Вирок № 31281968, 17.05.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

17.05.2013

Справа № 639/3655/13-к

Провадж. №1-КП/639/126/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Кіся Д.П.,

за участю: секретаря Нестеровської Л.В.,

прокурора Сагуна М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 639/3655/13-к (№ в ЄРДР 12012220500000222 від 29.11.2012 року) за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, офіційно непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: м. Харків, вул. 2-ої Пятирічки, 40/10, кв.11,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом, що надійшов до суду з прокуратури Жовтневого району м. Харкова, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин. Так, 03.10.2012 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись на території ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», розташованого за адресою м. Харків вул. Жовтневої революцій, 99, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи при цьому мету наживи, переконавшись, що його злочинні дії ніким не будуть помічені, діючи умисно з корисливих спонукань, таємно викрав блок постійної напруги Б5-47, вартість якого згідно висновку експерта № 674 від 24.04.2013 року, склала 198 гривень 72 копійки. Проте, виходячи з території заводу на перепускному пункті ОСОБА_3 був зупинений співробітником охорони, і при цьому був виявлений факт крадіжки вищевказаного майна.

Зазначені дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України як здійснення закінченого замаху на крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна.

Під час досудового розслідування 29.04.2013 року між підозрюваним та представником потерпілої сторони була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Згідно даної угоди ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, обовязку ОСОБА_3 беззастережно визнати обвинувачення у обсязі підозри в судовому провадженні та покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 у виді штрафу у розмірі 850,00 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений та представник потерпілої сторони просили суд затвердити вищезазначену угоду.

Розглянувши питання про затвердження угоди, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості.

Отже, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про примирення.

Сторони добровільно уклали угоду про примирення, її укладання не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону, зокрема ст. 53, 65, 185 КК України.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що обвинувачений та представник потерпілого розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України, зокрема обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова обвинуваченого від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 474 КПК України, а потерпілого - права вимагати в подальшому притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Підстави відмови у затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлені.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 124, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення від 29.04.2013 року по кримінальному провадженню №12012220500000222, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та представником потерпілого ОСОБА_2

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень 00 коп.

Процесуальні витрати в сумі 550 (пятсот пятдесят) грн. 62 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код по ОКПО 25574728, р/р №31253272210487, в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011.

Речовий доказ - блок постійної напруги Б5-47 повернути законному володільцю (ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь