Ухвала суду № 31295640, 30.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року Справа № 13695/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2009 року у справі за позовом Приватного підприємства «Ольва» до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Ольва» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області, яким просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.04.2009 року № 0004461701/3, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 1519278,54 грн., в тому числі 506426,18 грн. за основним платежем та 1012852,36 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2009 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що визначене ПП «Ольва» податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб є безпідставним, оскільки позивач не є податковим агентом стосовно оподаткування доходів, отриманих платником податку від продажу майна та не зобов'язаний сплачувати зазначений податок до бюджету, так як в судовому засіданні доведено та підтверджується матеріалами справи, що доходи від продажу майна по кожному договору купівлі-продажу транспортного засобу продавець отримував безпосередньо від покупця транспортного засобу і саме продавці були зобов'язані сплатити та сплачували суми податку з доходів фізичних осіб. Таким чином, позивач згідно з умовами договорів комісії та купівлі-продажу рухомого майна не повинен був утримувати податок з доходів фізичних осіб та сплачувати його до бюджету.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною та необґрунтованою, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, зокрема, що оскільки об'єкти рухомого майна - транспортні засоби реалізовувались фізичними особами за посередництвом ПП «Ольва», останнє є податковим агентом відповідно до п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо нарахування, утримання та сплати до бюджету податку із операцій купівлі-продажу, здійснених цими особами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області було проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Ольва» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року до 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт від 28.10.2008 року № 441/23/20535236.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем, зокрема, вимог п. п. 1.2, 1.5 ст. 1, пп. пп. 4.2.1, 4.2.6, 4.2.9 (е) п. 4.2, пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. п. 12.1, 12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання податку з доходів фізичних осіб до бюджету в період, що перевірявся, на загальну суму 506426,18 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення 15.04.2009 року № 0004461701/3, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 1519278,54 грн., в тому числі 506426,18 грн. за основним платежем та 1012852,36 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

ПП «Ольва» оскаржувало дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак скарги позивача було залишено без задоволення, а рішення без змін.

Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з таких підстав.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 цього Закону податковим агентом є особа, яка нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку і утримує податок від суми такого доходу за його рахунок.

Пунктом 12.3 ст. 12 цього Закону передбачено, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу, а пунктом 12.5 визначено, що податковим агентом при нарахуванні доходів (прибутків), визначених цією статтею, є нотаріус.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до змісту наведених норм податковими агентами по операціях з об'єктами рухомого майна є юридичні особи, які здійснюють посередницьку функцію по угодах з рухомим майном, або нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди, надає послуги із здійснення розрахунків, вказаних у ст. 12 зазначеного вище Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Ольва» є юридичною особою та зареєстроване платником податків.

Відповідно до договорів комісії, укладених ПП «Ольва» з фізичними особами (продавці), позивач зобов'язувався за дорученням продавців здійснити в їх інтересах і за їх рахунок послуги з оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів.

Позивач отримував від продавців винагороду за послуги з оформлення подальшого договору купівлі-продажу рухомого майна та зберігання транспортних засобів під час їх переоформлення.

При цьому даними договорами було передбачено, що продавці самостійно сплачують податки в розмірах та у терміни, передбачені законодавством України.

Відповідно до ст. ст. 1000, 1011 Цивільного кодексу України посередником є повірений за договором доручення, який зобов'язаний вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії, або ж комісіонер за договором комісії, який зобовязаний за дорученням другої сторони (комітента), за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Тобто посередництво означає діяльність уповноваженого суб'єкта по вчиненню юридичних дій в інтересах іншої особи від імені цієї особи або від власного імені.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Згідно з ч. 3 ст. 295 Господарського кодексу України не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Відповідно до вимог Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998року № 1388, під час продажу автомобіля фізичною особою іншій фізичній особі або юридичній особі договір купівлі продажу має бути посвідчений нотаріально або оформлений через товарну біржу чи комісійний магазин.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який був чинним і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Пунктом 12.2 цієї статті визначено, що як виняток із пункту 12.1 цієї статті при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року продавець звільняється від сплати цього податку, за умови сплати (перерахування) ним суми відповідного державного мита до бюджету до або під час такого продажу. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного із зазначених об'єктів, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Відповідно до вимог п. 12.3 цієї статті якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 цього Закону дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Судом встановлено, що фактами виконання позивачем обов'язків за зазначеними вище договорами комісії є укладення між продавцями та покупцями договорів купівлі-продажу транспортних засобів, у п. 5.2 яких зазначено, що при укладенні даних договорів сплачено податок з доходів фізичних осіб, виходячи з актів технічного стану та оцінки транспортного засобу і номерного агрегату.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках оподаткування майна згідно з законом.

Згідно з ст. 8 цього Закону оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, зазначених у статті 7 цього Закону, виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціночної діяльності, визнається недійсною.

Відповідності до сертифікату Фонду державного майна України від 30.12.2005 року № 4513/05 ПП «Ольва» надано право здійснювати оцінку нерухомого та рухомого майна (транспортних засобів) терміном дії до 30.12.2008 року.

Отже, позивач на законних підставах проводив оцінку транспортних засобів для їх подальшого продажу.

Враховуючи, що фізичні особи - продавці транспортних засобів, відповідно до укладених договорів були зобов'язані самостійно сплачувати податок з доходів фізичних осіб, виходячи з актів технічного стану та оцінки транспортного засобу і номерного агрегату, а розмір податкового зобов'язання податковим органом розраховано виходячи не з доходу, отриманого від продажу автомобіля, а з розміру експертної оцінки вартості авто, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позову.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, наявна в матеріалах справи інформація про експертну оцінку транспортних засобів по власниках, які придбали рухоме майно відповідно до договорів купівлі-продажу, не може бути прийнята судом до уваги, оскільки в ній вказана експерта оцінка (ринкова ціна) транспортних засобів нових власників, за яку позивач не несе відповідальності як суб'єкт оціночної діяльності у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2009 року у справі № 2а-1292/09/0970 за позовом Приватного підприємства «Ольва» до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 30.04.2013 року