Постанова № 31287558, 04.04.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/7576/12

категорія 8.2.6

04 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.

при секретарі - Вітковській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада-Авто" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.2012 року № 000015222, № 000016222 та № 0000252302,-

встановив:

У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріада-Авто" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 20 квітня 2012 року № 000015222, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 116002,00 грн. (за основним платежем - 97699,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18303,00 грн.); № 000016222, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 185439,00 грн. (за основним платежем - 168732,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16707,00 грн.) та № 000252302, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10000,00 грн.

У обґрунтування позовних вимог позивача зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень став Акт виїзної планової документальної перевірки ТОВ "Тріада-Авто" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року від 11.04.2012 року № 138/22-2/35688891/0110. Так, в Акті перевірки, податковий орган дійшов до висновку про порушення товариством вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 168732,00 грн.; пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 97699,00 грн. та п. 2.11, п. 3.1, п. 3.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637, у товариства відсутні документи до авансових звітів за перевіряємий період на суму 10000,00 грн. Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеними в Акті перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними, безпідставними та необґрунтованими, а тому просить скасувати у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та письмових доказів долучених до матеріалів справи. Посилається на наявність у платника податку усіх необхідних первинних документів, які містять обов'язкові реквізити, передбачені чинним законодавством України. Вважає, що заниження сум податку на прибуток та податку на додану вартість не відбулося, висновки ДПІ у м. Житомирі Житомирської області про порушення товариством пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України; пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України є хибними, а відповідно спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення посилаючись на які просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області ДПС від 20 квітня 2012 року №№ 000015222, 000016222, 0000252302 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано Положеннями Податкового кодексу України.

Згідно із ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із ст. 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У відповідності до п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріада-Авто" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Житомирської міської ради 18.01.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100092222 НБ № 185070 від 24.01.2008 року являється платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що в період з 15.03.2012 року по 04.04.2012 року на підставі направлень від 15.03.2012 року за №№ 462, 463, 464, 465 та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2012 року посадовими особами ДПІ у м. Житомирі Житомирської області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Тріада-Авто" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, про що складено Акт від 11.04.2012 року за № 138/22-2/35688891/0110.

ТОВ "Тріада-Авто" проінформоване про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 03.03.2012 року № 307/10/23-1, яке отримано особисто головним бухгалтером ОСОБА_1

Перевірку проведемо з відома генерального директора ТОВ "Тріада-Авто" Попова О.М. та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_1

У журналі реєстрації перевірок ТОВ "Тріада-Авто" вчинено запис 15.03.2012 року за № 3.

У ході здійснення перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення товариством, зокрема, вимог:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 168732,00 грн.;

- пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 97699,00 грн.;

- п. 2.11, п. 3.1, п. 3.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637, у товариства відсутні документи до авансових звітів за перевіряємий період на суму 10000,00 грн., які зафіксовані в Акті перевірки від 11.04.2012 року № 138/22-2/35688891/0110.

На підставі Акту перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 квітня 2012 року № 000015222, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 116002,00 грн. (за основним платежем - 97699,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18303,00 грн.); № 000016222, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 185439,00 грн. (за основним платежем - 168732,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16707,00 грн.) та № 000252302, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10000,00 грн.

Перевіряючи зазначені рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає їх такими, що не узгоджуються з правовими положеннями законів України з наступних підстав.

Що стосується податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2012 року № 000015222, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 116002,00 грн. (за основним платежем - 97699,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18303,00 грн.); № 000016222, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 185439,00 грн. (за основним платежем - 168732,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16707,00 грн.), слід зазначити наступне.

Так, під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що на порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, товариством завищено суму податкового кредиту на 97699,00 грн. з вартості товарів, отриманих від ТОВ "Північно оптова компанія" на загальну суму ПДВ 5086,00 грн. та ДП "Метал і КА" на загальну суму ПДВ 92613,00 грн. Вказані суми податкового кредиту на момент закінчення перевірки не підтверджені належно оформленими первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було укладено ряд договорів:

- 07 грудня 2009 року між ТОВ "Тріада Авто" (який виступає як Покупець) та ТОВ "Північно оптова компанія" (який виступає як Постачальник) було укладено Договір № 291, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити у зумовлений строк Покупцеві товар, зазначений за кількістю, якістю та ціною за одиницю товару у накладній, що є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах передбачених даним договором.

На виконання умов Договору, позивачу було передано у власність Товар та видані податкові накладні від 05.10.2010 року № 05101 на загальну суму з ПДВ 609,60 грн.; від 14.10.2010 року № 14102 на загальну суму з ПДВ 1046,36 грн.; від 02.11.2010 року № 02111 на загальну суму з ПДВ 5203,08 грн.; від 04.11.2010 року № 04111 на загальну суму з ПДВ 2671,71 грн., № 04112 на загальну суму з ПДВ 172,67 грн., № 04113 на загальну суму з ПДВ 370,41 грн.; від 22.11.2010 року № 22111 на загальну суму з ПДВ 7330,86 грн.; від 03.12.2010 року № 03125 на загальну суму з ПДВ 13110,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт придбання та передачі Товару також підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 0510-1 від 05.10.2010 року на загальну суму з ПДВ 609,60 грн.; № 1410-2 від 14.10.2010 року на загальну суму з ПДВ 1046,36 грн.; № 0211-1 від 02.11.2010 року на загальну суму з ПДВ 5203,08 грн.; № 0411-1 від 04.11.2010 року на загальну суму з ПДВ 2671,71 грн.; № 0411-2 на загальну суму з ПДВ 172,67 грн., № 0411-3 на загальну суму з ПДВ 370,41 грн.; № 2211-1 від 22.11.2010 року на загальну суму з ПДВ 7330,86 грн.; № 03125 від 03.12.2010 року на суму з ПДВ 13110,00 грн.

- 01 грудня 2010 року між ТОВ "Тріада-Авто" (який виступає як Покупець) та ДП "Метал і КА" (який виступає як Постачальник) було укладено Договір, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити у зумовлений строк Покупцеві товар та обладнання для СТО, зазначений за кількістю, якістю та ціною за одиницю товару у накладній, що є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах передбачених даним договором.

На виконання умов Договору, позивачу було передано у власність Товар та видані податкові накладні від 03.12.2010 року № 31299 на загальну суму з ПДВ 244500,00грн., № 312910 на загальну суму з ПДВ 120175,80 грн.; від 13.12.2010 року № 131293 на загальну суму з ПДВ 11999,16 грн.; від 15.12.2010 року № 151296 на загальну суму з ПДВ 5581,90 грн., № 151297 на загальну суму з ПДВ 18823,76 грн.; від 29.12.2010 року № 291296 на загальну суму з ПДВ 7647,55 грн.; від 10.01.2011 року № 11 на загальну суму з ПДВ 146951,86 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт придбання та передачі Товару також підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 312910 від 03.12.2010 року на загальну суму з ПДВ 120175,80 грн.; № 31299 на загальну суму з ПДВ 244500,00 грн.; № 131293 від 13.12.2010 року на загальну суму з ПДВ 11999,16 грн.; № 151296 від 15.12.2010 року на загальну суму з ПДВ 5581,90 грн., № 151297 на загальну суму з ПДВ 18823,76 грн.; № 291296 від 29.12.2010 року на загальну суму 7647,55 грн.; № 14 від 10.01.2011 року на загальну суму з ПДВ 14951,86 грн., на загальну суму з ПДВ 132000,00 грн., № 15 на загальну суму з ПДВ 132000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 даного Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із підпунктами 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст. 198 Податкового кодексу України, яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодекс України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності із п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що факт вчинення господарських операцій між ТОВ "Тріада-Авто" та його контрагентами (ТОВ "Північно оптова компанія", ДП "Метал і КА") підтверджується Договорами № 291 від 07.12.2009 року, від 01.12.2010 року, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями та подорожніми листами.

Надані позивачем документи дають підстави для висновку про сплату товариством сум податку на додану вартість в ціні придбання Товарів в своїх контрагентів, які видавали позивачу податкові накладні.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що на час здійснення господарських операцій ТОВ "Північно оптова компанія" та ДП "Метал і КА" були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Оскільки сума бюджетного відшкодування ПДВ підтверджена належним чином, позивач, відповідно до вимог чинного законодавства мав підстави для відшкодування податку на додану вартість в повному обсязі.

Також, в Акті перевірки податковий орган посилається на те, що на порушення 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, товариством до складу валових витрат віднесено витрати, які на момент закінчення перевірки не підтверджені належно оформленими первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено ряд договорів:

- 07 грудня 2009 року між ТОВ "Тріада Авто" (який виступає як Покупець) та ТОВ "Північно оптова компанія" (який виступає як Постачальник) було укладено Договір № 291, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити у зумовлений строк Покупцеві товар, зазначений за кількістю, якістю та ціною за одиницю товару у накладній, що є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах передбачених даним договором.

На виконання умов Договору, позивачу було передано у власність Товар та видані податкові накладні від 05.10.2010 року № 05101 на загальну суму з ПДВ 609,60 грн.; від 14.10.2010 року № 14102 на загальну суму з ПДВ 1046,36 грн.; від 02.11.2010 року № 02111 на загальну суму з ПДВ 5203,08 грн.; від 04.11.2010 року № 04111 на загальну суму з ПДВ 2671,71 грн., № 04112 на загальну суму з ПДВ 172,67 грн., № 04113 на загальну суму з ПДВ 370,41 грн.; від 22.11.2010 року № 22111 на загальну суму з ПДВ 7330,86 грн.; від 03.12.2010 року № 03125 на загальну суму з ПДВ 13110,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт придбання та передачі Товару також підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 0510-1 від 05.10.2010 року на загальну суму з ПДВ 609,60 грн.; № 1410-2 від 14.10.2010 року на загальну суму з ПДВ 1046,36 грн.; № 0211-1 від 02.11.2010 року на загальну суму з ПДВ 5203,08 грн.; № 0411-1 від 04.11.2010 року на загальну суму з ПДВ 2671,71 грн.; № 0411-2 на загальну суму з ПДВ 172,67 грн., № 0411-3 на загальну суму з ПДВ 370,41 грн.; № 2211-1 від 22.11.2010 року на загальну суму з ПДВ 7330,86 грн.; № 03125 від 03.12.2010 року на суму з ПДВ 13110,00 грн.

- 01 грудня 2010 року між ТОВ "Тріада-Авто" (який виступає як Покупець) та ДП "Метал і КА" (який виступає як Постачальник) було укладено Договір, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити у зумовлений строк Покупцеві товар та обладнання для СТО, зазначений за кількістю, якістю та ціною за одиницю товару у накладній, що є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах передбачених даним договором.

На виконання умов Договору, позивачу було передано у власність Товар та видані податкові накладні від 03.12.2010 року № 31299 на загальну суму з ПДВ 244500,00грн., № 312910 на загальну суму з ПДВ 120175,80 грн.; від 13.12.2010 року № 131293 на загальну суму з ПДВ 11999,16 грн.; від 15.12.2010 року № 151296 на загальну суму з ПДВ 5581,90 грн., № 151297 на загальну суму з ПДВ 18823,76 грн.; від 29.12.2010 року № 291296 на загальну суму з ПДВ 7647,55 грн.; від 10.01.2011 року № 11 на загальну суму з ПДВ 146951,86 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт придбання та передачі Товару також підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 312910 від 03.12.2010 року на загальну суму з ПДВ 120175,80 грн.; № 31299 на загальну суму з ПДВ 244500,00 грн.; № 131293 від 13.12.2010 року на загальну суму з ПДВ 11999,16 грн.; № 151296 від 15.12.2010 року на загальну суму з ПДВ 5581,90 грн., № 151297 на загальну суму з ПДВ 18823,76 грн.; № 291296 від 29.12.2010 року на загальну суму 7647,55 грн.; № 14 від 10.01.2011 року на загальну суму з ПДВ 14951,86 грн., на загальну суму з ПДВ 132000,00 грн., № 15 на загальну суму з ПДВ 132000,00 грн.

- 01.02.2008 року між ТОВ "Тріада-Авто" (який виступає як Орендар) та ФОП ОСОБА_3 (яка виступає як Орендодавець) було укладено Договір оренди приміщення № 2, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду (тимчасове платне користування) нежилі приміщення, загальною площею 784,00 кв.м., а саме: будівлі пункту реалізації та сервісного обслуговування автомобілів: головний корпус літ. "Д, Д-1", цегляний, площею 358,2 кв.м., гараж літ. "Е", цегляний, площею 88,5 кв.м., майстерня літ. "Ж", цегляна, площею 329,5 кв.м., прохідна літ. "З", цегляна, площею 7,8 кв.м. (надалі Приміщення), що знаходяться в АДРЕСА_1.

