Постанова № 31287643, 29.04.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/2008/13-a

категорія 8.2.1

29 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,

при секретарі - Янушевській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА"

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2013 р. №000002/1504,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" звернулося з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2013 р. №000002/1504, яким платнику зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1500000,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 750000,00грн.

В судовому засіданні представники Позивача свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі і зазначили, що уповноваженими особами Відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад, грудень 2012року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2012року. За результатами такої перевірки, на думку представників Позивача, Відповідач безпідставно прийшов до висновку про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2012року в сумі 450000,00грн. та за грудень 2012року на 1050000,00грн. Такий висновок податкового органу ґрунтується виключно на тому, що вартість будівництва м'ясопереробного цеху, в зв'язку з яким і виникли суми бюджетного відшкодування цього податку, не відображено на балансі як основні засоби. Вказаний цех, як зазначили представники Позивача, ще не введений в експлуатацію, а тому всі витрати на його будівництво відображаються на інших рахунках підприємства.

На думку представників Позивача при визначенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2012року підприємством дотримано всіх вимог податкового законодавства та враховано індивідуальну податкову консультацію Відповідача від 25.06.2012року.

Представники Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили і зазначили, що дійсно з 19.02.2012року по 25.02.2012року працівниками Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області була проведена позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад, грудень 2012року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2012року. В ході перевірки було встановлено завищення Позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2012року в сумі 450000,00грн. та за грудень 2012року на 1050000,00грн. Як пояснили представники Відповідача, такий висновок було зроблено на підставі того, що вартість будівництва м'ясопереробного цеху, в зв'язку з яким і виникли суми бюджетного відшкодування цього податку, не відображено на балансі підприємства як основні засоби.

На думку представників Відповідача, Позивач правомірно визначив суми своїх бюджетних зобов'язань з податку на додану вартість та суми свого податкового кредиту з цього податку за вказані звітні періоди. Разом з тим, податковому органу не надано було жодних доказів того, що вказаний м'ясопереробний цех після введення його в експлуатацію буде використовуватися в господарській діяльності Позивача, а тому, як пояснили представники Відповідача, Позивач не має права на бюджетне відшкодування від'ємного значення сум податку, сплачених за товари та послуги по його будівництву.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача та заперечення представників Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість і визначення зобов'язань платника з цього податку та визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) регулюються правовими нормами Податкового кодексу України.

В судовому засіданні встановлено, що з 19.02.2012року по 25.02.2012року працівниками Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області була проведена позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад, грудень 2012року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2012року, про що був складений відповідний акт перевірки від 27.02.2012року. За результатами такої перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 13.03.2013 р. №000002/1504, відповідно до якого підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1500000,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 750000,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 13.03.2013 р. №000002/1504, підставою для його винесення стали порушення Позивачем вимог п.20.4 ст.200 Податкового кодексу України, що виразилися в завищенні Позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2012року в сумі 450000,00грн. та за грудень 2012року на 1050000,00грн., що призвело до застосування фінансових санкцій з цього податку в розмірі 750000,00грн.

Відповідач вважає, що заявлені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість були зумовлені господарською діяльністю Позивача щодо будівництва м'ясопереробного цеху, але такий цех не відображено на балансі підприємства як основні засоби. Крім того, податковому органу не надано жодних доказів того, що вказаний м'ясопереробний цех після введення його в експлуатацію буде використовуватися в господарській діяльності Позивача, що виключає право Позивача на бюджетне відшкодування від'ємного значення сум податку, сплачених за товари та послуги по будівництву такого цеху.

Такі доводи податкового органу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначений правовими нормами статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітною (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В судовому засіданні безспірно встановлено та не заперечується Відповідачем, що Позивачем, як платником податку на додану вартість, вірно у поданих податкових деклараціях визначені суми своїх податкових зобов'язань за листопад та грудень 2012року та суми податкового кредиту цих звітних податкових періодів.

Так, в податковій декларації за листопад 2012року Позивач правомірно визначив свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8062,00грн. та розмір свого податкового кредиту в сумі 1207614,00грн. Різниця між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту має безспірно від'ємне значення, так як сума податкового кредиту значно більша від суми податкових зобов'язань, і складає 1199552,00грн. (1207614,00 - 8062,00 ). При цьому, слід зазначити, що Позивач правомірно в даній податковій декларації зазначив розмір такого від'ємного значення за попередній звітний період, тобто за жовтень 2012року, в сумі 451885,00грн.

За приписами п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Тобто, в розумінні вказаних вимог Податкового кодексу України Позивач мав право за листопад 2012року на бюджетне відшкодування такого від'ємного значення за попередній звітний період ( за жовтень 2012року) в сумі, що не перевищує 451885,00грн. та за умови її фактичної сплати Позивачем постачальникам таких товарів/послуг.

При дослідженні в судовому засіданні податкових накладних та платіжних доручень підтверджено фактичну сплату Позивач зазначених сум податку на додану вартість.

Аналогічно, як встановлено в судовому засіданні, в податковій декларації за грудень 2012року Позивач правомірно визначив свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість та розмір свого податкового кредиту і Позивач правомірно в даній податковій декларації ( з урахуванням уточнюючого розрахунку) зазначив розмір такого від'ємного значення за попередній звітний період, тобто за листопад 2012року, в сумі 1196477,00грн.

В розумінні вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України Позивач мав право за грудень 2012року на бюджетне відшкодування такого від'ємного значення за попередній звітний період ( за листопад 2012року) в сумі, що не перевищує 1196477,00грн. та за умови її фактичної сплати Позивачем постачальникам таких товарів/послуг.

При дослідженні в судовому засіданні податкових накладних та платіжних доручень підтверджено фактичну сплату Позивач зазначених сум податку на додану вартість.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суми заявлені Позивачем до бюджетного відшкодування ( 450000,00грн. за листопад 2012року та 1050000,00грн. за грудень 2012року), підтверджені податковими накладними, а їх фактична сплата постачальникам товарів та послуг підтверджена платіжними дорученнями. Порушень щодо оформлення податкових накладних ні в ході перевірки ні в судовому засіданні не встановлено, отже Позивач правомірно заявив відповідні суми від'ємного значення податку на додану вартість, розраховані згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, до бюджетного відшкодування.

За приписами п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування лише особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА", Позивач по даній справі, як платник податку на додану вартість, не відноситься до кола зазначених осіб. Інших підстав та випадків, які позбавляють платника права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, чинне податкове законодавство не передбачає.

А тому доводи податкового органу про те, що не відображення на балансі будівництва м'ясопереробного цеху як основного засобу та відсутність доказів використання вказаного м'ясопереробного цеху після введення його в експлуатацію в господарській діяльності Позивача виключає право Позивача на бюджетне відшкодування від'ємного значення сум податку, сплачених за товари та послуги по будівництву такого цеху, судом не приймаються до уваги.

Безспірно, за приписами п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі зменшення суми бюджетного відшкодування від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків та при повторному протягом 1095 днів зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Разом з тим, відсутність підстав для зменшення Позивачу суми бюджетного відшкодування, що встановлено в судовому засіданні, виключає можливість застосування до Позивача фінансових санкцій.

Більш того, податковим органом ні під час проведення перевірки ні в судовому засіданні не надано жодних доказів того, що протягом 1095 днів мало місце відносно Позивача повторне зменшення суми бюджетного відшкодування чи повторне протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку.

Суд не приймає також доводи представників Позивача про те, що лист - відповідь податкового органу від 25.06.2012року для Позивача як платника має значення податкової консультації.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України під податковою консультацією розуміється допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Отже, консультація, у розумінні вказаної норми, полягає у наданні податковим органом практичної допомоги платнику податків у вигляді певних порад, рекомендацій, надання інформації, розкритті змісту закону, поясненні термінів, та ін. щодо використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів. При цьому консультація не може виходити за межі закону.

Відповідно до цього суд вважає, що перелічування Відповідачем у своєму листі від 31.08.2011 р. норм і статей Податкового кодексу України та їх тексту не може вважатися податковою консультацією, а саму відповідь слід вважати як доведення до відома Позивача вказаних правових норм.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 13.03.2013 р. №000002/1504. винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" у вигляді 2294,00грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 13.03.2013 р. №000002/1504.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" у вигляді 2294,00грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 07 травня 2013 р.