність боржника за адресою: місто Харцизьк, вулиця Октябрська, 86/1.

Тобто відділом державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» було вчинено відповідні виконавчі дії і вжито усіх заходів, які спрямовані на повне та фактичне виконання рішення суду та не суперечать вимогам вказаного Закону.

Постановами відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції ВП № 33233898, ВП № 33234004 від 07 березня 2013 року виконавчі провадження № 33233898, № 33234004 виведено зі складу зведеного виконавчого провадження.

07 березня 2013 року відділом державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції винесено постанови про повернення виконавчих документів ВП № 332334004, ВП № 33233898, а саме наказів господарського суду Донецької області від 19 жовтня 2009 року у справі № 7/195, у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Щодо посилань виконавчої служби на пропуск скаржником строку на оскарження спірних постанов, господарський суд зазначає наступне.

Стягувач звернувся зі скаргою до господарського суду 08 квітня 2013 року (згідно датованої відмітки органу поштового зв'язку на конверті) та зазначив, що отримав оскаржувану постанову 27 березня 2013 року. Такі обставини підтверджуються наданим скаржником супровідним листом відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції № 5921/04-31/12 від 12 березня 2013 року з відбитком вхідного штампу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (вхідний № 32339 від 27.03.2013).

Таким чином у господарського суду відсутні підстави вважати, що публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до суду з порушенням строків, встановлених статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України на оскарження постанов державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Пунктом 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачеві, якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійсненні державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися без результатними.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про правомірність дій відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції щодо повернення виконавчих документів та про відсутність підстав для задоволення скарги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго».

Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Доводи скаржника визнати неправомірними.

Скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції відхилити.

Ухвала набирає законної сили 16 травня 2013 року та може бути оскаржена через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення.

Суддя С.М. Фурсова