Ухвала суду № 31283910, 25.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/78414/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецька фірма "Меблі" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецька фірма "Меблі" (далі - ТОВ "Сєвєродонецька фірма "Меблі") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - ДПІ у м. Сєвєродонецьку) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року позов ТОВ "Сєвєродонецька фірма "Меблі" задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Сєвєродонецьку подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Сєвєродонецька фірма "Меблі" у задоволені позову.

ТОВ "Сєвєродонецька фірма "Меблі" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку з 26.04.2010 року по 12.05.2010 року проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ Сєвєродонецька фірма "Меблі" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року. За результатами перевірки був складений акт від 18.05.2010 року №1128/23-01554769.

В акті перевірки встановлені порушення пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 981, 00 грн., пп. 7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 62793,93 грн., абз. «г» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з фізичних осіб до бюджету на загальну суму 607,38 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку прийнято податкове повідомлення-рішення №0000642301/0 про визначення суми податкового зобов'язання в сумі 93948,38 грн., у т.ч. за основним платежем 62632,25 грн., за штрафними санкціями - 31316,13 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що у випадках коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з поставки вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Згідно пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові накладні, надані контрагентами ТОВ Сєвєродонецька фірма "Меблі" оформлені відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи від 21.03.2011 року №3027/25 за період, що розглядається, позивач повинен був сплатити до бюджету по операціях з комісійного продажу товарів, зазначених у додатку №8 до акту перевірки від 18.05.2010 року №1128/23-01554769 податок на додану вартість в сумі 61089,16 грн. Виходячи із наданих документів ТОВ Сєвєродонецька фірма «Меблі», за період, що розглядається, сплатило до бюджету по операціях з комісійного продажу товарів, зазначених у додатку №8 до акту перевірки від 18.05.2010 року №1128/23-01554769 податок на додану вартість в сумі 62792,48 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що дані перевірки результатів діяльності ТОВ «Сєвєродонецька фірма «Меблі», викладені в акті від 18.05.2010 року №1128/23-01554769, не свідчать про заниження податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість, а отже у відповідача були відсутні підстави, передбачені пп. «б» пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», для донарахування податкового зобов'язання в цій частині та відповідного нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що недодержання позивачем положень пп. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині неподання скарг на контрагентів не може бути підставою для нарахування податкових зобов'язань, оскільки податок на додану вартість позивачем сплачений в повному обсязі і відповідачем не доведені доводи щодо заниження позивачем своїх податкових зобов'язань.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Сєвєродонецька фірма "Меблі".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров