Постанова № 31283638, 15.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 910/316/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Куровського С.В.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична група "Лекс'Юс", м. Київ на ухвалувід 16.01.2013 р. господарського суду міста Києва та постановувід 26.02.2013 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/316/13 господарського суду міста Києва за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична група "Лекс'Юс"дозакритого акціонерного товариства "Юрекс", м. Київпро банкрутствопредставники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.01.2013 р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична група "Лекс'Юс" (далі - ТОВ "Лекс'Юс", скаржник) порушено провадження у справі № 910/316/13 про банкрутство закритого акціонерного товариства "Юрекс" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.01.2013 р. (суддя Чеберяк П.П.) залишено заяву ТОВ "Лекс'Юс" без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 р. (судді: Ткаченко Б.О. - головуючий, Разіна Т.І., Шипко В.В.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ТОВ "Лекс'Юс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на розгляд суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме: ст.ст. 64, 81 ГПК України. Скаржник посилається на неналежне повідомлення його судом першої інстанції про час та місце судового засідання, що унеможливило забезпечення явки представника та виконання вимог ухвали суду.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи без розгляду заяву ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що кредитором не виконано вимоги суду та не подано витребувані в ухвалі від 09.01.2013 р. документи, необхідні для розгляду справи, а саме, оригінали деяких доданих до заяви документів, у т.ч. витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з доказами внесення записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та про порушення провадження у справі про банкрутство. Крім того, ініціюючий кредитор не з'явився на виклик у засідання суду і його нез'явлення перешкоджає подальшому здійсненню провадження у справі.

Однак з такими висновками судів погодитися не можна з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов (заяву) без розгляду, якщо позивач (кредитор) без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Отже, вирішення судом питання щодо залишення позову без розгляду з вказаних підстав можливо виключно у випадку, якщо витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості розглянути справу по суті.

При цьому при розгляді справи про банкрутство норми ст. 81 ГПК України підлягають застосуванню з урахуванням вимог ст. 4-1 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства.

У даному випадку заява про порушення справи про банкрутство подана ініціюючим кредитором у порядку статті 52 Закону про банкрутство. На виконання вимог Закону про банкрутство та приписів ст. 36 ГПК України кредитором до заяви були додані належним чином засвідчені копії документів у підтвердження наявності ознак неплатоспроможності боржника: копії векселя, виконавчого напису нотаріуса та постанови державної виконавчої служби про відкриття щодо боржника виконавчого провадження. Також у підтвердження факту відсутності боржника за його місцезнаходженням кредитором наданий оригінал відповідного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що докази у справі встановлюються такими засобами: - письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; - поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

В оскаржуваних судових рішеннях судами не зазначено, яким чином ненадання саме оригіналів документів (за умови надання їх належним чином засвідчених копій), а також відсутність ще одного, окрім наявного у матеріалах справи, оригіналу витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців перешкоджає здійсненню провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції мав достатньо матеріалів для розгляду поданої заяви по суті.

Щодо посилань суду на нез'явлення представника ініціюючого кредитора у судове засідання слід зазначити, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Так, згідно зі статтею 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається, у своїй заяві ініціюючий кредитор поряд з юридичною адресою повідомив суду свою поштову адресу, і саме за цією адресою за вимогами ст. 64 ГПК України господарський суд повинен був направляти йому процесуальні документи. Однак у порушення приписів вказаної статті ухвала про порушення провадження у справі була направлена не за поштовою, а за юридичною адресою кредитора.

Твердження суду апеляційної інстанції про отримання відповідної ухвали повноважним представником кредитора 14.01.2013 р. за юридичною адресою з посиланням на відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 3) є безпідставними, оскільки наявні у справі документі свідчать, що директор ТОВ "Лекс'Юс" Гусак А.М. з 14.01.2013 р. по 25.01.2013 р. перебував за межами території України, що виключає можливість отримання ним будь-якої кореспонденції. У зв'язку з чим кредитор був позбавлений можливості забезпечити явку представника в судове засідання.

На підставі наведеного оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийнятті з порушенням норм процесуального права, тому підлягають скасуванню, а справа - направленню на розгляд суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 36, 64, 75, 81, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична група "Лекс'Юс" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 16.01.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 р. у справі № 910/316/13 скасувати.

3. Справу № 910/316/13 передати на розгляд господарського суду м. Києва.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

С.В. Куровський