Постанова № 31289840, 18.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року (о 09 год. 40 хв.)Справа № 808/2889/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денкон»

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ:

14.03.2013 Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денкон» (далі - ТОВ «Денкон»), в якому просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 800 540,10 грн. за рахунок майна ТОВ «Денкон», що перебуває у податковій заставі.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що несплачені відповідачем узгоджені податкові зобов'язання не можуть бути погашені інакше, ніж шляхом погашення за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, оскільки грошові кошти на розрахункових рахунках відповідача в установах банка відсутні.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 18.04.2013 надав до суду клопотання (вх. № 17046) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ "Денкон" (ідентифікаційний код 32498568) є юридичною особою, яка зареєстрована 14.04.2003 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, за адресою: м. Запоріжжя, площа Інженерна, буд. 1, офіс 512, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 026173.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на 21.02.2013 існує податковий борг у розмірі 800 540 грн. 10 коп., в тому числі з податку на прибуток - 50 021 грн. 34 коп. та податку на додану вартість у розмірі 750 518 грн. 76 коп.

Вказаний борг підтверджений рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду

по справі № 0870/1240/12 від 19.03.2012, в якому суд адміністративний позов ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя до ТОВ «Денкон» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках в сумі 39 751 грн. 34 коп. з податку на прибуток та 63 080 грн. 65 коп. з податку на додану вартість задовольнив в повному обсязі..

по справі № 0870/3881/12 від 30.05.2012, в якому суд адміністративний позов ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя до ТОВ «Денкон» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках в сумі 7 028 грн. 00 коп. з податку на прибуток та 315 241 грн. 75 коп. з податку на додану вартість задовольнив в повному обсязі.

по справі № 0870/10739/12 від 13.12.2012, в якому суд адміністративний позов ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя до ТОВ «Денкон» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках в сумі 3 242 грн. 00 коп. з податку на прибуток та 116 769 грн. 68 коп. з податку на додану вартість задовольнив в повному обсязі.

Згідно розрахунку податкового боргу за відповідачем значиться податковий борг в розмірі 800 540 грн. 10 коп., а саме: податок на додану вартість - 739 532 грн. 57 коп., пеня з податку на додану вартість нарахована за період з 31.08.2011 по 11.09.2012 - 10 986 грн. 19 коп. та з податку на прибуток - 50 021 грн. 34 коп.

23.08.2011 співробітниками ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, на підставі якої складено акт від 23.08.2011 № 3701/15-02/32498568.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог п. 203.2 ст. 203 Розділу V Податкового кодексу України, а саме: платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Акт перевірки вручено особисто керівнику підприємства.

На підставі даного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення форми "Ш" від 23.08.2011 № 0003751502, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 136 грн. 61 коп. Податкове повідомлення - рішення вручене директору підприємства 23.08.2011 року.

Доказів оскарження податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано.

02.11.2012 співробітниками ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, на підставі якої складено акт від 02.11.2012 № 2763/15-03/32498568.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Вказаний акт перевірки надсилався поштою але був повернутий до заявника з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», на підставі чого посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя було складено Акт від 06.12.2012 № 287 про неможливість вручення акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 02.11.2012 №2763/15-03/32498568.

На підставі даного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення форми "Ш" № 0003361502, № 0003371502 від 06.12.2012, якими підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 111 грн. 22 коп. та 2 778 грн. 00 коп. Податкове повідомлення - рішення надсилалося поштою але було повернуто до заявника з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», на підставі чого посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було складено Акт від 11.01.2013 № 21 про неможливість вручення податкових повідомлень - рішень № 0003361502 та № 0003371502 від 06.12.2012.

Доказів оскарження податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано.

