Ухвала суду № 31283987, 25.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/49113/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Аптека 222" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Аптека 222" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Дочірнє підприємство "Аптека 222" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент" (далі - ДП "Аптека 222" ТОВ "Сігма Рент") звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (далі - ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька) в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року позов ДП "Аптека 222" ТОВ "Сігма Рент" задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька задоволено. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року - скасовано. У задоволенні позовних вимог ДП "Аптека 222" ТОВ "Сігма Рент" відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДП "Аптека 222" ТОВ "Сігма Рент" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2011 року та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька з 14.02.2011 року по 19.02.2011 року була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.08 року по 14.02.2011 року. За результатами перевірки 23.02.2011 року складено акт перевірки №234/23-2/30340184.

Згідно висновків акту перевірки, ДП «Аптека №222» ТОВ «СІГМА РЕНТ» допущено порушення вимог ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; п.2, п.3, п.4, п.9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999 року №303; п.п. 6.4 п.6 , п.п. 7.1 п.7 Інструкції у частині не надання звітів по збору за забруднення навколишнього природного середовища за І квартал 2008 року, що призвело до заниження збору у сумі 5210,79 грн., за ІІ квартал 2008 року, що призвело до заниження збору у сумі 3126,48 грн., за ІІІ квартал 2008 року, що призвело до заниження збору у сумі 2084,32 грн., за IV квартал 2008 року, що призвело до заниження збору у сумі 416,86 грн., за IV квартал 2009 року, що призвело до заниження збору у сумі 23961,75 грн., за І квартал 2010 року , що призвело до заниження збору у сумі 2290, 13 грн.; за ІІ квартал 2010 року, що призвело до заниження збору у сумі 2290,13 грн. Як зазначено в акті, заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища за вказаний період склалося в результаті не надання розрахунків по збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів 1 класу небезпеки надзвичайно небезпечних відходів люмінесцентних ламп у кількості 107 штук, які списано у періоді що перевірявся.

На підставі акту перевірки 14.03.2011 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000722340, яким визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в загальному розмірі 50412,58 грн., в тому числі, за основним платежем 39380,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11035,12 грн.

Підставою для визначення збору за забруднення навколишнього природного середовища та штрафних (фінансових) санкцій став акт №234/23-2/30340184 від 23.02.2011 року з питань дотримання ДП «Аптека №222» ТОВ «Сігма Рент» вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 14.02.2011 року, в якому у п.п. 3.5.5 відображено заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 39380,46 грн. Розмір податкового зобов'язання позивачем не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення, і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до п. «г» ст. 17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Згідно до ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що люмінесцентні лампи віднесено до І класу небезпеки відходів.

Пунктом ІІ Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 року №303 визначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється у тому числі за розміщення відходів.

Пунктами 4, 6, 8 Порядку передбачено, що суми збору, який справляється, зокрема, розміщення відходів, обчислюється платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючи коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2. Ліміти розміщення відходів визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За понадлімітні обсяги розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі. У разі відсутності у платників збору затверджених у встановленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів, збір справляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

Відповідно до пунктів 8.1. та 8.2 Інструкції контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища до бюджету, а також своєчасністю подання податкових розрахунків цього збору здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку дані по рахунку 201 «Допоміжні матеріали» передбачають як вартісні так і кількісні показники, крім того при формуванні даних по Кт201 «Допоміжні матеріали», були складені відомості про витрачені допоміжні матеріали, де відображено кількість і вартість скасованих ртуть-вміщувальних та люмінесцентних ламп.

Відповідно до вимог ст. 17, ст. 34 Закону України №187/198-ВР від 05.03.1998 року «Про відходи» визначено, що при наявності у підприємства договору з організацією, яка збирає та приймає небезпечні відходи та має відповідну ліцензію на здійснення таких операцій, таке підприємство не повинно нараховувати та сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення небезпечних відходів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в ході перевірки позивача договір на утилізацію ртуть вміщувальних ламп та люмінесцентних ламп із спеціалізованим підприємством та документи, які свідчили б про передачу небезпечних відходів такому підприємству надані не були. Такий договір позивачем взагалі не укладався.

Також судом апеляційної інстанції встановлено списання матеріалів зі складу в експлуатацію за вказаний період в кількості 107 шт. Позивачем за весь перевіряємий період не складалось актів про списання вже використаних ртуть вміщувальних ламп та люмінесцентних ламп, не вівся журнал списання матеріалів.

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що в даному випадку вказані ртуть вміщувальні лампи та люмінесцентні лампи являються спеціальним обладнанням, яке потребує окремого документу списання та утилізації за договором із спеціалізованим підприємством.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що відпрацьовані люмінесцентні лампи стали відходами в розумінні ст. 1 Закону України «Про відходи», а за розміщення відходів, відповідно до ст. 39 Закону України «Про відходи», із суб'єктів підприємницької діяльності, які не уклали договір про утилізацію відходів із спеціалізованим підприємством стягується відповідна плата.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що у відповідача існували підстави для прийняття повідомлення-рішення №0000722340, яким визначено податкове зобов'язання позивачу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в загальному розмірі 50412,58 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Аптека 222" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров