Постанова № 31302154, 20.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. Справа № 922/813/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 81 від 14.03.13 р.)

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод", смт. Великий Бурлук, Харківська область (вх. № 1390 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.13 р. у справі № 922/813/13-г

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Фабрика повітря", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод", смт. Великий Бурлук, Харківська область

про стягнення 107 179,97 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2013 р. у справі № 922/813/13-г (суддя Доленчук Д.О.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 загальну заборгованість за виконані роботи у сумі 106090,00 грн., 3% річних в розмірі 1089,97 грн., витрат з оплати судового збору у розмірі 2193,60 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1000,00 грн.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2013 р. у справі № 922/813/13-г про стягнення з відповідача суми боргу, 3% річних, судового збору, витрат на послуги адвоката на загальну суму 109679,97 грн. змінити шляхом розстрочення виконання рішення у відповідності до заявленого клопотання (вих. № 312 від 01.04.2013 р.).

В обґрунтування викладених вимог заявник посилається на тяжкий фінансовий стан та збитковість підприємства, що є, за твердженнями відповідача, наслідком фінансової та економічної нестабільності в країні та зумовлене наявністю інфляційних процесів в державі. Відповідач вважає, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення, не врахував вказані обставини, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права та дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для надання розстрочки виконання рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. При цьому зазначає про відсутність підстав для розстрочки виконання рішення, посилаючись також на той факт, що боржником не надано будь-яких доказів на підтвердження його звернень до позивача з пропозицією добровільного виконання рішення, а також вжиття заходів щодо погашення заборгованості.

В призначене судове засідання 16.05.2013 року відповідач свого уповноваженого представника не направив та про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 006577/1.

3-я особа своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористалась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Враховуючи, що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач та 3-я особа не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою господарським судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 16.05.2013 року за відсутності представників відповідача та 3-ї особи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 01 червня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Великобурлуцький сироробний завод" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика повітря" (підрядник) був укладений договір підряду № 13/10 (надалі - договір підряду).

Відповідно до умов договору підряду підрядник зобов'язувався здійснити виготовлення, монтаж та пуск-наладку припливно-витяжних систем вентиляції в виробничо-технологічних приміщеннях заводу. Роботи повинні були виконуватися відповідно до ескізу та технічних характеристик, узгоджених із замовником. В свою чергу відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити вартість виконаної роботи (п.п. 1.1, 2.1 договору підряду).

Також, між замовником та підрядником було укладено та підписано ряд додаткових угод за № №1,2,3,4,5 до договору підряду відповідно до яких були узгоджені строки оплати виконаних робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору підряду підрядником були надані послуги з виготовлення, монтажу, пуско-наладки припливно-витяжних систем вентиляції в виробничо-технологічних приміщеннях заводу та поставлено обладнання, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (акти за №№ ФВ-1/13/10, ФВ-00000018, ФВ-2/13/10, ФВ-3/13/10) та видатковими накладними за №№Ф В-0000003, ФВ-0000002. Будь-яких зауважень щодо повноти та якості виконаних робіт та поставленого обладнання, з боку замовника до виконавця робіт не висувалося, що підтверджується відповідними підписами замовника на вказаних актах здачі-прийняття робіт, які скріплені його печаткою.

Проте, замовником умови договору підряду №13/10 щодо оплати виконаних робіт були виконано не в повному обсязі. Заборгованість ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" перед ТОВ "Фабрика повітря" відповідно до акту взаєморозрахунків за період з 01.01.2010 р. по 02.08.2012 р. склала 120300,00 грн.

Пунктом 6.1. договору підряду було передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.

31 липня 2012 року між позивачем та ТОВ "Фабрика повітря" був укладений договір № 5 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.2 договору № 5 про відступлення права вимоги до позивача перейшло право вимагати (замість ТОВ "Фабрика повітря") від Публічного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" належного та реального виконання обов'язків щодо оплати вартості виконаних робіт згідно п.5.4. додаткової угоди № 5 від 23.01.2012 р. до договору підряду № 13/10.

Як вказує позивач, 16 жовтня 2012 року на його розрахунковий рахунок від відповідача було перераховано 14210,00 грн. Після цього, решта боргу, яка складає 106090,00 грн., не була сплачена і таких доказів відповідачем до суду не надано.

З урахуванням таких встановлених обставин, беручи до уваги, що відповідач не надав доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань щодо повної оплати вартості робіт або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, місцевим господарським судом стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати на послуги адвоката у розмірі 1000,00 грн., оскільки вони підтверджуються документальними доказами, а також 2193,60,00 грн. судового збору.

Як свідчать матеріали справи, 02.04.2013 р. відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з клопотанням в порядку п. 6 ст. 83 ГПК України, в якому зазначив про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, та враховуючи значний розмір позовних вимог та відсутність коштів на підприємстві просив суд розстрочити виконання рішення згідно наступного графіку: квітень 2013 року - 22000,00 грн.; травень 2013 року - 22000,00 грн.; червень 2013 року - 22000,00 грн.; липень 2013 року - 22000,00 грн.; серпень 2013 року - 21679,97 грн.

В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення по справі господарським судом відмовлено з посиланням на те, що позивач та відповідач є комерційними підприємствами, які несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Отже, несплата заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає йому істотної матеріальної шкоди, що не є допустимим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність в даному випадку підстав для задоволення заяви ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 02.04.13р. по справі № 922/813/13г, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Виходячи з аналізу даної норми права, можна зробити висновок, що підставою для відстрочки, розстрочки повинні бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у визначений строк. До того ж законодавець вказує, що надання розстрочки та відстрочки виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, виходячи з особливого характеру обставин справи.

Також, слід зазначити, що відстрочка або розстрочка виконання рішення надається лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Згідно п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 р. № 9 (зі змінами та доповненнями), вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події.

Колегія суддів бере до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що останній платіж в розмірі 14 210,00 грн. за наявною заборгованістю відповідачем було здійснено 16.10.2012 р. Станом на дату розгляду справи та прийняття рішення по справі будь-яких виплат від відповідача на рахунок позивача не надходило, як і не надходило жодних пояснень або пропозицій до позивача щодо вирішення питання стосовно можливості розстрочення сплати виниклої заборгованості.

Як вказує позивач, всі листи від ФОП ОСОБА_2 були ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" проігноровані.

Колегія суддів звертає увагу, що звертаючись до господарського суду з клопотанням про розстрочення виконання рішення починаючи з квітня 2013 року, відповідач на даний час не здійснив жодного платежу на користь позивача, а також не надав жодного доказу на підтвердження вжиття заходів щодо погашення заборгованості.

Свою заяву про розстрочку виконання рішення суду відповідач обґрунтовує тяжким фінансовим станом підприємства, збитковістю підприємства, що є, за твердженнями відповідача, наслідком фінансової та економічної нестабільності в країні та зумовлене наявністю інфляційних процесів в державі.

Однак, колегія суддів, вважає, що надані боржником аргументи не свідчать про неможливість виконання ним судового рішення, а вказані обставини не мають характер виняткових випадків, які можуть бути підставою для надання відстрочки виконання рішення суду, оскільки негативні процеси в економіці у рівній мірі впливають як на відповідача, так і на позивача, а самі інфляційні процеси спричиняють знецінення грошей, які відповідач повинен сплачувати за рішенням суду, що може привести до грубого порушення прав позивача щодо стягнення заборгованості, яка є предметом даного спору, та завдання йому матеріальної шкоди.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів, погоджуючись з висновками господарського суду Харківської області, вважає, що підстави для задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду відсутні.

За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 02 квітня 2013 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями статями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод", смт. Великий Бурлук, Харківська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 квітня 2013 року у справі № 922/813/13-г залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 18 травня 2013 року

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.