Постанова № 31289118, 17.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2013 р. Справа № 805/4902/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючий суддя: Куденков К.О.

розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву Державного підприємства «Макіїввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Макіїввугілля» (надалі – позивач, ДП «Макіїввугілля») звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області (надалі – відповідач) про визнання недійсними та скасування рішень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2013р. провадження у справі №805/4185/13-а було відкрито.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2013р. позовні вимоги були роз’єднані у самостійні провадження.

За наслідками автоматичного розподілу справ між суддями, справа №805/4902/13-а за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» (Відокремлений підрозділ «Проектно-конструкторське бюро») до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення №1724 від 17.12.2012р. - передана на розгляд судді Куденкову К.О.

Позов мотивовано незгодою позивача із нарахуванням пені та застосуванням штрафу за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на направлення грошових коштів на сплату поточних зобов’язань Відокремленого підрозділу «Проектно-конструкторське бюро» ДП «Макіїввугілля» (надалі – ВП «ПКБ» ДП «Макіїввугілля») з єдиного внеску, а не на погашення заборгованості з єдиного внеску.

Також, позивач вважає, що відповідачем порушено положення пп.7.2.2 п.7.2 «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 N 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за №994/18289, в частині прийняття одного рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період.

Позивач зазначає, що: пунктом 2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на підставі якого прийнято спірне рішення, - не передбачено застосування пені; в спірному рішенні відсутнє посилання на правову підставу нарахування пені; та в спірному рішенні відсутні посилання на наявність підстав у страхувальника для застосування штрафних санкцій.

Крім того, позивач зазначає, що він не отримував повідомлення про перерозподіл сплачених коштів.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи спірне рішення правомірними, оскільки сплачені позивачем грошові кошти в рахунок погашення поточних зобов’язань направлялись на погашення заборгованості минулих періодів на виконання ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідач зазначає, що спірне рішення прийнято після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки за звітний період грудень 2011р., та вважає що пеня нарахована правомірно.

Представники сторін у судове засідання від 17.05.2013р. не з’явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Відокремлений підрозділ «Проектно-конструкторське бюро» не має статусу юридичної особи та є підрозділом Державного підприємства «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код 32442295), про що зазначено у наданій до суду копії довідки АБ №568456 з ЄДРПОУ від 18.12.2012р.

ВП «ПКБ» ДП «Макіїввугілля» подано до відповідача звітність з єдиного внеску за грудень 2011р.

З картки особового рахунку платника єдиного внеску вбачається, що, на момент настання кінцевого строку сплати єдиного внеску за грудень 2011 року, у ВП «ПКБ» ДП «Макіїввугілля» була недоїмка з єдиного внеску за попередні періоди, а також заборгованість з штрафних санкцій та пені, а зараховані в рахунок погашення єдиного внеску грошові кошти направлялись відповідачем на погашення недоїмки з єдиного внеску та заборгованості з штрафних санкцій минулих періодів та пені.

Так, із співставлення звітності з єдиного внеску за грудень 2011р. та вказаної картки особового рахунку вбачається, що у ВП «ПКБ» ДП «Макіїввугілля» виникла недоїмка з єдиного внеску за грудень 2011р. по платежу 36,82% у розмірі 65 534,48 грн.; по платежу 2,0% у розмірі 201,78 грн.; по платежу 3,6% у розмірі 6 687,36 грн.; по платежу 8,41% у розмірі 653,72 грн.; по платежу 33,2% у розмірі 3 406,21 грн.

17 грудня 2012 року відповідачем прийнято спірне рішення №1724 (том 1, а.с. 8), яким, на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ВП «ПКБ» ДП «Макіїввугілля» застосовано штраф у розмірі 7 648,37 грн. та нарахована пеня у розмірі 3 114,24 грн.

До матеріалів справи надано розрахунок фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті за грудень 2011р. (том 1, а.с. 9-10), із якого вбачається, що штраф застосовано після погашення у повному обсязі зазначеної недоїмки з єдиного внеску за грудень 2011р., я пеня нарахована з урахуванням фактичної кількості днів затримки сплати єдиного внеску за грудень 2011р.

За наслідками адміністративного оскарження скарга ВП «ПКБ» ДП «Макіїввугілля» залишена без розгляду відповідним рішення Пенсійного фонду України від 06.03.2013р. №5926/09-10, яке отримане ВП «ПКБ» ДП «Макіїввугілля» 11.03.2013р., про що мається відповідна відмітка на копії цього рішення.

Статтею другою Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються у тому числі за принципом відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, про що зазначено у ст.3 зазначеного Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 5 ст.9 зазначеного Закону передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду.

За приписами ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній на момент виникнення у ВП «ПКБ» ДП «Макіїввугілля» недоїмки з єдиного внеску за грудень 2011р., встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

У відповідності до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

При цьому, за приписами ч.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, на виконання приписів ч.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сплачені на погашення поточних зобов’язань грошові кошти зараховувались в рахунок погашення існуючої недоїмки та заборгованості з штрафних санкцій ВП «ПКБ» ДП «Макіїввугілля», що підтверджується виписками з картки особового рахунку.

Суд зазначає, що направлення платником грошових коштів на погашення поточних зобов’язань шляхом визначення відповідного призначення платежу - за приписами ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не може змінювати направлення цих коштів на сплату недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Суд вважає, що за невиконання обов’язку щодо своєчасної сплати єдиного внеску, ВП «ПКБ» ДП «Макіїввугілля» має нести встановлену законодавством відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного внеску, в тому числі за наслідками перерозподілу поточних платежів в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Частиною першою ст.12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до ч.2 зазначеної статті, Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Пунктом 6 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно ч.11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За приписами ч.10 ст.25 зазначеного Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Спірне рішення прийнято на підставі п. 2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

У відповідності до ч.11 ст.9 зазначеного Закону, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Частиною 16 зазначеної статті передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідно до пп.7.2.2 п.7.2 «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 N 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за №994/18289, в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення, встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Суд зазначає, що при прийнятті спірного рішення відповідач дотримався вказаних приписів законодавства.

Рішення №1724 від 17.12.2012р. відповідає формі, яка встановлена додатком 10 до «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та прийнято після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки за базовий звітний період грудень 2011р.

Нарахування пені при застосуванні штрафу за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) передбачене наведеними приписами законодавства, а окреме зазначення у відповідному рішенні правової підстави для нарахування пені (ч.10 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування») встановленою формою спірного рішення – не передбачене та не потребується.

Також, формою спірного рішення згідно додатку 10 до «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та безпосередньо приписами самої Інструкції не передбачено наведення органами пенсійного фонду відомостей картки особового рахунку та/або документів, які є підставою для нарахування пені та застосування штрафу.

Відповідно до п.6.10 «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного періоду орган Пенсійного фонду складає повідомлення про суми розподілу сплачених коштів за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. Корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано службовій особі юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, особі, яка забезпечує себе роботою самостійно, під підпис або надіслано простим поштовим відправленням. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.

Суд зазначає, що прийняття рішення про застосування штрафу та нарахування пені не пов’язано із виконанням обов’язку органами Пенсійного фонду щодо надіслання повідомлення про суми розподілу сплачених коштів. Тобто, встановлення факту не надіслання повідомлення про суми розподілу сплачених коштів не може бути підставою для визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафу та нарахування пені, а є окремою підставою для оскарження дій (бездіяльності) органів пенсійного фонди, якщо такі дії (бездіяльність) спричинили порушення прав та інтересів платників єдиного внеску.

Таким чином, відповідач правомірно застосував спірним рішенням штраф на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та нарахував пеню згідно ч.10 ст.25 вказаного Закону.

З урахуванням викладеного, перевіривши спірне рішення згідно частини 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені адміністративного позову Державного підприємства «Макіїввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення №1724 від 17.12.2012р. - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у порядку письмового провадження, складена та підписана у повному обсязі 17 травня 2013 року.

3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Куденков К.О.