Рішення № 31294480, 16.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.13 Справа № 914/1218/13

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Калуш Івано - Франківської областідо відповідача:Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львівпро: стягнення 263 206,91 грн. Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: не з»явився;

від відповідача: Гудима А.О. - представник, довіреність № 2-229 від 09.01.2013 року.

Права та обов»язки, згідно ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, судом роз»яснено представникам сторін, які взяли участь у судових засіданнях . Заяви про відвід судді від сторін до суду не надходили.

Суть спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м.Калуш Івано - Франківської області, подала на розгляд до Господарського суду Львівської області позов до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львів про стягнення 263 206,91 грн. боргу.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 29.03.2013 року, розгляд справи призначено на 16.04.2013 року на 11 год. 00 хв. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в ухвалі від 29.03.2013 року.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана Позивачем 05.04.2013 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням № 79014 0806581 2 про вручення рекомендованого поштового відправлення (вх.№ 11853/13 від 10.04.2013 року), а Відповідачем - 03.04.2013 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням №79014 08065839 про вручення рекомендованого поштового відправлення ( вх.№ 10830/13 від 05.04.2013 року) та 18.04.2013 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням №79014 08065820 про вручення рекомендованого поштового відправлення ( вх.№ 12162/13 від 12.04.2013 року) .

12.04.2013 року в канцелярію суду від Позивача поступив лист ( вх.№ 12252/13 від 12.04.2013 року), яким Позивач підтверджує, що станом на час розгляду справи розмір основного боргу Відповідача перед Позивачем за товар, поставлений згідно договору купівлі-продажу № 1109041102 від 12.09.2011 року складає 263 206, 91 грн.,заборгованість не сплачена. Окрім того, Позивач підтверджує, що у провадженні господарських суддів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішень цих органів з такого спору.

16.04.2013 року в канцелярію суду від відповідача поступило клопотання, у якому представник Відповідача просить відкласти розгляд справи для надання можливості сторонам врегулювати спір до винесення судом рішення. (вх.№ 12640/13 від 16.04.2013 року).

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах суду від 16.04.2013 р та від 24.04.2013 року.

24.04.2013 року в канцелярію суду від Відповідача поступив Відзив №1464/6 на позовну заяву по справі №914/1218/13( вх.№14275/13 від 24.04.13р). Відповідач у відзиві підтверджує, що дійсно 12.09.2011 року між ним та Позивачем було укладено договір купівлі-продажу № 1109041102, згідно умов якого Позивач зобов»язався поставити Відповідачу товар (інструмент ручний -45 шт.), у строки встановлені в договорі, а Відповідач зобов»язався після отримання товару здійснити оплату протягом 120 днів з моменту поставки. Крім того, Відповідач підтверджує, що 10.12.2012 року йому була направлена вимога про оплату (копія вимоги в матеріалах справи), а у січні 2013 року між Позивачем та Відповідачем було проведено звірку розрахунків (копія акта звірки в матеріалах справи). Пояснює, що у зв»язку із складним матеріальним становищем , яке склалось на даний час у Відповідача, виникли труднощі щодо погашення заборгованості перед Позивачем. Враховуючи наведене, Відповідач просить надати можливість провести між сторонами реструктуризацію основного боргу в сумі 263 206, 91 грн. шляхом надання Відповідачу відстрочки сплати основного боргу за вищевказаним договором на строк до одного року.( вх.№ 14275/13 від 24.04.2013 року).

15.05.2013 року в канцелярію суду від Позивача поступили письмові пояснення щодо відзиву на позовну заяву від 24.04.2013 року ( вх.№ 16570/13 від 15.05.2013 року),у яких Позивач проти відстрочки виконання рішення категорично заперечує, вважає, що законних підстав для цього немає; стверджує, що відстрочка судом виконання рішення у справі матиме наслідком подальше неправомірне та несправедливе порушення прав та інтересів Позивача, що і так порушені з вини відповідача. Окрім того, повідомляє, що строк виконання цих зобов»язань настав ще 18.02.2012 року, тобто прострочення їх виконання складає вже більше одного року, що й можна вважати фактичним відстроченням оплати боргу .Оскільки Відповідач вже давно отримав поставлений товар, то за таких обставин баланс інтересів сторін зобов»язання є необґрунтовано порушеним. Станом на час звернення до суду борг Відповідача перед Позивачем складав 263 206, 91 грн. і не погашений станом на даний час . Позивач стверджує, що у інших судових справах у Відповідача перед Позивачем існує заборгованість в сумі 323 416, 67 грн., що в сукупності є дуже великою сумою для Позивача, як підприємця, і дуже негативно впливає на фінансове становище Позивача, при цьому на утриманні Позивача перебуває двоє малолітніх дітей віком до 4 років . У випадку відстрочення виконання рішення у справі, стягнення із Відповідача належних Позивачу коштів може стати в майбутньому взагалі неможливим.

У судове засідання 16.05.2013 року Позивач явку повноважного представника не забезпечив. Відповідач явку повноважного представника забезпечив, з підстав на ведених у відзиві позовні вимоги визнає, просить задоволити клопотання, викладене у відзиві, та відстрочити виконання рішення на один рік.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, чи підтверджують обставини, на яких грунтуються заявлені клопотання.

У статті 22 ГПК України викладено процесуальні права та обов"язки сторін ( ст.21 ГПК), серед яких, зокрема і право сторони знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, тощо.

Викладені в ст.22 ГПК України права та обов"язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача -з моменту перед"явлення до нього позову.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено сторонам можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону ( ст.ст.43,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, судом встановлено.

15.08.2011р Голова комітету з конкурсних торгів замовника, ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України в особі Філії УМГ «Львівтрансгаз» , скерував Позивачу листа за №3386/28-03 «Щодо акцепту пропозиції конкурсних торгів» разом із повідомленням про акцепт пропозиції конкурсних торгів. Згідно даних у Повідомленні - кінцевий строк укладення договору про закупівлю - 13.09.11р ; найменування предмета закупівлі - інструменти ручні : код:29.40.5; кількість товарів, вид виконання робіт або надання послуг - бензопили -23 од., електропилки -3 од., висоторізи -6 од., моторуби - 13 од.; місце і строк поставки товарів, виконання робіт , надання послуг - АДРЕСА_1. Протягом 50 днів після підписання договору; процедурні закупівлі - відкриті торги ; учасник-переможець - ПП ОСОБА_1, АДРЕСА_2; дата прийняття рішення про акцепт пропозиції конкурсних торгів (цінової пропозиції) -15.08.11р.

12.09.2011р. між Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1, яка діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ( надалі-продавець) та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі заступника директора УМГ «Львівтрансгаз» Олійника І.Я., який діє на підставі довіреності №274 від 07.04.2011 року (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1109041102 ( надалі -договір).

Відповідно до п.1.1 договору продавець, який є власником товару, зобов»язується поставити і передати його у власність (повне господарське відання) покупця, а покупець зобов»язується прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

Найменування (номенклатура, сортемент, асортимент), кількість і ціни товару, що є предметом цього договору, обумовлюються в Специфікації (оформляється як додаток №1), яка є невід»ємною частиною цього договору (п.1.2).

Відповідно до п.1.3 договору документи на товар, які продавець зобов»язаний передати покупцю : накладні, в т.ч. податкові.

Відповідно до п.5.1 договору товар повинен бути повністю поставленим покупцю протягом 50 днів після підписання договору на умовах СРТ в с.Угерсько, Стрийського району, Львівської області, згідно вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС»-2000.

Датою поставки вважається дата підписання сторонами накладної (п.5.2)

Перехід права власності на товар ( п.5.3 ) відбувається в момент підписання накладної.

В п.6.1 договору сторони погодили, що ціна за одиницю товару передбачена Специфікацією, яка є невід»ємною частиною договору.

Відповідно до п.6.2 загальна ціна цього договору 263 206,91 грн.

Відповідно до п.7.1 договору покупець проводить розрахунки з продавцем шляхом безготівкового перерахунку коштів протягом 120 днів після отримання товару.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2011р, в частині розрахунків - до повного виконання. ( п.9.1).

Як вбачається із матеріалів справи, Сторонами підписано Додаток №1 до договору купівлі-продажу №1109041102 від 12.09.2011 р - «Специфікацію». Специфікація містить відомості про найменування товару, код, одиницю виміру, кількість (бензопили -23 шт, висоторіз -6 шт., електропила -3 шт., моторуби-13 шт), ціну без ПДВ, суму без ПДВ, а також загальну вартість товару з ПДВ - 263 206,91 грн., яка відповідає ціні договору, згідно п.6.2.

На виконання умов договору Позивачем поставлено відповідачу товар - ручний інструмент в кількості 45 шт.( на загальну суму 263 206,91 грн) по накладній №21 від 21 жовтня 2011 року. Відповідач отримав товар в особі Угерського виробничого відділення ремонтних і сервісних послуг, що є структурним підрозділом філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" ПАТ "Нафтогаз України". Проте, у строки , встановлені договором, отриманий товар відповідач не оплатив. Станом на дату подання позову до суду (як і станом на даний час) сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 263 206,91грн.( вартість поставленого товару).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач листом від 08.02.13 р №561/11-03 повідомив Позивача «Про зміну організаційно-правової форми». Так, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 р №360-р «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 18 липня 2012 року №530, з 27 грудня 2012 р ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» реорганізована шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз». Відповідно до ст.108 ЦК України, ч.5 ст.59 ГК України, п.7 Наказу Міненерговугілля від 18 липня 2012 року №530 та п.1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», ПАТ «Укртрансгаз» є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов»язків ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

Матеріалами у справі підтверджується, що Позивач звертався до Відповідача з Вимогою про погашення заборгованості за поставлений ( у тому числі й по договору, який є підставою заявлених вимог у даній справі) товар на загальну суму 586 623,58 грн. Вимога отримана відповідачем, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції. Однак, борг Відповідач не погасив, що й стало підставою для звернення Позивача з позовом до суду .

Актом звірки розрахунків станом на 29.01.2013 року підтверджується заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений по накладній №21 від 21 жовтня 2011 року товар в сумі 263 206,91 грн.

Відповідач визнає наявність у нього перед Позивачем боргу в сумі 263 206,91 грн. за товар, отриманий по накладній №21 від 21 жовтня 2011 року на виконання умов договору купівлі-продажу №1109041102 від 12.09.2011 р; визнає підтвердження боргу у акті звірки станом на 29.01.13 р. ; визнає отримання від Позивача Вимоги про погашення боргу. Пояснює невиконання зобов»язань за договором скрутним матеріальним становищем Відповідача, просить відстрочити сплату суми боргу за договором №1109041102 від 12.09.2011 р. на один рік.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Договір є однієї із підстав виникнення зобов'язань, що встановлено ч.і статті 174 ГК України, ч.2 статті 11 ЦК України. Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки викопуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

При укладенні договору купівлі-продажу від 21.10.2011 р. № 1109041102 дотримано вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст. 203 ЦК України). Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору від 21.10.2011 р. № 1109041102 у Позивача виникло зобов'язання поставити Відповідачу у погоджений строк товар визначеного найменування, кількості, якості та вартості, а у Відповідача - зобов'язання прийняти цей товар та сплатити за нього у погоджений строк встановлену договором ціну Позивачу (стаття 655 ЦК України, стаття 712 ЦК України, стаття 265 ГК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Крім того, згідно частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

21.10.2011 року Відповідач товар прийняв, що підтверджується накладною №21 від 21.10.2011р. Жодних претензій стосовно недодержання Позивачем (як продавцем) умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару не було.

Згідно ч. 1 стаття 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч.2 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Станом на час прийняття рішення у справі Відповідач не здійснив жодних платежів Позивачу по оплаті отриманого товару. Зобов'язання Відповідача стосовно оплати отриманого від Позивача на умовах договору купівлі-продажу від 12.09.2011р. №1109041102 товару , в силу умов в п.9.1 договору, не припинились.

У січні 2013 р. між Сторонами проведено звірку розрахунків стосовно господарських відносин між ними, про що складено акт звірки розрахунків від 29.01.2013 р. За цим актом по видатковій накладній №21 від 21.10.2011р. на суму 263 206,91 гривень по записах відповідача рахується кредиторська заборгованість перед підприємцем ОСОБА_1 у сумі 263 206,91 гривень. Акт звірки оцінюється судом в сукупності з іншими доказами у справі.

Згідно частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У позивача виникло право на позов у розумінні ст.1 ГПК України.

Матеріалами справи (Положенням про Філію «УМГ «Львівтрансгаз», довіреністю від 15.01.2013 року, виданою юридичною особою), підтверджується, що Філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" ПАТ "Нафтогаз України" є, в розумінні статті 15 ГПК України, уповноваженим юридичною особою відособленим підрозділом. Відтак, справа підсудна до розгляду Господарському суду Львівської області.

Розглянувши клопотання Відповідача , викладене у відзиві, про відстрочку виконання рішення на строк до одного року, у зв»язку із складним фінансовим становищем Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, у зв»язку із необґрунтованістю.

Належних та допустимих доказів в підтвердження наявності обставин, які заслуговують об"єктивної оцінки суду на предмет винятковості такого випадку, Відповідач суду не надав.

Посилання на складне фінансове становище Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" є необґрунтованим та не підтвердженим належними та допустимими доказами з урахуванням приписів статей 32-34 ГПК України.

Статтею 121 ГПК встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони або за своєю ініціативою суд може у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 9 від 17.01.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункти 7.1.1. 7.2. постанови).

Отже, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Однак ,законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, господарський суд повинен враховувати, зокрема, матеріальні інтереси обох сторін.

Суд відзначає, що строк виконання Відповідачем зобов»язань по оплаті отриманого по договору товару настав ще 18.02.2012 року, тобто, прострочення їх виконання складає тривалий час (більше року) і порушує матеріальні інтереси Позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього. Невиконання договірних зобов»язань має місце з вини Відповідача.

Відповідач отримав товар 21.10.2011 року і не здійснив станом на даний час на користь Позивача жодного платежу, а відтак за таких обставин баланс інтересів сторін зобов»язання ,дійсно, є необгрунтовано порушеним.

Слід також зазначити і те, що Позивач у позові заявив вимогу лише про стягнення з Відповідача основного боргу.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що відстрочка виконання рішення суду є правом суду, яке реалізується за його внутрішнім переконанням, на підставі поданих заявником доказів.

З урахуванням викладеного вище суд відзначає, що на даній стадії судового процесу Відповідач не підтвердив винятковості відповідних обставин, які б слугували достатньою підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Слід зазначити, що виконання рішення суду, яке набрало законної сили , провадиться відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". На стадії виконання рішення передбачено право сторони виконавчого провадження на звернення до суду в порядку ст.121 ГПК України із відповідними заявами.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтовано заявленими, документально підтвердженими і підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача повністю.

У пункті 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 року № 6 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 17.10.2012 р. № 10) вказано , що результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2, 32,33,34,36,43,49,75,82,83,84,85,116 ГПК України, суд,-

Вирішив:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути із Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, Кловський Узвіз, 9/1, Печерський район, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 263 206,91 гривень основного боргу та судовий збір у розмірі 5 264, 14 грн.

3. У відстрочці виконання судового рішення на строк до одного року, згідно клопотання, викладеного у відзиві від 24.04.2013 року за вих.№ 1464/6 від 24.04.2013 року (за вх.№ 14275/13 від 24.04.2013 року ) відмовити повністю.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В засіданні 16.05.13 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення підписано 21.05.2013 р.

Суддя Кітаєва С.Б.