Ухвала суду № 31284385, 13.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2013 р. м. Київ К/9991/54498/12 Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника відповідача - Кириленка М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2012

по справі № 2а-5051/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Домтекс»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Домтекс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2012 № 0000512305/1352 та № 0000512305/1353.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТК-Домтекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з з 01.04.2010 по 30.09.2011, складено акт № 55/2305/34841196 від 05.01.2012, в якому зафіксовані порушення пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 3 458 979,52 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2010 року - 244 475,93 грн., травень 2010 року - 271 939,03 грн., червень 2010 року - 466 481,48 грн., липень 2010 року - 320 495,09 грн., серпень 2010 року - 416 449,71 грн., вересень 2010 року - 176 563,89 грн., жовтень 2010 року - 172 440,39 грн., листопад 2010 року - 259 540,82 грн., липень 2011 року - 410 975,99 грн., серпень 2011 року - 297 870,49 грн., вересень 2011 року - 421 746,70 грн.; пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2, 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року на суму 842 397 грн. та заниження податку на прибуток всього на суму 3 969 397,32 грн., у т.ч. по періодах: ІІ квартал 2010 року - 1 228 620,56 грн., ІІІ квартал 2010 року - 1 141 885,82 грн., ІV квартал 2010 року - 539 976,50 грн., ІІІ квартал 2011 року - 1 058 914,44 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 25.01.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000522305/1352 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4 323 724,40 грн., в т.ч.: 3 458 979,52 грн. основного платежу та 864 744,88 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

- № 0000512305/1353 про визначеня суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4 697 018,04 грн., в т.ч.: 3 969 397,32 грн. основного платежу та 727 620,72 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для донарахувань грошових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями став проведений податковим органом аналіз господарських операцій ТОВ «ТК-Домтекс», в ході якого було встановлено, що позивач здійснював господарські відносини з підприємствами, які, за даними ДПІ, мають ознаки фіктивності, а саме:

ТОВ «Аграфон», яке продало позивачу текстильні вироби, на підставі договору № 2010/09/27/1/01 від 27.09.2010, за які позивач розрахувався шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ «Аграфон» безготівкових коштів на повну суму переданого у власність товару, що підтверджується довідкою філії ПАТ «ПУМБ» в м.Києві;

ТОВ «Віннерком», яке продало позивачу товар (текстильні вироби), перелік якого зазначений у накладних, на підставі договору № 20/06/11 від 20.06.2011, розрахунок за який проводився за допомогою простих векселів;

ТОВ «Еліт Консалт», яке продало позивачу товар (текстильні вироби), перелік якого зазначений у накладних, на підставі договору № 21/06/11 від 21.06.2011, розрахунок за який проводився шляхом перерахування безготівкових коштів та за допомогою простих векселів;

ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком», яке продало позивачу товар (текстильні вироби), перелік якого зазначений у накладних, на підставі договору № 2010/06/21/1 від 21.06.2010, за які позивач розрахувався шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком» безготівкових коштів, що підтверджується довідкою філії ПАТ «ПУМБ» в м.Києві;

ТОВ «Оптима Консалтинг Плюс», яке продало позивачу товар (текстильні вироби), перелік якого зазначений у накладних, на підставі договору купівлі-продажу № 30/04/2010-1/10 від 30.04.2010, за які позивач розрахувався шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ «Оптима Консалтинг Плюс» безготівкових коштів, що підтверджується довідкою філії ПАТ «ПУМБ»в м.Києві;

ТОВ «Штудіан», яке продало позивачу товар (текстильні вироби), перелік якого зазначений у накладних, на підставі договору № 351 від 30.01.2009, розрахунок за який проводився шляхом перерахування безготівкових коштів та за допомогою простих векселів.

Як вбачається з акту перевірки, згідно висновків спеціаліста ОСОБА_3 від 07.12.2011 № 526 та від 08.12.2011 № 532 підписи на первинних документах ТОВ «ТК-Домтекс» по взаємовідносинам з ТОВ «Віннерком», ТОВ «Еліт Консалт», ТОВ «Оптима Консалтинг Плюс», ТОВ «Штудіан», ТОВ «Аграфон», ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком» зроблені не директорами підприємств-контагентів, внаслідок чого, на думку відповідача, фактичного придбання товару позивачем не проводилось, здійснювалось лише оформлення, а угоди, укладені між позивачем та вищезазначеними підприємствами, є нікчемними на підставі ст. ст. 203, 228 ЦК України як такі, що порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».)

Згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Зазначені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» кореспондуються з нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, позивач сформував валові витрати, пов'язані з придбанням товарів по взаємовідносинах з ТОВ «Віннерком», ТОВ «Еліт Консалт», ТОВ «Оптима Консалтинг Плюс», ТОВ «Штудіан», ТОВ «Аграфон», ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком», виключно на підставі первинних документів, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджується вищезазначеними договорами, накладними, податковими накладними, доказами про оплату товару.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону) (пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону).

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем підтверджено факт сплати податку на додану вартість в складі ціни товару, податковий кредит за перевірений період по взаємовідносинах з ТОВ «Віннерком», ТОВ «Еліт Консалт», ТОВ «Оптима Консалтинг Плюс», ТОВ «Штудіан», ТОВ «Аграфон», ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком» сформований позивачем за наслідками фактично проведених господарських операцій, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, на підставі первинних бухгалтерських документів, а саме: податкових накладних, виданих платниками податку, які поставляли товар, у відповідності до вимог чинного законодавства. Платник податку, який включив суми сплаченого податку на додану вартість, не може нести відповідальність за дії третіх осіб (контрагентів) щодо дотримання ними порядку звітування та сплати ними своїх зобов'язань перед бюджетом.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний