Постанова № 31287851, 14.05.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/1161/13-a

категорія 8.2.1

14 травня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Попової О. Г.,

при секретарі - Коваль О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Кабель-Тара" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу від 26.09.2012 року №420, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000312301 від 31.10.2012 року,-

встановив:

Приватне підприємство "Кабель-Тара" звернулось до суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 26.09.2012 року №420 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" прийнятий начальником Малинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000312301 від 31.10.2012 року. В обрунтування позовних вимог зазначило, що наказ №420 від 26.09.2012 року є протиправним та суперечить нормам діючого законодавства, оскільки позивач надав необхідну інформацію на запит ДПС, а тому законні підстави для проведення документальної позапланової перевірки відсутні. Крім того зазначив, що підприємством правомірно сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних і за наявності первинних документів по господарським операціям з контрагентами ТОВ "Компанія"Інтербазіс", ТОВ "Будперспектива", ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз", а оскаржуване рішення прийняте без урахування наявних первинних документів, у зв"язку з чим має бути переглянуте та скасовано.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченні проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що начальником Малинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС прийнято наказ №420 від 26.09.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с.38).

На підставі вказаного наказу посадовими особами Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП "Кабель - Тара" з питань правових взаємовідносин з ТОВ "Компанія"Інтербазіс" за липень 2011 року, ТОВ "Будперспектива" за серпень, вересень 2011 року, ТОВ "Комплекс Айсем АГ" за червень201 року та з ТОВ "Інтер Груп Союз" за жовтень 2011 року за результатами якої складений акт №111/22-12/31019027 від 09.10.2012 року.

В акті перевірки зазначені наступні порушення:

- п.1, п.2 ст.215, п.1 п.5 ст.203, ст.216 Цивільного кодексу України відповідно до яких правочини є нікчемними, оскільки не створюють настання юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з їх недійсністю. Відсутність надання ТОВ "Компанія"Інтербазіс" за липень 2011 року, ТОВ "Будперспектива" за серпень, вересень 2011 року, ТОВ "Комплекс Айсем АГ" за червень 2011 року , ТОВ "Інтер Груп Союз" за жовтень 2011 року товарів платнику податків ПП "Кабель - Тара" у червні 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

- п.п. 14.1.181, п.14.1 ст.14, п. 201.4 ст.201, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI, що призвело до завищення податкового кредиту у червні 2011 року в сумі 5866,67 грн., у липні 2011 року в сумі 10634,4 грн., у серпні 2011 року в сумі 33517,71 грн. у вересні 2011 роу в сумі 66393,71 грн.. у жовтні 201 року в сумі 5557,50 грн. в результаті чого донараховано 121970,00 грн.

На підставі вказаного акту Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення №0000312301 від 31.10.2012 року.

Вказане рішення оскаржувалось позивачем до ДПС в Житомирській області та ДПС України. Рішенням ДПС в Житомирській області від 14.12.2012 року за №20220/З-С/10-205 про результати розгляду первинної скарги, залишено без змін податкове повідомлення - рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 31.10.2012 року №0000312301 про збільшення грошового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 150997,00 грн. (121970,00 грн. основного платежу, 29027,00 грн. штрафної (фінансової) санкції), а скаргу ПП "Кабель - Тара"- без задоволення (а.с.40-47).

Рішенням ДПС України від 25.01.2013 року за №1215/6/10-2115 залишено без розгляду скаргу ПП "Кабель - Тара" на податкове повідомлення - рішення Малинської ОДПІ Житомирської області ДПС від 31.10.2012 року №0000312301 (а.с.48,49).

Суд частково погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Щодо визнання протиправним та скасування наказу від 26.09.2012 року №420 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки прийнятого начальником Малинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинста України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинста України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Слід зазначити, що дії відповідача щодо винесення наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки вже відбулися в часі, на його підставі складено акт позапланової невиїзної документальної перевірки, за результатами якого винесено податкове повідомлення - рішення №0000312301 від 31.10.2012 року, яке оскаржувалось позивачем в судовому порядку. Отже, вказаний наказ не має юридичного характеру, оскільки не містить обов"язкового припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії в розумінні КАС України.

За таких обставин, коли наказ про проведення позапланової перевірки №420 від 26.09.2012 року реалізований у встановленому порядку і законодавством встановлений порядок оскарження висновків такої перевірки шляхом подачі позову про скасування податкових повідомлень-рішень, вимога про скасування наказу є безпредметною (відсутній публічно-правовий спір).

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання нечинним та скасування наказу Малинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС від 26.09.2012 року №420 не підлягає задоволенню.

Щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000312301 від 31.10.2012 року.

Підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податку на додану вартість в розмірі 121970,00 грн., згідно акту перевірки, стало невизнання податкового кредиту за операціями із отримання товарів (надання робіт, послуг) від ТОВ "Компанія"Інтербазіс", ТОВ "Будперспектива", ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз". В акті зазначено, що укладені із вказаними контрагентами договори купівлі-продажу є правочинами, які укладені без мети настання реальних наслідків, що обумовлені ними та відповідно до ст. 203, 215, 216 ЦК України є нікчемним, так як позивачем не надано для перевірки документів, які підтверджують факт транспортування товарів від контрагентів до позивача, в результаті чого встановлено відсутність продажу товарів.

Судом встановлено, що між ПП "Кабель - Тара" (покупець) та ТОВ "Комплекс Айсем АГ"(продавець), укладено договір №28 від 01.06.2011 року про передачу у власність товару, відповідно до якого продавець зобов'язується продати (передати у власність), а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари (комплектуючі), кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у супровідних документах (видаткових накладних та інших документах) (а.с. 50-51).

На виконання умов даного договору продавцем виписувалась видаткова накладна (а.с.102) та податкова накладна (а.с.103).

Податкова накладна відповідає вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Придбання товару, зазначеного у видатковій накладній, підтверджується платіжним дорученнями (а.с.103), згідно якого ПП "Кабель - Тара" (платник) сплатив за втулку д 18 ст. ТОВ "Комплекс Айсем АГ"(отримувач) 35200,00 грн. в тому числі ПДВ 5866,67 грн. (а.с. 104).

Також, судом встановлено, що між ПП "Кабель - Тара" (покупець) та ТОВ "Компанія"Інтербазіс"(продавець), укладено договір №11/7-11 від 01.07.2011 року про передачу у власність товару, відповідно до якого продавець зобов'язується продати (передати у власність), а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари (комплектуючі), кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у супровідних документах (видаткових накладних та інших документах) (а.с. 52-53).

З матеріалів справи встановлено, що сторони даного договору належним чином виконували свої зобов"язання, які передбачені в ньому, а саме постачальником (продавцем) виписувались, податкові накладні (а.с.107,108), видаткові накладні (а.с.105,106). Придбання товарів підтверджується платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи (а.с.109,110). Усі операції належним чином оформлені та задокументовані.

Встановлено, що позивач здійснював господарські операції також з ТОВ "Інтер Груп Союз".

З матеріалів справи встановлено, що між ПП "Кабель - Тара" (покупець) та ТОВ "Інтер Груп Союз"(продавець), укладено договір №б/н від 01.06.2011 року про передачу у власність товару, відповідно до якого продавець зобов'язується продати (передати у власність), а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари (комплектуючі), кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у суправідних документах (видаткових накладних та інших документах) (а.с. 58-59).

На підтвердження господарських операцій за даним договором контрагентом позивача виписувались видаткова накладна згідно якої ТОВ "Інтер Груп Союз" відвантажило, а позивач отримав втулку ст.14 (а.с.200). Крім того, випусувалась податкова накладна, яка відповідає вимогам чинного законодавства (а.с. 201).

Розрахункові операції за отримання зазначеного товару підтверджуються платіжним дорученням №473 від 26.10.2011 року, згідно яких ПП "Кабель-Тара" розрахувалось з ТОВ "Інтер Груп Союз" за поставлений товар, сплативши 33345,00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 5557,50 грн.(а.с.202).

На час здійснення господарських операцій зазначені контрагенти позивача зареєстровані як платники податку на додану вартість та перебували в Державному Реєстрі юридичних осіб.

Одними із основних видів діяльності ПП "Кабель - Тара", згідно статуту, є виготовлення тари дерев"яної (барабанів, для кабельного-провідної продукції) та іншої тарної продукції, здійснення оптової та роздрібної торгівлі, комісійної та консигнаційної торгівлі, проведення торгівельних комерційних операцій у тому числі товарообмінних, а тому придбані у ТОВ "Компанія"Інтербазіс", ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз" втулка Д18 ст., втулка ст.20, втулка ст.14 в подальшому використовувались позивачем в господарській діяльності підприємства, що підтверджується актами списання та звітами про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами (том 2 а.с.45-59).

Відповідно до п.п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нормами п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Судом встановлено і не спростовано відповідачем, що здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ "Компанія"Інтербазіс", ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а їх купівля пов'язана з господарською діяльністю позивача.

Щодо зазначено в акті перевірки про порушення кримінальної справи, за фактом фіктивного підприємництва та підроблення документів, стосовно контрагентів позивача, а саме ТОВ "Комплекс Айсем АГ", ТОВ "Інтер Груп Союз", то на підтвердження даних висновків податковим органом не надано жодних доказів.

Щодо не наданння позивачем для перевірки документів, які підтверджують факт транспортування товарів від вказаних контрагентів до позивача, в результаті чого встановлено відсутність продажу товарів.

З матеріалів справи встановлено, що згідно п.3.2 договорів поставки №28 від 01.06.2011 року, №11/7-11 від 01.07.2011 року та №б/н від 01.06.2011 року позивача з ТОВ "Компанія"Інтербазіс", ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз", товар передавався Постачальником у місцезнаходженні Покупця, а тому вказані висновки податкового органу щодо не надання для перевірки ТТН є безпідставними.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу зазначеної норми встановлено, що податковим кодексом України не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Щодо визнання податковим органом договорів між позивачем і ТОВ "Компанія"Інтербазіс", ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз" нікчемними, то відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Реальне настання правових наслідків за визначеними Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби правочинами підтверджено і не оспорюється висновками акту документальної перевірки. Так, зазначені контрагенти позивача виконали повністю взяті на себе зобов'язання по продажу товару, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за придбання такого товару. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразив вчинені операції, правомірно відніс вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат.

В листі ДПА України №20289/16-1617 від 29.09.2010 року зазначено, що при визнанні угод нікчемними податковий орган зобов'язаний аналізувати реальність здійснення господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Акт перевірки не містить жодних доказів, які б підтверджували, що зміст договорів №28 від 01.06.2011 року, №11/7-11 від 01.07.2011 року та в№б/н від 01.06.2011 року про постачання товарів не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання господарських зобов'язань, що виникли на підставі цього договору.

Таким чином, зазначені правочини є правомірними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також, в листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011року №742/11/13-11 та від 01.11.2011року №1936/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі щодо формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, та дослідивши обставини справи, суд не знаходить підстав вважати, що укладені правочини: спрямовані на фактичне настання правових наслідків, що обумовлені ним, порушують публічний порядок, або вчинені з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, чи господарські зобов'язання не відповідають вимогам закону, тощо.

Первинними документами підтверджено реальне виконання сторонами умов договору, що спростовує висновки відповідача про фіктивність договорів, а тому, суд прийшов до висновку про неправомірність нарахування податкового зобов"язання щодо господарських операцій позивача і контрагентів: ТОВ "Компанія"Інтербазіс", ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз" в загальній сумі 22058,58 грн. та застосованих на цю суму штрафних санкцій.

Щодо невизнання податкового кредиту по господарським операціям позивача з ТОВ "Буд-Перспектива".

В акті перевірки зазначено, що операції по формуванню податкового кредиту ПП "Кабель - Тара"не мають реального товарного характеру по взаємовідносинах з ТОВ "Буд-Перспектива" за серпень, вересень 2011 року в загальній сумі 99911,42 грн. операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту (том 2 а.с.32,37).

Згідно службової записки ВМП Коростенської ОДПІ №2323/7/07-3 від 07.09.2012 року щодо оперативного відпрацювання ПП "Кабель-Тара" було повідомлено, що ТОВ "Буд-Перспектива" за місцем реєстрації не знаходиться, в провадженні СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області перебуває кримінальна справа за №13-9256 порушена відносно невстановленої особи, яка зареєструвала підприємство ТОВ "Буд-Перспектива" на ім"я ОСОБА_2, на далі реквізити якого використовувались з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в підробці документів.

Відповідно постанови про проведення виїмки Старшого слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України у Київський області старшого лейтенанта міліції Устименка О.О. від 29.02.2012 року (яка була надана разом із службовою запискою ВПМ Коростенської ОДПІ №2323/7/07-3 від 07.09.2012 року) встановлено: "згідно показів ОСОБА_2, який згідно реєстраційних документів являється єдино осібним директором і засновником ТОВ "Буд-Перспектива", що підтверджується висновком почеркознавчого дослідження №1639 від 29.09.2011 року останній відношення до фінансово-господарської діяльності не має, банківські рахунки не відкривав, будь-яких угод від імені чи в інтересах ТОВ "Буд-Перспектива" не укладав, будь яких осіб на керівні посади підприємства він не призначав, первинних документів та податкових звітностей не складав, не підписував та до органів ДПІ не подавав (том 2 а.с.32).

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Буд-Перспектива" позивачем надано договори №15-С, №15 від 01.06.2011 року про передачу у власність товару, відповідно до яких ТОВ "Буд-Перспектива" зобов'язується продати (передати у власність), а ПП "Кабель-Тара" зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари (комплектуючі), кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у суправідних документах (видаткових накладних та інших документах) .

Договір від імені ТОВ "Буд-Перспектива" підписаний директором ОСОБА_2 (а.с. 54-57).

Відповідно до п.181.1. ст.181 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є в тому числі будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 1 п.16 Порядку про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 N 1379, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N1333/20071, встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органу і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість; податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті; усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

З матеріалі справи встановлено, що видаткові та податкові накладні підписані ОСОБА_2 (а.с.111-136, 144-186), який, згідно зазначених вище показань, будь-яких угод від імені чи в інтересах ТОВ "Буд-Перспектива" не укладав, що підтверджується почеркознавчим висновком.

В акті перевірки зазначено, що суб"єкти господарювання не здійснювали господарських операцій, а проводили лише їх документування в результаті чого, сума податкового кредиту є не підтвердженою.

Отже, судом встановлено, що податкові накладні, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ "Буд-Перспектива", оформлені всупереч вимогам Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної №165 (підписані невідомою особою), а тому не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту за період серпень, вересень 2011 року.

Така ж правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 21.01.2011 року (копія додається), ухвалі Вищого Адміністративного Суду України від 01.07.2010 року №К-13287/08.

З наведених вище підстав суд дійшов висновку, що податкове повідомлення- рішення №0000312301 від 31.10.2012 року в частині визначення грошового зобов"язання з податку на додану вартість за операціями позивача з ТОВ "Буд-Перспектива" є правомірним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 31.10.2012 року скасувати в частині нарахованого основного платежу в сумі 22058,58 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій.

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 17 травня 2013 р.