Рішення № 31294575, 13.05.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року справа № 919/250/13-гза позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_4)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_1),

про стягнення заборгованості за договором оренди,

суддя Щербаков С.О.

за участю:

позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Ленінським РВ УМВС України у місті Севастополі 01.04.2008,

відповідача - не з`явився,

Суть спору:

25.02.2013 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором оренди від 01.01.2011 у розмірі 197040,00 грн., з яких: 144000,00 грн. заборгованості по орендній платі, 48720,00 грн. - штрафні санкції за порушення умов договору та 4320,00 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на статтю 625 Цивільного кодексу України, умови договору оренди нерухомості б/н від 01.01.2011, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо сплати орендної плати за цим договором у період з лютого 2011 по вересень 2012.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.02.2013 було порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.03.2013.

Ухвалою суду від 20.03.2013 було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 20.03.2013 на 15.04.2013 та 15.04.2013 на 25.04.2013. В судовому засіданні 25.04.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 13.05.2013.

У судове засідання 13.05.2013 з`явився позивач, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач у судове засідання не з`явився, явку уповноважених осіб не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, вимоги ухвали суду від 15.04.2013 повторно не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повернуто підприємством зв'язку із відміткою про закінчення терміну зберігання, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також статтею 64 ГПК України визначено, що у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали надсилалась судом відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, про дату, час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином.

Крім того, стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.59 ГПК України, щодо надання відзиву на позов.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 13.05.2013 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

встановив:

01.01.2011 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди нерухомості (далі -Договір) відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування на період строку дії договору нежитлове приміщення, площею 170 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_5 (далі - об'єкт оренди).

Відповідно до п.1.2. Договору, прийом-передача орендованого майна здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін на підставі акту прийому-передачі, Додаток №1, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Права та обов`язки сторін обумовлені у розділі 2 цього Договору.

Так, згідно 2.1.1. Договору, орендодавець зобов'язаний на протязі п'яти днів з моменту набрання чинності цим Договором передати Орендареві в оренду Об`єкт.

Пунктом 2.3.2. Договору передбачений обов'язок орендаря щодо проведення своєчасної та повної оплати згідно розділу 3 даного Договору.

У розділі 3 Договору сторони узгодили орендну плату та порядок розрахунків.

Так, згідно п. 3.1 Договору, розмір орендної плати щомісячно складає 8000,00 грн. Оплата вноситься готівковими коштами щомісячно до першого числа місяця, що передує звітному.

Відповідно до п.3.2. Договору, орендна плата обчислюється з моменту підписання Акту приймання-передачі Об`єкту. У разі закінчення строку дії договору орендна плата сплачується Орендарем по день фактичної здачі Об`єкту.

Пунктом 3.4. сторони обумовили, що при укладенні даного Договору встановлену плату Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю наперед за два місяця (за перший та останній). У разі не внесення Орендарем орендної плати наперед за два місяця даний Договір вважається неукладеним та відповідно не створює для сторін Договору ніяких прав та обов'язків, у разі, якщо інше не передбачено Додатковою угодою сторін.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 (п.4.1. Договору).

У пунктах 5.1-5.2. Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання умов даного Договору, вина сторона несе відповідальність у відповідності з даним Договором та діючим законодавством України. У разі несвоєчасного внесення орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 1% від суми орендної плати за кожен день прострочення.

Як вбачається з акту приймання-передачі об'єкта нерухомості від 01.01.2011, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (орендодавець) передав в оренду, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (орендар) прийняв в оренду - торгівельну площу (об'єкт оренди), площею 170,0 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 9).

На думку позивача, відповідачем зобов'язання по внесенню орендної плати за користування об'єктом оренди відповідно до умов договору виконувались не належним чином, зокрема не була здійснена плата за оренду приміщення за період з лютого 2011 по вересень 2012, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати за цей період у розмірі 144000,00 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між сторонами був укладений договір оренди нерухомості №б/н від 01.01.2011, який став підставою виникнення у відповідача зобов'язань щодо здійснення орендної плати за надане приміщення, площею 170,0 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 6-8).

Зазначене приміщення належить позивачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 27.01.2009, виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та зареєстрованого в ДКП «БТІ та ДРОНМ» м. Севастополя за №5494 (а.с. 50).

Згідно наданої позивачем копії квитанції №009999 від 01.01.2011, відповідач сплатив орендну плату позивачу по вказаному договору оренди за два місяця оренди у розмірі шістнадцять тисяч гривень.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору згідно статті 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Частиною 6 зазначеної статті унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна. Отже до даного договору застосовуються положення про оренду.

Статтею 286 ГК України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статі 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 3.1. Договору, зокрема передбачений обов'язок орендаря вносити орендну плату готівковими коштами у розмірі 8000,00 грн. щомісячно до першого числа місяця, що передує звітному.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення спірної суми заборгованості по орендній платі об'єкта оренди відповідачем суду не надано.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати за договором оренди №б/н від 01.01.2011 за період з лютого 2011 по вересень 2012 на суму - 144000,00 грн.

У зв'язку з цим вимоги позову щодо стягнення основної суми заборгованості по орендній платі є обґрунтованими і підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми за період з лютого 2011 року по вересень 2012 року у розмірі 4320,00 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про те, що він є невірним, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних була взята невірна сума заборгованості за періоди, в зв'язку із чим, сума для нарахування пені за неналежне виконання зобов'язань відповідачем за період з лютого 2011 по вересень 2012 повинна складати 3428,37 грн., тому судом було зроблено власний розрахунок:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів800001.02.2011 - 28.02.2011283 %18.4116000.001.03.2011 - 31.03.2011313 %40.7724000.001.04.2011 - 30.04.2011303 %59.1832000.001.05.2011 - 31.05.2011313 %81.534000001.06.2011 - 30.06.2011303 %98.634800001.07.2011 - 31.07.2011313 %122.305600001.08.2011 - 31.08.2011313 %142.686400001.09.2011 - 30.09.2011303 %157.817200001.10.2011 - 31.10.2011313 %183.458000001.11.2011 - 30.11.2011303 %197.268800001.12.2011 - 31.12.2011313 %224.229600001.01.2012 - 31.01.2012313 %244.6010400001.02.2012 - 29.02.2012293 %247.8911200001.03.2012 - 31.03.2012313 %285.3712000001.04.2012 - 30.04.2012303 %295.8912800001.05.2012 - 31.05.2012313 %326.1413600001.06.2012 - 30.06.2012303 %335.3414400001.07.2012 - 31.07.2012313 %366.90Всього:3428.37Таким чином, загальна сума 3% річних за неналежне виконання відповідачем зобов'язань складає 3428,37 грн.

А отже, суд вважає що вимоги позову в частині стягнення з відповідача 3% річних за неналежне виконання відповідачем зобов'язань підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 3428,37 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 48720,00 грн., враховуючи положення пункту 5.2 Договору, згідно з яким у разі несвоєчасного внесення орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 1% від суми орендної плати за кожен день прострочення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу, суд вважає його вірним та таким що підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 196148,37 грн., з яких: 144000,00 грн. суми заборгованості з орендної плати, 3428,37 грн. 3% річних, 48720,00 грн. штрафу.

Згідно з частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита, а саме у розмірі 3922,97 грн. (196148,37 грн х 3940,80)/197040,00), з яких 196148,37 грн. - задоволена сума позовних вимог, 3940,80 грн. - судовий збір при подачі позову, від сплати якого позивач в установленому законом порядку звільнений, 197040,00 грн. - заявлена сума позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 80, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1, відомості про наявність рахунків в установах банку відсутні) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_2, відомості про наявність рахунків в установах банку відсутні) заборгованість за договором оренди нерухомості №б/н від 01.01.2011 у розмірі 196148,37 грн. (сто дев'яносто шість тисяч сто сорок вісім грн. 37 коп.), з яких: заборгованість по орендній платі у розмірі 144000,00 грн., 3428,37 грн. - 3% річних та штрафу у розмірі 48720,00 грн.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1, відомості про наявність рахунків в установах банку відсутні) в дохід Державного бюджету міста Севастополя (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 3922,97 грн. (три тисячі дев'ятсот двадцять дві гривні 97 коп.).

4. В іншій частині вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 20.05.2013.

Суддя С.О. Щербаков