Постанова № 31287632, 23.04.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/2003/13-a

категорія 12.3

23 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ракаловича В.М. ,

при секретарі - Степанові П.В.,

з участю позивача, представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту цивільного захисту населення Житомирської ОДА про визнання дій протиправними, поновлення на державній службі, стягнення недоплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

В березні 2013 року співробітник Департаменту цивільного захисту населення Житомирської ОДА ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту цивільного захисту населення Житомирської ОДА, директора цього департаменту ОСОБА_2 Просив визнати протиправними і скасувати накази начальника Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Житомирської облдержадміністрації №86к від 18 жовтня 2012 року та №112 к від 20 грудня 2012 року в частині переведення його на посаду чергового оперативного відділу оперативно - чергової служби та оповіщення, зобов'язати Департамент цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації виплатити йому різницю в заробітку за час виконання ним нижчеоплачуваної роботи та стягнути з відповідача 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначав, що був введений в оману відповідачем, при ознайомленні з оспорюваним наказом був попереджений лише про зміну істотних умов праці, а про те, що нова посада не є державною службою, його не попередили. Лише в січні 2013 року, отримавши заробітну плату у значно меншому розмірі, звернувся за роз"ясненнями до відповідача, з письмової відповіді якого від 26 лютого 2013 року дізнався про порушення свого права. Протиправними діями відповідача, зазначав позивач, йому була заподіяна моральна шкода, яку він оцінює у 5000 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні за безпідставністю. Зазначав, що позивач був попереджений про зміну істотних умов праці ще в жовтні 2012 року, знав, що нова посада не відноситься до державної служби, проте сам подав заяву про переведення його на нову посаду, у зв"язку з чим і був виданий наказ, що оспорюється в даній справі.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 проходив державну службу в Управлінні з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Житомирської ОДА, правонаступником якого на даний час є Департамент цивільного захисту населення Житомирської ОДА, займав посаду спеціаліста 1 категорії відділу оперативно-чергової служби та оповіщення.

За результатами перевірки, проведеної в 2012 році Головним управлінням Державної служби України в Житомирській області, під час якої наголошувалось на необхідності економії бюджетних коштів, у встановленому законом порядку був переглянутий штатний розпис Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Житомирської ОДА. З штатного розпису було виведено 5 посад державних службовців - спеціалістів 1 категорії відділу оперативно-чергової служби та оповіщення, а натомість введено 5 посад чергових оперативних, які відносяться до професійної групи "робітники". У зв"язку з такими змінами в організації праці питання звільнення, або ж подальшого працевлаштування колишніх спеціалістів 1 категорії, посади яких були скорочені, повинно було вирішуватись роботодавцем відповідно до положень ст.ст.40, 49-2 КЗпП України. Проте роботодавець помилково застосував до цих правовідносин положення ст.32 КЗпП України, вважаючи, що в даному випадку мають місце зміни істотних умов праці. Відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України, допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, в той час як в даному випадку посада була іншою - впроваджена робітнича посада чергового замість посади державного службовця - спеціаліста 1 категорії. Думка відповідача про те, що в даному випадку йшлося лише про зміну найменування посад, є хибною.

В результаті реалізації такої помилкової точки зору роботодавця державні службовці, посади яких були скорочені, в тому числі і позивач по даній справі, наказом від 18 жовтня 2012 року №86к були попереджені не про звільнення з роботи за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, а про зміну істотних умов праці. Саме тому заслуговують на увагу пояснення позивача про його необізнаність щодо характера змін свого професійного статусу (припинення держслужби). Позивач стверджував, що продовжував вважати себе державним службовцем на посаді зі зміненою назвою, з переведенням на робітничу посаду не погодився б. Як вбачається з приєднаних до справи письмових доказів, пояснень сторін, питання змін в штатному розписі обговорювалось в колективі, проте немає жодного доказу, який безспірно свідчив би, що на час подання заяви про переведення позивач володів всією необхідною інформацією про характер можливих змін свого професійного статусу і усвідомлено висловив згоду на переведення на робітничу посаду.

Однозначно, що до подання заяви про переведення (20 грудня 2012 року), позивач не міг бути ознайомлений зі своїми функціональними обов"язками за новою посадою, адже вони були затверджені лише 21 грудня 2012 року (а.с.37). Пояснення позивача про те, що він ознайомився зі своїми функціональними обов"язками лише наступного місяця, відповідачем не спростовані, дата ознайомлення (отримання) у відповідній графі відсутня (а.с.37 зворот).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наказ №112 к від 20 грудня 2012 року в частині переведення позивача на посаду чергового оперативного відділу оперативно - чергової служби та оповіщення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки виданий на підставі заяви позивача, зміст якої не відповідав його фактичному волевиявленню (а.с.28), що формувалось під впливом хибної правової позиції роботодавця.

Відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що лише при отриманні заробітної плати за січень 2013 року у меншому, ніж раніше, розмірі він запідозрив про порушення своїх прав, а остаточно дізнався про це з письмової відповіді відповідача в кінці лютого 2013 року (а.с.8). За таких обставин, строк звернення з позовом до суду не пропущений.

Оскільки переведення на іншу роботу було протиправним, позивач має право на різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи відповідно до ст.235 КЗПп України.

Юридично значимі негативні для позивача наслідки породжує лише наказ №112-к від 20 грудня 2012 року, тому саме він підлягає скасуванню.

Доказів заподіяння йому моральної шкоди позивач не надав, тому позов в цій частині також не підлягає задоволенню .

Керуючись КЗпП України, ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати наказ начальника Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Житомирської облдержадміністрації №112-к від 20 грудня 2012 року в частині переведення ОСОБА_1 на посаду чергового оперативного відділу оперативно - чергової служби та оповіщення.

Зобов'язати Департамент цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання ним нижчеоплачуваної роботи.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Головуючий суддя В.М. Ракалович

Повний текст постанови виготовлено: 29 квітня 2013 р.