На виконання вимог Податкового кодексу України позивач направляв на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 01.09.2011 № 907 на суму 226 701 грн. 42 коп., остання була отримана уповноваженою особою відповідача 01.09.2011, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем були виставлені інкасові доручення № 739 від 13.07.2012; № 727 від 13.07.2012; № 729 від 13.07.2012; № 731 від 13.07.2012; №726 від 13.07.2012; № 728 від 13.07.2012; № 722 від 13.07.2012; № 724 від 13.07.2012; №723 від 13.07.2012; № 749 від 13.07.2012; № 736 від 13.07.2012; № 738 від 13.07.2012; № 748 від 13.07.2012; № 734 від 13.07.2012; № 735 від 13.07.2012; № 737 на 13.07.2012; № 742 від 13.07.2012; № 751 від 13.07.2012; № 719 від 13.07.2012; № 733 від 13.07.2012; № 721 від 13.07.2012; № 732 від 13.07.2012; № 741 від 13.07.2012; № 743 від 13.07.2012; № 750 від 13.07.2012; № 740 від 13.07.2012; № 720 від 13.07.2012; № 718 від 13.07.2012; № 745 від 13.07.2012; № 744 від 13.07.2012; № 746 від 13.07.2012; № 716 від 13.07.2012; № 121 від 15.01.2013; № 120 від 15.01.2013; № 119 від 15.01.2013; № 118 від 15.01.2013; № 117 від 15.01.2013; № 116 від 15.01.2013; № 115 від 15.01.2013; № 114 від 15.01.2013, які направлялись для стягнення коштів з рахунків відповідача до банківських установ ПуАТ "СЕБ Банк", Запорізьке РУ ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ "Креді Агріколь Банк", АТ "ОТП Банк", ПАТ "Кредобанк", обслуговуючих ТОВ «Денкон» та були повернуті з відміткою банку "на рахунку платника відсутні кошти".

Керуючись нормами податкового законодавства співробітниками позивача було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 01.09.2011 № 215.

15.09.2011 позивачем складено акт опису майна № 19, згідно з яким встановлено наявність у відповідача майна, вказаний опис є чинним, у судовому порядку не скасований.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Станом на 21.02.2013 відповідач має податковий борг перед бюджетом в розмірі 800 540 грн. 10 коп., а саме: податок на додану вартість - 739 532 грн. 57 коп., пеня з податку на додану вартість нарахована за період з 31.08.2011 по 11.09.2012 - 10 986 грн. 19 коп. та з податку на прибуток - 50 021 грн. 34 коп.

Сума боргу підтверджується обліковою карткою платника податків ТОВ «Денкон», наявною у матеріалах адміністративної справи.

Згідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими органами.

Згідно п.88.1 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктом 14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Тобто, здійснення передбачених ст. 95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Із наведеного вбачається, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому. При цьому, встановлено обмеження, згідно якого податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Відповідно пп.89.1.1 п.89.1, п.89.2, п.89.3 ст.89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

У відповідності до п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення форми "Ш" від 23.08.2011 № 0003751502, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 136 грн. 61 коп. Податкове повідомлення - рішення вручене директору підприємства 23.08.2011 року.

Також податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення форми "Ш" № 0003361502, № 0003371502 від 06.12.2012, якими підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 111 грн. 22 коп. та 2 778 грн. 00 коп. Податкове повідомлення - рішення надсилалося поштою але було повернуто до заявника з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Пунктами 59.1 та 59.3 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення боргу податковий орган вживав заходи передбачені ст. 59 ПК України, а саме відповідачу була направлена: податкова вимога форми "Ю" від 01.09.2011 №907 на суму 226 701 грн. 42 коп., яка була отримана уповноваженою особою підприємства 01.09.2011, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пунктів 95.1 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Крім того, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

З аналізу наведених норм випливає, що законодавцем встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень: 1. звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банку; 2. опис та вилучення майна, продаж майна; 3. отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; 4. прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу і до цих заходів не віднесено звернення до суду з позовом про стягнення боргу.

Керуючись нормами податкового законодавства співробітниками позивача було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 01.09.2011 № 215.

15.09.2011 позивачем складено акт опису майна, згідно з яким встановлено наявність у відповідача майна, вказаний опис є чинним, у судовому порядку не скасований.

Вищевказані заходи, вжиті позивачем виявились неефективними, у зв'язку з чим податковий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Як встановлено ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Надати дозвіл ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на погашення суми податкового боргу у розмірі 800 540 грн. 10 коп. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Денкон" (ідентифікаційний код 32498568), що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак