Рішення № 31292081, 20.05.2013, Кадіївський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Стахановський міський суд Луганської області)

Справа № 1231/7131/2012

Провадження №2/1231/2641/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

20 травня 2013 р.

Стахановський міський суд Луганської області

у складі:

головуючого: судді ШАРГАРОВСЬКОЇ В.І.

при секретарі СКРИПНИК Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стаханові цивільну справу за позовом Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню ,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернулася до Стахановського міського суду Луганської області із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню.

В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач є об'єктом спільної власності територіальних громад області, управління яким здійснює Луганська обласна Рада згідно рішення Луганської обласної Ради від 21.08.2003 р. № 9/31. До квітня 2007 р. підприємство надавало відповідачу послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню, як абоненту послуг в займаному житловому приміщенні. Відповідач повинен був щомісячно здійснювати плату за спожиті послуги, але свої обов'язки виконував не належним чином, у зв'язку із чим утворилася заборгованість. 19.06.2007 р. відповідач уклав з позивачем Договір про розстрочку погашення заборгованості, яка виникла станом на 01.06.2007 р. в сумі 1 719,05 грн., але умови Договору не виконав і станом на 01.10.2012 р. має заборгованість за отримані послуги в сумі 1 719,05 грн. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 691,39 грн. - заборгованість за отримані послуги по центральному опаленню та гарчому водопостачанню, яка складається з наступних сумм: 1 719,05 грн. - сума основного боргу; 742,43 грн. - інфляційні нарахування за період з 08.2007 р. по 09.2012 р.; 229,91 грн. - 3% річних за період з 08.2007 р. по 09.2012 р., а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 214,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача була відсутня, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутністю. На заявлених вимогах наполягає, просить їх задовольнити.

Відповідно до положень ч.2 ст. 158 ЦПК України заява представника позивача судом прийнята.

Відповідач в судовому засіданні був відсутній. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином - судовою повісткою з повідомленням, яку отримав своєчасно, більше ніж за 3 доби до судового розгляду справи.

За згодою представника позивача судом прийнято рішення про постановлення заочного рішення по справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. В судовому засіданні досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надійшли. Суд постановляє рішення на підставі доказів наданих сторонами і досліджених під час судового розгляду справи.

Дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:

пунктом 13 ч.1 ст.1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон) визначено, що споживач- це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу,

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.13 Закону, залежно від функціонального призначення, одним із видів житлово-комунальних послуг є- комунальні послуги, до яких належать: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення… Частиною 1 ст. 20 Закону, передбачено, що споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг… і у відповідності до п.5 ч.3, зазначеної вище статті Закону, ч.6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" та п.1 ст. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановю Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що 18.05.2007 р. відповідач придбав квартиру АДРЕСА_1, що підтверджено копією договору купівлі - продажу квартири від 18.05.2007 р. (а.с.25-27), копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14877095 від 12.06.2007 р. (а.с.28) та копією витягу з Державного реєстру правочинів № 3999863 від 18.05.2007 р. (а.с.29), які суд оцінює якидостовірні і кладе їх в основу рішення в якості письмових доказів, оскільки їх оригінали видані уповноваженими установами і оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства. Крім того, представник позивача переконливих доказів на спростування зазначеного факту суду не надала, тому суд вважає доведеним і встановленим факт того, що відповідач з 18.05.2007 р. став власником квартири АДРЕСА_1.

Під час укладання договору купівлі - продажу квартири покупець в особі відповідача, був попереджений про відсутність боргів за комунальні послуги, що підтверджено копією договору (а.с.26), оцінка якому, як письмовому доказу, надана судом вище.

В судовому засіданні також встановлено, що позивачем надавалися послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання по квартирі відповідача і станом на червень 2007 р. по квартирі обчислювалася заборгованість в сумі 1 719,05 грн., що підтверджено оборотною відомостю по л/р НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 (а.с.7-8). Відповідач переконливих доказів на спростування цього факту суду не надав, тому факт н наявності по квартирі АДРЕСА_1 в ми. Стаханові станом на червень 2007 р. заборгованості за послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання в сумі 1 719,05 грн. вважається судом встановленим і доведеним.

19.06.2007 р. відповідач уклав з позивачем Договор № 54 про реструктуризацію заборгованості за теплозабезпечення (далі Договір) (а.с.9), чим визнав наявність зазначеного боргу в сумі 1 719,05 грн., що підтверджено копією Договору № 54 про реструктуризацію заборгованості за теплозабезпечення від 19.06.2007 р. (а.с.9), яку суд оцінює як достовірну і кладе її в основу рішення в якості письмового доказу, оскільки його оригінал оформлено у відповідності до вимог діючого законодавства. Крім того, відповідач переконливих доказів на спростування факту укладання зазначеного Договору суду не надав, тому факт уцкладання між позивачем та відповідачем у письмовій формі Договору про реструктуризацію заборгованості за теплозабезпечення № 54 на суму 1 719,05 грн. вважається судом встановленим і доведеним.

Підписавши Договір відповідач визнав наявність по квартирі АДРЕСА_1, яка на час укладання Договору належала відповідачу на праві власності, заборгованості за послуги з теплозабезпечення в сумі 1 719,05 грн. перед позивачем і прийняв на себе зобов'язання погашати її у відповідності до умов Договору (п.1.2 Договору, а.с.9). На спростування зазначеного факту відповідач переконливих доказів суду не надав, тому факт визнання відповідачем станом на 19.06.2007 р. заборгованості перед позивачем за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 1 719,05 грн. вважається судом встановіленим і доведеним.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу…

Стаття 256 ЦК україни встановлює, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, відповідно до ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у 3 роки.

Не погодившись із позовом, відповідач наддав суду заперечення, відповідно до яких просить суд застосувати позовну давність і відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі на підставі спливу позовної давності, оскільки строк дії Договору № 54 від 19.06.2007 р. Закінчився 19.01.2009 р., а позивач звернувся до суду тільки у листопаді 2012 р., отже після закіцнчення позовної давності за Договором.

Зазначені доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки 26.09.2011 р. Стахановським судом Луганської області за заявою Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуенерго» було постановлено судовий наказ відповідно до якого з ОСОБА_1 (відповідача по справі) на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуенерго» було стягнуто заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 2 610,54 грн., з яких 1 719,05 грн. - заборгованість за отримані послуги, та судові витрати. Судовий наказ було скасовано Стахановським міським судом Луганської області 20.10.2011 р. за заявою ОСОБА_1, що підтверджено копією ухвали Стахановського міського суду Луганської області від 20.10.2011 р. (а.с.10), яку суд оцінює як достовірну і кладе її в основу рішення в якості письмового доказу, оскільки на час розгляду зазначеної цивільної справи ухвала є чинною, а відповідно до положень ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній… справі, що напбрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем позовна давність не пропущена, тому виомги відповідача про застосування до спірних правовідносин позовної давності задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимоги представника позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за послуги з гарячого водопостачання та центрального опалення в сумі 1 719,05 грн. є законними, обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених в постанові від 06.06.2012 р. № 6-49 цс12, які відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України, аналіз правових норм, зокрема ст.ст. 536, 549 ч.2, 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що проценти та неустойка є різними правовими інститутами, обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлено. А отже відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені, встановлена п.10 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" та п. 23 Правил та типового договору про надання послуг з теплопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, не перешкоджає у данному випадку застосуванню положень ст. 625 ЦК України про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних нарахувань.

Будь - яких запереченнь щодо правильності наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань відповідачем не надано, тому суд доходить висновку, що вимоги представника позивача в цій частині також є законними, обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, у вигляді судового збору в сумі 214,60 грн., у відповідності до положень ч.1 ст. 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача, оскільки вимоги позивача судом задоволені у повному обсязі і представником позивача документально підтверджено сплату судового збору.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.1 ч.1 п.13, ст. 13 ч.1 п.1, ст. 20 ч.1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги"; ст. 30 п.1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р.; ст.ст. 256, 257, 526, 625 ч.2 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 60, 61 ч.3, 88 ч.1, 158 ч.2, 212-215, 224-228, 292, 294 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго" задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго" (р/р 26002301148199 в ПАТ "Банк Форум", МФО 322948, код 03340529) 2 691,39 грн в рахунок відшкодування заборгованості за надані послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню з яких:

- 1 719,05 грн. - заборгованість за отримані послуги;

- 742,43 грн. - інфляційні нарахування;

- 229,91 грн. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Луганського бласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго" (р/р 26002301148199 в ПАТ "Банк Форум", МФО 322948, код 03340529) судовий збір в сумі 214,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка подається до Стахановського міського суду Луганської області протягом 10 днів, з дня отримання копії вступної та резолютивної частини рішення.

Представник позивача може оскаржити рішення шляхом подання протягом 10 днів, з дня отримання копії рішення, апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Стахановський міський суд Луганської області.

Головуючий Шаргаровська В.І.