Постанова № 31282893, 14.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 р. Справа № 804/3449/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представника позивача Клюєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНИТ» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012р. за № 0008701503, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНИТ» звернулося до суду із адміністративним позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012р. за № 0008701503.

У обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам п.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - завищено розмір штрафних санкцій за порушення позивачем граничних строків сплати орендної плати за грудень 2010р. та травень 2011р. у сумі 81612,60 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, на минуле судове засідання надавав клопотання, у якому, зокрема, зазначив, що заперечує проти позову, проте, додаткових пояснень проти позову, інших клопотань, заяв до суду від відповідача не надходило.

За таких обставин суд, керуючись положеннями ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідно до п.п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

На підставі п. 1 та п.3 ст. 10 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який був чинний на момент проведення перевірки, та п. 75.1 ст. 75 ПК України уповноваженою особою Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з орендної плати за землю за грудень 2010 року та за квітень 2011 року з питання дотримання граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНИТ».

За результатами перевірки складено акт від 18.10.2012р. за №3220/321/1503/24445439.

У ході перевірки відповідачем зазначено про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНИТ» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати за землю протягом строків, визначених п.п. 287.3 ст. 287 ПК України по деклараціям:

-№ 9000030101 від 22.01.2010р.: граничний термін сплати - 30.01.2011р.; дата сплати - 31.01.2011р.; кількість днів затримки - 1 день; сума сплаченого податкового боргу - 79,40 грн.;

-№ 33962 від 15.07.2010р.: граничний термін сплати - 30.01.2011р.; дата сплати - 31.01.2011р.; кількість днів затримки - 1 день; сума сплаченого податкового боргу - 17390,90 грн.;

-№ 9000030101 від 22.01.2010р.: граничний термін сплати - 30.01.2011р.; дата сплати - 31.01.2011р.; кількість днів затримки - 1 день; сума сплаченого податкового боргу - 23050,00 грн.;

-№ 9000065008 від 26.01.2011р.: граничний термін сплати - 30.05.2011р.; дата сплати - 31.05.2011р.; кількість днів затримки - 1 день; сума сплаченого податкового боргу - 41092,30 гривень.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що на підставі акта перевірки від 18.10.2012р. за №3220/321/1503/24445439та згідно із ст. 126 ПК України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2012р. за № 0008701503, яким за несвоєчасну сплату орендної плати за землю в 81612,60 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% - у сумі 8161,26 гривень.

Встановлені перевіркою і зазначені в акті факти порушень не заперечувалися представником позивача, який визнав затримки із сплатою цих платежів. Водночас позивач не погоджується із 10% розміром штрафів за січень 2011р. та травень 2011 року.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності розміру застосованих відповідачем штрафних санкцій.

У акті перевірки відповідач посилається на порушення позивачем п. 126.1 ст. 126, п.п. 287.3 ст. 287 ПК України, у яких зазначено таке.

Пунктом 287.3 ст. 287 ПК встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК встановлено, що штрафні санкції за пору-шення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011р. застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення. На час прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, ПК не передбачав жодних винятків чи особливостей з цього правила.

Як встановлено перевіркою і зафіксовано в акті та визнається позивачем несвоєчасно сплачено орендну плату протягом строків, визначених п.п. 287.3 ст. 287 ПК України по деклараціям за № 9000030101 від 22.01.2010р. (граничний термін сплати - 30.01.2011р.; дата сплати - 31.01.2011р.; кількість днів затримки - 1 день); № 33962 від 15.07.2010р. (граничний термін сплати - 30.01.2011р.; дата сплати - 31.01.2011р.; кількість днів затримки - 1 день); № 9000030101 від 22.01.2010р. (граничний термін сплати - 30.01.2011р.; дата сплати - 31.01.2011р.; кількість днів затримки - 1 день); № 9000065008 від 26.01.2011р. (граничний термін сплати - 30.05.2011р.; дата сплати - 31.05.2011р.; кількість днів затримки - 1 день) - на загальну сума сплаченого податкового боргу із затримкою у розмірі 81612,60 гривень.

Вказані факти порушень п. 287.3 ст. 286 ПК вчинені позивачем у період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

За цих обставин та згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК відповідач зобов'язаний був застосувати до позивача штраф у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення (6 епізодів), однак, в порушення п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК відповідач по вказаних епізо-дах неправомірно застосував до позивача штраф у сумі 6780,10 грн., що становить 20% від суми погашено боргу в розмірі 33900,50 грн.

Таким чином, відповідач неправомірно нарахував позивачу штраф у сумі 8161,26 грн. у оскаржуваному рішенні.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.10.2012р. за № 0008701503 прийняте не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008701503, винесене Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 31 жовтня 2012 року.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИТ" до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012р. за № 0008701503 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008701503, винесене Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 31 жовтня 2012 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 травня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили СуддяВ.В Ільков 17.05.2013р. В.В. Ільков