- 10.06.2008 року між ТОВ "Тріада-Авто" (який виступає як Орендар) та ФОП ОСОБА_3 (яка виступає як Орендодавець) було укладено Договір оренди приміщення № 1, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду (тимчасове платне користування) нежилі приміщення, загальною площею 784,00 кв.м., а саме: будівлі пункту реалізації та сервісного обслуговування автомобілів: головний корпус літ. "Д, Д-1", цегляний, площею 358,2 кв.м., гараж літ. "Е", цегляний, площею 88,5 кв.м., майстерня літ. "Ж", цегляна, площею 329,5 кв.м., прохідна літ. "З", цегляна, площею 7,8 кв.м. (надалі Приміщення), що знаходяться в АДРЕСА_1.

10 червня 2010 року сторонами було підписано Додаток № 2 до Договору оренди приміщення № 1 від 10.06.2008 року. Відповідно до умов Договору оренди приміщення № 1 від 10.06.2008 року, Орендодавець передає Орендареві в оренду предмет договору для господарської діяльності відповідно до цільового призначення.

01 червня 2011 року сторонами було підписано Додаток № 3 до Договору оренди приміщення № 1 від 10.06.2008 року. Відповідно до умов Договору оренди приміщення № 1 від 10.06.2008 року, Орендодавець передає Орендареві в оренду предмет договору для господарської діяльності відповідно до цільового призначення.

На виконання умов Договору, позивачу було передано в оренду приміщення та підписано акти здачі-приймання (надання послуг), копії яких наявні в матеріалах справи.

- 09 липня 2010 року між ТОВ "Тріада-Авто" (який виступає як Орендар) та ФОП ОСОБА_4 (який виступає як Орендодавець) було укладено Договір оренди майна № 281, відповідно до якого Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування майно (VOLKSWAGEN LT 35 ДЕРЖ. № НОМЕР_2), що визначене у цьому договорі, а Орендар зобов'язується прийняти майно у строкове платне користування, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

На виконання умов Договору, позивачу було передано в оренду автомобіль VOLKSWAGEN LT 35 ДЕРЖ. № НОМЕР_2 та підписано акти здачі-приймання (надання послуг), копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9. п. 5.3 ст.5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності із п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підтвердження виконання укладених Договорів позивачем було надано всі необхідні первинні документи, а тому товариство мало правові підстави для віднесення до валових витрат витрати по придбанню товарів у своїх контрагентів.

З огляду на викладене, законодавче регулювання спірних правовідносин, встановлені у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Податковим кодексом України умов для включення сплаченого в ціні придбаних товарів податку на додану вартість до складу податкового кредиту товариства та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих контрагентами, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС від 20 квітня 2012 року № 000015222, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 116002,00 грн. (за основним платежем - 97699,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18303,00 грн.) та № 000016222, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 185439,00 грн. (за основним платежем - 168732,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16707,00 грн.), не відповідають вимогам названого Кодексу, а тому підлягають скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 20 квітня 2012 року № 000252302, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10000,00 грн., слід зазначити наступне.

Висновки податкового органу щодо порушенням позивачем вимог пп. 2.11, п.п. 3.1, 3.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, ґрунтуються на тому, що у товариства відсутні достовірні підтверджувальні документи до авансових звітів за перевіряємий період на загальну суму 10000,00 грн.

Проте суд не погоджується з такими висновками, оскільки витрачена підзвітними особами готівка підтверджена платіжними документами (товарними чеками, видатковими касовими орденами). Дані документи разом з авансовими звітами були надані перевіряючим під час перевірки та долучені до матеріалів адміністративної справи.

Відповідно до п.3.1 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Враховуючи вищевикладене, документом, що підтверджує витрати, є розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну, тобто, розрахункова квитанція, касовий чек, прибутковий касовий ордер.

Згідно із абз. 5 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Як вбачається з матеріалів справи до авансових звітів позивачем додано всі підтверджуючі документи, які відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" являються розрахунковими документами.

При розгляді справи, судом також враховано, що відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому розділ Акту перевірки не містить переліку відсутніх документів, або недоліків наданих документів.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС від 20 квітня 2012 року за № 000252302, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 10000,00 грн. підлягає скасуванню.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 20.04.2012 року № 000015222, № 000016222 та № 0000252302.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 11 квітня 2013 р.