Рішення № 31297164, 20.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.13 Справа № 914/1305/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гердан», м. Львів

до відповідача: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівська міська рада, м. Львів

про визнання продовженою дію договору оренди нерухомого майна.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Довгополов А.О.

Представники:

Від позивача: Шейка О.В. - директор (протокол № 6/08 від 05.06.2008р.), Колянковський Т.М. - представник за довіреністю від 18.04.2013р.;

Від відповідача: Романяк М.О. - представник за довіреністю № 2302-вих-1 від 02.01.2013р.

Від третьої особи: Гнатковська М.І. - представник за довіреністю № 1.7-вих-142 від 11.12.2012р.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гердан» до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради про визнання продовженою дію договору оренди нерухомого майна.

Ухвалою суду від 05.04.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 22.04.2013р. Ухвалою суду від 22.04.2013р. залучено як третю особу без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівську міську раду. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

В судовому засіданні 15.05.2013р. оголошено перерву до 20.05.2013р. о 11.45 год.

В судовому засіданні 20.05.2013р. о 11.45 год. оголошено перерву до 20.05.2013р. о 14.30 год.

Представники позивача позовні вимоги підтримують з підстав викладених у позовній заяві, просять їх задоволити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи просить суд повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В судовому засіданні 20.05.2013р. о 11.45 год. подала клопотання про колегіальний розгляд справи (вх. 17612/13 від 20.05.2013р.)., однак в судовому засіданні 20.05.2013р. о 14.30 год. відкликала клопотання про колегіальний розгляд справи.

В судовому засіданні 20.05.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази судом встановлено наступне.

02 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гердан», позивач у справі (за Договором - Орендар) та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, відповідач у справі (за Договором - Орендодавець) був укладений договір оренди № Г-6278- 8 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (надалі Договір).

Згідно із п. 1 Договору, Орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 19.05.2008 року № 447-0, договору оренди від 29.02.2008р. № Г-6041-8, передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення, що знаходяться на балансі ЛКП «Старий Львів» та розташовані за адресою: м. Львів, вул. Руська, 4 загальною площею 59,6 кв.м. Наказом управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від19.05.08. №447 - 0 внесено зміни до договору оренди від 29.02.2008 року № Г - 6041 -8 шляхом переукладення на термін його дії до 28.02.2011 року.

Відповідно до п. 4.1. Договору термін оренди був визначений з 02 червня 2008р. до 28 лютого 2011 року включно.

Відповідно до п.4.3. Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

У матеріалах справи є повідомлення управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради Орендарю від 25.02.2011 року №2302-вих.-467, тобто під час дії Договору, про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди з 28.02.2011р.

Також є заява Орендаря управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 10.03.2011р., тобто після закінчення дії Договору, про прохання продовжити дію договору оренди № Г-6278- 8 від 02.06.2008 року. Цей лист зареєстрований в Орендодавця 12.03.11р. за №5 - 2584 (відмітка на листі).

15.03.2013 року листом за №2302-492 на лист №5 - 2584 від 12.03.11р. Орендодавець повідомляє Орендаря, що Договір припинив свою дію 28.02.2011р.

Згідно з п. 13.1. Договору після закінчення строку дії Договору його переоформлення буде здійснюватись у порядку, передбаченому ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 Господарського кодексу України, статтею 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. При цьому зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з статтею 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч.6 цієї ж статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Нормою ч. 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 631 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди майна, цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Пунктом 13.1. Договору сторони передбачили, що після закінчення строку дії Договору його переоформлення буде здійснюватись у порядку, передбаченому ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Інших умов, які б передбачали порядок продовження строку дії Договору оренди сторони в Договорі не передбачили. Пунктом 4.8. Договору визначено випадки припинення дії Договору, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічне положення міститься у ч.4 статті 284 Господарського кодексу України, ч.2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку (терміну) дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 3 Закон України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо спрощення умов бізнесу в Україні" внесено зміни до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 15 грудня 2009 року та визначено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. З врахуванням цього положення Закону, як стверджував позивач, менший термін орендарем не пропонувався.

Згідно пункту 5 Прикінцевих положень цього закону термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом (до 30.12.2009 року), вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідно до поданих позивачем фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва за період з першого кварталу 2008р. до четвертого кварталу 2012р., з огляду на положення Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» та статті 55 Господарського кодексу України позивач - ТОВ «Компанія «Гердан», - є суб'єктом малого підприємництва.

Обов'язковість виконання всіма державними органами, в тому числі сторонами у справі, імперативних приписів вказаного закону не поставлено законодавцем у залежність від намірів власника (орендодавця) чи балансоутримувача використовувати орендоване майно для власних потреб або від будь-яких інших обставин, за винятком пропонування орендарем (суб'єктом малого підприємництва) меншого, ніж 5 років, терміну продовження договорів оренди державного та комунального майна.

Відтак, мінімальний п'ятирічний термін дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених до набрання чинності цим Законом (до 30.12.2009), в тому числі договору оренди нерухомого майна від 02 червня 2008 року № Г-6278-8, є встановленим в силу імперативних приписів п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», що свідчить про конституційний обов'язок сторін дотримуватись приписів цього закону та не перешкоджати суб'єкту малого підприємництва проводити підприємницьку діяльність в нежитловому орендованому приміщенні.

Така правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23 травня 2012 року у справі №9пн/5014/124/2012(5/79пн/2011), у постанові Вищого господарського суду України від 17.04.2013 року у справі №2/5009/7304/11.

Матеріалами справи підтверджено і не спростовано відповідачем, що останнім не вчинялось жодних дій щодо повернення об'єкта оренди із володіння позивача. Позивач продовжував володіти і користуватися об'єктом оренди після 28.02.11р. та володіє і користується ним і в даний час. Крім того, відповідач, починаючи з 28.02.11р. і станом на момент розгляду справи продовжував систематично виставляти орендареві (позивачу) щомісячні рахунки на сплату орендної плати із вимогою щодо здійснення платежу із посиланням на договір оренди № Г-6278-8 від 2.06.08р. Матеріалами справи встановлено, що позивач систематично здійснював оплату таких рахунків. Крім цього, на виконання вимог договору оренди позивач уклав договір комплексного добровільного страхуванння об'єкта оренди від 10.04.13р., за яким вигодонабувачем зазначений відповідач - Управління комунальної власності ДЕП ЛМР.

З огляду на викладене, наявні правові підстави для користування позивачем орендованим майном в силу припису пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо спрощення умов бізнесу в Україні» після 28 лютого 2011 року, оскільки вищевказаними положеннями законодавства передбачено продовження терміну дії вищевказаного договору до п'яти років з дня укладення, тобто з 02 червня 2008 року.

Виходячи із системного аналізу приписів статті 764 Цивільного кодексу України, ч. 4 статті 284 Господарського кодексу України та статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» пролонгація договору оренди (продовження його дії на той самий строк та на тих самих умовах) відбувається в позасудовому порядку та має місце в разі відсутності заперечень однієї із сторін про припинення договору оренди, а значить не потребує окремого судового врегулювання.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови позивачу у задоволенні позовних вимог щодо визнання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 02 червня 2008 року №Г-6278-8 продовженим, оскільки станом на дату подання позову раніше укладений між сторонами договір оренди, в силу положень ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо спрощення умов бізнесу в Україні», п.13.1. Договору нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 02 червня 2008 року №Г-6278-8, вважається продовженим на 5 (п'ять) років з дня укладення, тобто до 02 червня 2013 року.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судові витрати, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 175, 283, 284 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 15, 16, 509, 526, 626, 759, 763, 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 17, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст.ст. 1,3, 33, 38, 43, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.05.2013р.

Суддя Коссак С.М.