Постанова № 31283631, 14.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року Справа № 5017/2972/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сферіна постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013р.у справігосподарського суду Одеської області за позовомзаступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району доТарутинської районної державної адміністрації Одеської області; Селянського Фермерського господарства "Колос"провизнання недійсними розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди землі та витребування земельних ділянок за участю представників:

позивача 1: Добров Ю.І. (представник за дов. від 27.12.2012р. № 220/1068/д),

позивача 2: Добров Ю.І. (представник за дов. від 26.12.2012р. № 77),

прокуратури: Коркішко В.М. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 09.08.2012р. № 000729),

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород - Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Фермерського господарства "Колос", в якому просив суд:

- визнати недійсними: договір оренди землі № б/н від 28.12.2007 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 2100,0 га; договір оренди землі № б/н від 06.04.2009 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 144,0 га; договір оренди землі № б/н від 06.04.2009 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 105,25 га; договір оренди землі № б/н від 06.04.2009 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 312,5 га; договір короткострокової оренди землі № 59 від 09.11.2011 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 180,0 га, укладені Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області з СФГ "Колос";

- витребувати з чужого незаконного володіння - з володіння СФГ "Колос" земельні ділянки, передані СФГ "Колос" за: договором оренди землі № б/н від 28.12.2007 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 2100,0 га; договором оренди землі № б/н від - 06.04.2009 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 144,0 га; договором оренди землі № б/н від 06.04.2009 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 105,25 га; договором оренди землі № б/н від 06.04.2009 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 312,5 га; договором короткострокової оренди землі № 59 від 09.11.2011 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 180,0 га.

12.11.2012 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просив:

- визнати незаконним та скасувати Розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №392/А-2007 від 25.12.2007 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СФГ "Колос" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради";

- визнати незаконним та скасувати Розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №297/А-2008 від 24.10.2008 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок СФГ "Колос" наданих на умовах довгострокової оренди на території Веселодолинської сільської ради".

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.12.2012 р. у справі № 5017/2972/2012 позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано Розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №392/А-2007 від 25.12.2007 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СФГ "Колос" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради".

Визнано незаконним та скасовано Розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №297/А-2008 від 24.10.2008 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок СФГ "Колос" наданих на умовах довгострокової оренди на території Веселодолинської сільської ради".

Визнано недійсними, укладені між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Селянським фермерським господарством "Колос": - договір оренди землі № б/н від 28.12.2007 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 2100,0 га; - договір оренди землі № б/н від 06.04.2009 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 144,0 га; - договір оренди землі № б/н від 06.04.2009 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 105,25 га; - договір оренди землі № б/н від 06.04.2009 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 312,5 га; - договір короткострокової оренди землі № 59 від 09.11.2011 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 180,0 га.

В решті позову відмовлено.

Вказане судове рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову мотивовано тим, що спірні земельні ділянки, які надані в оренду СФГ "Колос" відносяться до земель оборони. В частині відмови в позові тим, що на момент розгляду справи і прийняття по ній судового рішення - СФГ "Колос" користується земельними ділянками на підставі чинних договорів оренди, тобто правомірно.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013р. у справі №5017/2972/2012 рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2012 р. скасовано. В позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Білгород-Дністровський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить: постанову скасувати; рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, в решті рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело, як зазначає скаржник до неправильного встановлення обставин справи та, відповідно, помилкове застосування норм матеріального права до спірних правовідносин.

У відзиві Міністерство оборони України та Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району підтримали касаційну скаргу прокурора.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом 1-ї і 2-ї інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 111-5, 111-7 ГПК України, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 84 ГПК України, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

На думку колегії прийняте у справі рішення та постанова цим вимогам не відповідають.

Так, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове рішення, господарський суд апеляційної інстанції, посилаючись на п.3.11 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. N18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", виходив з того, що позовна заява та заява позивача від 12.11.2012р. про уточнення позовних вимог не носять майновий характер, а отже, оскільки у заяві позивача від 12.11.2012р. йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то така заява має розцінюватись як подання іншого позову та підлягає поверненню, так як подана з порушенням ст.22 ГПК України.

За змістом п.4 ч.1 ст. 84 ГПК України резолютивна частина судового рішення має містити висновок по кожній із заявлених вимог.

Не заперечуючи правильність висновків суду 2-ї інстанції щодо наведеної заяви позивача від 12.11.2012р. про уточнення позовних вимог, колегія зазначає, що доля цієї заяви на момент апеляційного перегляду справи вирішена так і не була, оскільки процесуальний документ стосовно неї апеляційним господарським судом не виносився.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що як місцевим так і апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору було порушено норми процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів в повному обсязі із направленням справи до місцевого господарського суду на новий розгляд.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013р. та рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2012р. у справі №5017/2972/2012 скасувати.

Справу направити до господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко