Ухвала суду № 31292364, 01.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Адамова Т.С.

Категорія 21 Доповідач Баркова Л.Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

Гаврилової Г.Л., Кочегарової Л.М.

при секретарі : Кузнецові А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування ? частини квартири недійсним та визнання права власності на ? частину квартири, третя особа: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування ? частини квартири недійсним та визнання права власності на ? частину квартири відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати, пов'язані із наданням правової допомоги у розмірі 4105,08 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено і неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

У відповідності із ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності відповідачки ОСОБА_4, яка належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3, його представника, адвоката ОСОБА_6, які просили апеляційну скаргу задовольнити, представника відповідачки, адвоката ОСОБА_7, які просили скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив її обставини, дав оцінку наданим доказам і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3, укладаючи договір дарування ? частки квартири, не помиляся відносно прав та обов'язків сторін та не довів, що перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій.

Не погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він відповідає встановленим обставинам та положенням закону.

Згідно із ч.1 статті 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

Згідно із ч.1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується позивачем, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 червня 2001 року до 27 листопада 2012 року.

27 грудня 2000 року за біржовим контрактом купівлі продажу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 купили двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.9)

15 жовтня 2002 року за договором дарування, ОСОБА_3 подарував належну йому ? частку зазначеної квартири відповідачці ОСОБА_4

Договір дарування було посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області, з участю сторін, які власноручно його підписали. (а.с.61-62)

Звертаючись у серпні 2012 року до суду з позовом про визнання недійсним цього договору, позивач посилався на те, що відповідачка, скориставшись його безпорадним станом, пов'язаним із вживанням алкоголю, коли він не міг керувати своїми діями, змусила його підписати договір, який не відповідав його волевиявленню і під час укладення його він помилявся щодо обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між тим, належних і допустимих доказів про наявність обставин, за якими договір дарування не відповідає його волевиявленню, був вчинений позивачем у момент коли він не усвідомлював значення своїх дій, або не міг керувати ними, або вчинив його під впливом помилки, позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.

Посилання позивача в апеляційні скарзі на те, що договір дарування посвідчено нотаріусом в порушення закону, при наявності біржового контракту, який не засвідчував право власності дарувателя, на висновки суду не впливають, оскільки ці підстави предметом розгляду суду першої інстанції не були.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, на висновки суду не впливають, суперечать матеріалам справи і не належать до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов»язує можливість скасування оскаржуваного рішення.

Тому, виходячи із фактичних обставин, встановлених в справі, ненадання позивачем доказів щодо наявності обставин, які мають значення для визнання право чину недійсним на підставі ч.1 ст.225, ч.1 ст.229 ЦК України, колегія суддів вважає що підстав для задоволення апеляційної скарги в межах заявлених позовних вимог не має.

Оскаржуване рішення в цій частині відповідає положеннями статей 3,10,60,61,212,213 ЦПК України, нормам матеріального закону ст.ст. 203,209,215,225,229 ЦК України, роз'ясненням, викладених у п.16 та п.19 постанови №9 від 6.11.2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Між тим, вирішуючи питання про відшкодування відповідачці судових витрат, пов'язаних із правовою допомогою, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що під час надання правової консультативної допомоги та складання письмових документів, який, відповідно до розрахунку складав 4 години, мінімальний розмір заробітної плати був встановлений у 1118 грн. (а.с.27,29,85); що адвокат ОСОБА_7 приймала участь в судових засіданнях, як представник відповідачки, а тому помилково відшкодував правову допомогу за 5 годин участі в них з урахуванням мінімальної заробітної плати в розмірі 1134 грн., яку встановлено з 1.12.2012 року.

Тому, в частині відшкодування судових витрат на правову допомогу, відповідно до положень ст.ст.79,88 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне рішення суду змінити та стягнути на користь відповідачки з позивача 1776 грн. ( 40% від1118х4)

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України з позивача підлягає стягненню на користь держави недоплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 7 грн.40 коп.( 114.70-107.30)

З урахуванням викладеного,

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2012 року в частині відшкодування судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати на правову допомогу в розмірі одна тисяча сімсот сімдесят шість гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави недоплачений судовий збір в розмірі сім гривень 40 копійок на розрахунковий рахунок 31212206780004, код класифікації доходів бюджету 22030001, МФО 834016, Банк отримувача : Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, ЄДРПОУ - 38033949, отримувач коштів Державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район. Призначення платежу: апеляційний суд Донецької області (м.Маріуполь), код ЄДРПОУ 02891428.

В решті частині рішення суду залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з дня його проголошення може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Судді