Постанова № 31284303, 22.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22 квітня 2013 року (16 год. 40 хв.) Справа № 808/974/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю представників:

позивача - Белікової К.Г.,

відповідача - Лактіонової О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька зовнішньоторговельна фірма «Ферроекс» до Запорізької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

28.01.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька зовнішньоторговельна фірма «Ферроекс» (далі - позивач) до Запорізької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2012/000289/2 від 31.08.2012, прийняте відповідачем, як таке, що не відповідає чинному законодавству України, а також порушує права та охоронювані інтереси позивача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення порушує його права та законні інтереси. Зазначає, що ним були подані відповідачу всі документи, визначені п. 2 ст. 53 МК України, які підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її призначення. Позивач вважає, що відповідач необґрунтовано визначив наявність розбіжностей в документах, які надані до митного оформлення та не мав законних підстав застосовувати метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів з огляду на те, що позивачем було правомірно визначено митну вартість товару основним методом - за ціною договору (контракту). Таким чином, оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, а отже, підлягає скасуванню.

Через невідповідність позову вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою від 30.01.2013 його було залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позову до 11.02.2013.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою від 11.02.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 20.02.2013.

Ухвалою від 20.03.2013 за клопотанням представника відповідача провадження у справі було зупинене до 03.04.2013.

Ухвалою від 03.04.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 03.04.2013.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.04.2013.

У судове засідання представники сторін не прибули.

Ухвалою від 10.04.2013 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинене до 22.04.2013.

Ухвалою від 22.04.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 22.04.2013.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підставі викладених у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях до позову, зокрема зазначивши, що за результатами перевірки документів при здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що зовнішньоекономічна операція ускладнена кількістю сторін, задіяних в ній. Також, за результатами співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, було встановлено, що митна вартість товару була вищою та становила 2,6 $/кг. Зазначає, що так як позивачем не були подані всі документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару, відповідач дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості за методом 1. Вважає оскаржуване рішення правомірним, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 22.04.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2012 між позивачем та Tropic Оcean (HK) Limited був укладений контракт №2012HHSC-R0709 на поставку кремнія металічного (марка 553).

За умовами контракту позивачу за міжнародною накладною CMR №006604 було поставлено на розмитнення товар кремній металевий (марка 553), фракція: 10-100 мм, 90% мин., виробник - Shaoguan Tropic Ocean Limited, країна виробник - Китай, на умовах CIF Одеса, за ціною 2100$/Мт. на загальну суму 50400$ США.

Для розмитнення товару декларантом позивача ТОВ «Томис» до відповідача була подана декларація IM40ДЕ №112030000/2012/016260 від 25.01.2012 та декларація митної вартості від 27.07.2012, згідно яких було заявлено митну вартість товару у розмірі 402847,20 грн. або 50400$ США за ціною договору (контракту). Разом з деклараціями були подані документи, а саме: облікова картка №11203/01/00011, повідомлення про намір увезення 112000000/2012/906876, CMR №006604 від 26.08.2012, HDMUA0659144 від 19.07.2012, сертифікат ваги/якості №442100212003760 від 16.07.2012, комерційний рахунок (інвойс) №2012HHCI-R021 від 16.07.2012, прас-лист від 05.07.2012, зовнішньоекономічний контракт №2012HHSC-R0709 від 09.07.2012 з додатком №1, сертифікат про походження товару №CCPIT 121125656 від 16.07.2012, експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №3327 від 20.08.2012, витяги з сайтів MetalFirst від 24.07.2012 та Metal-Pages від 31.07.2012, платіжні доручення в іноземній валюті №29 від 11.07.2012, №30 від 02.08.2012, сторінки журналу MetalBalletin №9261 від 23.07.2012, №9262 від 30.07.2012, №9263 від 06.08.2012, експортна митна декларація №520120120512277140 від 13.07.2012.

27.08.2012 відповідачем було вчинено запис на декларації митної вартості, відповідно до якого позивачу необхідно було надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; розрахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку із бухгалтерської документації; інші документи для підтвердження заявленої у декларанта митної вартості товарів за власним бажанням декларанта.

31.08.2012 позивачем були подані додаткові документи, а саме: страховий поліс на перевезення вантажів; електронне листування між заст. комерційного директора позивача та менеджером з продажу Tropic Оcean (HK) Limited; страховий інвойс.

31.08.2012 позивач зробив запис про відмову в наданні будь яких інших додаткових документів.

31.08.2012 відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2012/000289/2 по якому корегування митної вартості здійснено за другорядним методом 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) з 50400$ на 62400$.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч.1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Судом встановлено, що 27.08.2012декларантом позивача ТОВ «Томис» до відповідача була подана декларація IM40ДЕ №112030000/2012/016260, декларація митної вартості та інші документи необхідні для митного оформлення товару. Згідно даних декларацій митну вартість товару було заявлено у розмірі 402847,20 грн. або 50400 доларів США, митну вартість товару було визначено за основним методом - за ціною договору (контракту).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 6 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами перевірки документів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості відповідачем були виявлені розбіжності. Було встановлено, що зовнішньоекономічна операція ускладнена кількістю сторін, задіяних в ній: виробником товару задекларовано «Shaoguan Tropic Ocean Limited» Китай в той час як продавцем виступає «Tropic Оcean (HK) Limited». Зокрема з визначеного декларантом коду зовнішньоекономічного контракту (4100) вбачається, що цей контракт укладений не безпосередньо з виробником імпортованого товару (код документу за Класифікатором документів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 20.09.2012 № 1011, - 4104), а з використанням посередницьких послуг.

Також, за результатами співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, було встановлено, що митна вартість кремнію металевого виробництва «Shaoguan Tropic Ocean Limited» була вищою та становила 2,6 $/кг (ВМД №112050000/2012/18619 від 20.08.2012).

У зв'язку з тим, що документи подані до митного оформлення не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відповідачем у декларанта були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, визначені ст. 53 МК України.

Судом встановлено, що позивачем було додатково надано відповідачу: страховий поліс на перевезення вантажів; електронне листування між заст. комерційного директора позивача та менеджером з продажу Tropic Оcean (HK) Limited; страховий інвойс, а також, зроблено запис про відмову в наданні будь яких інших додаткових документів.

Проаналізувавши додатково подані документи та у зв'язку із відмовою позивача в наданні будь яких інших додаткових документів, які необхідні для підтвердження митної вартості, відповідач, дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості за методом 1.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

На підставі положень, визначених ст. 60 МК України відповідачем була використана інформація щодо подібних (аналогічних) товарів за методом 1 (з розрахунку 2,6$ за кг. ВМД №112050000/2012/18619 від 20.08.2012).

Згідно ч. 3, 4, 6 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч. 1, 5 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

З метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості товару було проведено процедуру консультації між відповідачем та декларантом, за результатом якої прийнято рішення про коригування митної вартості товару за другорядним методом 2б.

З наведених вище підстав, враховуючи те, що позивач не надав відповідачу всіх документів, які необхідні для підтвердження митної вартості, а також, враховуючи відмову позивача в наданні необхідних документів, суд доходить висновку, що в діях відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення відсутні порушення митного законодавства, рішення було прийнято правомірно, а отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька зовнішньоторговельна фірма «Ферроекс» до Запорізької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 26.04.2013.