Ухвала суду № 31284336, 13.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 року м. Київ К/9991/51390/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012

та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2011

у справі № 2а-0870/1234/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Січ ХХІ»

до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Січ ХХІ» звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області від 30.12.2010 № 0000562311/0.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012, позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Нова Січ XXI» з питання достовірності нарахування сум орендної плати за період з 03.09.2008 по 30.11.2010, складено акт № 26/2311/33754841 від 21.12.2010, в якому зафіксовано порушення: ч. ч. 1, 4 ст. 2, ст. 13, ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про плату за землю», ст. ст. 1, 17, 21 Закону України «Про оренду землі», в результаті чого підприємством безпідставно зменшено (занижено) податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, за рахунок подання уточнюючих податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки держаної та комунальної власності на загальну суму 389 943,36 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 30.12.2010 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000562311/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» в розмірі 584 915,04 грн., в т.ч.: 389 943,36 грн. основного платежу та 194 971,68 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами встановлено, що 03.09.2008 між Сонячною сільською радою Запорізької області та ТОВ «Нова Січ ХХІ» було укладено договір оренди землі. Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки та встановлення меж ділянки в натурі на місцевості, за вказаним договором оренди, Сонячна сільська рада (орендодавець) передає земельну ділянку площею 27,219 га, за рахунок земель запасу Сонячної сільської ради, розташовану в межах с. Научний Запорізької області, а ТОВ «Нова Січ ХХІ» (орендар) приймає її в оренду.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.01.2010, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.04.2010, договір оренди земельної ділянки від 03.09.2008, укладений між Сонячною сільською радою Запорізької області та ТОВ «Нова Січ ХХІ», визнано недійсним, з мотивів знаходження земельної ділянки, яка була предметом договору у користуванні іншої юридичної особи, а саме: ТОВ «Незалежна аграрна індустрія» на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.03.2001, укладеного з Сонячною сільською радою Запорізької області.

25.05.2010 позивач подав до податкового органу уточнюючі податкові декларації орендної плати за земельні ділянки держаної та комунальної власності: № 24698 (за 2008 рік - на суму 44 305,02 грн.), № 23752 (за 2009 рік - 256 676,38 грн.), № 8871 (за 2010 рік 271 714,44 грн.), згідно яких зменшені податкові зобов'язання підприємства на загальну суму 572 595,84 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач у тому числі орендар.

Відповідно до ст. ст. 1, 21 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Стаття 13 Закону України «Про плату за землю» передбачає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

З урахуванням визнання судовим рішенням договору оренди земельної ділянки між позивачем та Сонячною сільською радою Запорізької області недійсним, та встановлення факту використання цієї земельної ділянки іншою юридичною особою на підставі договору оренди, укладеного з Сонячною сільською радою Запорізької області, судами вірно визначено про неправомірність донарахування відповідачем податкового зобов'язання з орендної плати за землю.

Крім того, слід зазначити, що в рішеннях судів попередніх інстанцій зроблена описка, а саме: по тексту вказано замість податкового повідомлення-рішення № 0000562311/0 від 30.12.2010 податкове повідомлення-рішення № 000056291110 від 30.12.2010.

Однак, вказане не вплинуло на правильне вирішення справи по суті та постановлення законних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний