Постанова № 31280275, 15.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2013 року № 826/2311/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Радіокомпанія "Срібна хвиля"до Державної податкової інспекції у Нахимівському районі м. Севастополя Державної податкової службипровизнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000090220 від 06.02.2013, № 0000080220 від 06.02.2013, №0000100220 від 06.02.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіокомпанія "Срібна хвиля" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахимівському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000090220 від 06.02.2013, № 0000080220 від 06.02.2013, №0000100220 від 06.02.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Сума грошових коштів у розмірі 25747,25 грн. отримана на розрахунковий рахунок позивача в першому півріччі 2012 року та у розмірі 4792,00 грн., отримана у ІІІ кварталі 2012 року не була включена позивачем до складу податкового кредиту з огляду на те, що відсутні акти виконаних робіт, а отже зазначені кошти не відносяться до складу доходу підприємства.

При формуванні податкового кредиту підприємства в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди з 01.01.2010 по 31.12.2012 були подані розшифровки в розрізі контрагентів - додаток № 5 до декларації, розбіжності при поданні яких не встановлено, що підтверджується відсутністю повідомлень податкового органу за перевіряємий період щодо встановлених розбіжностей між даними податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість при опрацюванні розшифровок у розрізі контрагентів. Також позивач зазначив про те, що податкові накладні № 1 від 03.05.2012, № 175 від 31.12.2007 та № 89 від 31.10.2012 є в наявності.

Водночас позивач посилався на те, що грошові кошти, які поступили в касу підприємства були оприбутковані своєчасно, і в повному обсязі, про що свідчать належним чином оформлені прибуткові та видаткові касові ордери, які зареєстровані в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та відображені в касовій книзі.

Представник позивача у судовому засіданні 04.04.2013 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 02.04.2012 супровідним від відповідача надішли письмові заперечення, у яких він просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 109/10/22-0103/23433598/3 від 23.01.2013, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У судове засідання 04.04.2013 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, з'ясувавши, що немає потреби заслухати свідків та експерта, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 10.01.2013 по 16.01.2013 Державною податковою інспекцією у Нахимівському районі м. Севастополя Державної податкової служби служби на підставі наказу № 2 від 08.01.2013 та відповідно до звернення платника за вих. № 2/док від 02.11.2012 було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Радіокомпанія "Срібна хвиля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 11.01.2013.

Перевіркою встановлено порушення підпункту135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 39421,00 грн., заниження валового доходу на загальну суму 30557,00 грн. та завищення валових витрат на загальну суму 154 943,00 грн., порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 62460,00 грн., та порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій, затвердженого постановою Правлення Національного банку України № 637 від 15.12.2004, а саме, не були обліковані суми коштів отримані в касу підприємства на загальну суму 230 722,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, а саме, перевіркою реєстрів податкових накладних, карток рахунку 311 та банківських виписок встановлено, що ТОВ "Радіокомпанія "Срібна хвиля" не включено до складу валового доходу відображеного в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2012 року суму коштів отриманих від ОСОБА_1 в розмірі 360,00 грн., ОСОБА_2 у розмірі 1275 грн., (ПДВ 212,50 грн.,), ТОВ "Медіа Командер груп" у розмірі 1676,00 грн. (ПДВ 279,33 грн.), ТОВ "Добрострой" у розмірі 1919,00 грн. (ПДВ 319,95 грн.), ТОВ "Систем Секьюріті груп" у розмірі 23000,00 грн. (ПДВ 3833,33 грн.), ТОВ "Медія Командер груп" у розмірі 2666,00 грн. (ПДВ 444,33 грн.) та відображеного в декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 року суму коштів отриманих від ОСОБА_2 у розмірі 750 грн. (ПДВ 116,67 грн.) та ОСОБА_6 у розмірі 5000 грн. (ПДВ 833,33 грн.), а також не включено податок на додану вартість з зазначених операцій до складу податкових зобов'язань.

Згідно додатку АВ до декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року № 39843 від 28.09.2011 ТОВ "Радіокомпанія "Срібна хвиля" в складі Адміністративних витрат задекларована винагорода за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги в сумі 19773,00 грн., водночас на підтвердження зазначених витрат були надані рахунки від 18.04.2011, 03.06.2011 та 15.06.2011 на загальну суму 8500,00 грн.

Відповідно до наданих ТОВ "Радіокомпанія "Срібна хвиля" відомостей нарахування заробітної плати в 2011 році полягало у нарахування заробітної плати директору підприємства на загальну суму 12 000,00 грн.

Згідно додатку АВ до податкової декларації з податку на прибуток № 9016230506 від 07.02.2012 підприємством задекларована сума витрат на оплату праці у розмірі 12 000,00 грн., водночас згідно додатку СВ до зазначеної податкової декларації підприємством повторно задекларована сума прямих витрат на оплату праці у розмірі 12 000,00 грн., а отже втрати на плату праці було продубльовано у складі собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) та у складі адміністративних витрат.

Відповідно до декларації з податку на прибуток на І-ІІ квартали 2012 року № 24225 від 09.11.2012 ТОВ "Радіокомпанія "Срібна хвиля" задекларовані операційні витрати в розмірі 14719 грн., водночас перевіркою наданої підприємством бухгалтерської документації, договорів, банківських виписок встановлено, що фактичні документально підтверджені витрати підприємства за 3 квартали 2012 року склали 37 763 грн.

Згідно додатку ІВ до декларації з податку на прибуток № 242225 від 09.11.2012 за 1-3 квартали 2012 року до складу інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат віднесено суми нарахованих податків та зборів, установлених Податковим кодексом України, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами у сумі 23049 грн.

За період діяльності 1-3 квартал 2012 року підприємство, за винятком податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, який був включений до складу адміністративних витрат, було платником збору за користування радіочастотним ресурсом України, розмір якого за зазначений період склав 765,00 грн.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ "Радіокомпанія "Срібна хвиля" завищено витрати за нарахованими податками та зборами на суму 22284,00 грн.

Підприємством у повному обсязі не надані до перевірки документи, які підтверджують право на податковий кредит у 2010 році.

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року ТОВ "Радіокомпанія "Срібна хвиля" відкориговано розмір податкового кредиту на загальну суму 16597,00 грн. та у додатку № 1 до зазначеної декларації підставою для внесення змін вказується податкова накладна № 175 від 31.12.2007, яка раніше не включена до податкового кредиту, виписана ТВ "РОКС" на суму 82985,19 грн. в тому числі ПДВ 16897,00 грн., однак в ході перевірки зазначеної накладної не встановлено.

Також перевіркою встановлено відсутність податкових накладних № 1 від 12.07.2011, № 3 від 19.07.2011, № 89 від 31.10.2012 та № 1 від 03.10.2012 виписаних постачальником ТОВ "Контур крим," № 1 від 31.08.2011 - ПП "Нофедет", № 19 від 20.02.2012, № 8 від 06.03.2012 та № 22 від 30.03.2012 - ПБН "Кризо М", № 18 від 29.05.2011 та № 19 від 30.05.2011 - ПП "Бегемот", № 1 від 03.05.2012 - ТОВ "Промподсервіс", № 45 від 30.06.2011 - ПП "Торговий дім "РКН", № 30 від 29.10.2011 - ТОВ "Еверест - Інформаційні технології".

ТОВ "Радіокомпанія "Срібна хвиля" для проведення касових операцій організована каса. До перевірки не надана первинна документація щодо ведення касових операцій за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, водночас згідно карток обліку за рахунками 301 - 311 та виписок банку , з банківських рахунків підприємства були перераховані в касу підприємства грошові кошти на загальну суму 230722,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 109/10/22-0103/23433598/3 від 23.01.2013 на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення №0000090220 від 06.02.2013, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на загальну суму 73 843,50 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 11383,50 грн., № 0000080220 від 06.02.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 47 937,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 8517,00 грн. та №0000100220 від 06.02.2013, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 1153610,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіокомпанія "Срібна хвиля" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями №0000090220 від 06.02.2013, № 0000080220 від 06.02.2013, №0000100220 від 06.02.2013, вважаючи їх нечинними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, встановлено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.2 статті 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 135.1.4 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України, встановлено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Частинами першою та третьою статті 9 Закону України ""Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Отже, до складу валового доходу підлягають включенню доходи від операційної діяльності, до яких відносяться доходи отримані за надані послуги, при цьому доходи, які підлягають включення до складу валових визначаються на підставі даних бухгалтерського обліку, які формуються на підставі даних відображених в первинних документах.

Відповідно акту № 109/10/22-0103/23433598/3 від 23.01.2013 перевіркою реєстрів податкових накладних, карток рахунку 311 та банківських виписок встановлено, що позивачем не включено до складу валового доходу відображеного в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2012 року суму коштів отриманих від ОСОБА_1 в розмірі 360,00 грн., ОСОБА_2 у розмірі 1275 грн., (ПДВ 212,50 грн.,), ТОВ "Медіа Командер груп" у розмірі 1676,00 грн. (ПДВ 279,33 грн.), ТОВ "Добрострой" у розмірі 1919,00 грн. (ПДВ 319,95 грн.), ТОВ "Систем Секьюріті груп" у розмірі 23000,00 грн. (ПДВ 3833,33 грн.), ТОВ "Медія Командер груп" у розмірі 2666,00 грн. (ПДВ 444,33 грн.) та відображеного в декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 року суму коштів отриманих від ОСОБА_2 у розмірі 750 грн. (ПДВ 116,67 грн.) та ОСОБА_6 у розмірі 5000 грн. (ПДВ 833,33 грн).

Позивачем зазначені факти не заперечувались, водночас він посилався на те, що оскільки відповідно до пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг, то з огляду на відсутність актів виконаних робіт щодо послуг наданих ОСОБА_1 за рахунком фактурою № СФ-0000009 від 03.05.2012 на суму 360,00 грн., ОСОБА_2 за рахунками фактурами № СФ-00000 від 11.06.2012 на суму 1275,00 грн. та № СФ-0000021 від 31.08.2012 на суму 750,00 грн., ТОВ "Систем Секьюріті Груп" за рахунком фактурою № СФ-0000022 від 23.05.2012, на суму 23 000,00 грн., ТОВ "Медіа Командер Груп" за рахунком № СФ-0000006 від 29.05.2012 на суму 1676,00 грн., ТОВ "СТК "Добрострой" за рахунком фактурою № СФ-0000025 від 14.06.2012 на суму 1919,70 грн., ТОВ "Медіа командер Груп" за рахунком - фактурою № СФ-000007 від 31.05.2012на суму 2666,00 грн., ОСОБА_6 за рахунком - фактурою № СФ-0000017 від 23.08.2012 на суму 5000,00 грн., кошти отримані за зазначеними рахунками - фактурами не підлягають включення до складу валового доходу.

Зазначені посилання позивача не приймаються судом до уваги з огляду на те, що відповідно до положень пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України визначальною обставиною для включення доходу від виконаних робіт/наданих послуг до складу валових є факт надання таких послуг, у той час, як відповідний акт лише фіксує факт та дату їх надання, а отже сам факт відсутності актів виконаних робіт, за умови надання робіт/виконання послуг не може бути підставою для не відображення відповідних доходів у складі валових.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не було надано суду пояснень та доказів на підтвердження того, що ним не було надано послуги/виконано роботи за які йому було перераховано кошти ОСОБА_1 за рахунком фактурою № СФ-0000009 від 03.05.2012 на суму 360,00 грн., ОСОБА_2 за рахунками фактурами № СФ-00000 від 11.06.2012 на суму 1275,00 грн. та № СФ-0000021 від 31.08.2012 на суму 750,00 грн., ТОВ "Систем Секьюріті Груп" за рахунком фактурою № СФ-0000022 від 23.05.2012, на суму 23 000,00 грн., ТОВ "Медіа Командер Груп" за рахунком № СФ-0000006 від 29.05.2012 на суму 1676,00 грн., ТОВ "СТК "Добрострой" за рахунком фактурою № СФ-0000025 від 14.06.2012 на суму 1919,70 грн., ТОВ "Медіа командер Груп" за рахунком - фактурою № СФ-000007 від 31.05.2012на суму 2666,00 грн., ОСОБА_6 за рахунком - фактурою № СФ-0000017 від 23.08.2012 на суму 5000,00 грн., як і не було вказано по наявність зазначеного факту.

З огляду на зазначене, враховуючи той факт, що позивачем не заперечується факт отримання грошових коштів у сумі у розмірі в ІІ кварталі 2012 року у розмірі 25807,00 грн. та в ІІІ кварталі 2012 року в розмірі 4750,00 грн., які не були задекларовані у складі валового доходу, а також те, що позивачем не надано доказів на підтвердження та не зазначено про те, що зазначені кошти були отримані за виконання робіт/ надання коштів, які не були надані, у той час, як сам факт відсутні актів виконання робіт не є підставою для не відображення отриманих коштів у складі валових, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було обґрунтовано встановлено порушення позивачем підпункту 135.1.4 пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України та заниження валового доходу на загальну суму 30557,00 грн.

Відповідно до пункту 138.2 стаття 138 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, при цьому витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не підлягають включенню до складу валових.

Відповідно до акта № 109/10/22-0103/23433598/3 від 23.01.2013 позивачем при проведенні перевірки правомірності формування позивачем валових витрат було встановлено наступні факти:

- згідно додатку АВ до декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року № 39843 від 28.09.2011 позивачем в складі Адміністративних витрат задекларована винагорода за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги в сумі 19773,00 грн., водночас на підтвердження зазначених витрат були надані рахунки від 18.04.2011, 03.06.2011 та 15.06.2011 на загальну суму 8500,00 грн.;

- відповідно до наданих позивачем відомостей нарахування заробітної плати в 2011 році полягало у нарахування заробітної плати директору підприємства на загальну суму 12 000,00 грн., водночас згідно додатків АВ та СВ до податкової декларації з податку на прибуток № 9016230506 від 07.02.2012 зазначена сум задекларована позивачем, як в складі витрат на оплату праці так і в складі адміністративних витрат;

- згідно декларації з податку на прибуток на І-ІІ квартали 2012 року № 24225 від 09.11.2012 позивачем задекларовані операційні витратив розмірі 14719 грн., водночас перевіркою наданої бухгалтерської документації, договорів, банківських виписок встановлено, що фактичні документально підтверджені витрати підприємства за 3 квартали 2012 року склали 37 763 грн.;

- згідно додатку ІВ до декларації з податку на прибуток № 242225 від 09.11.2012 за 1-3 квартали 2012 року у складі інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат внесені суми нарахованих податків та зборів, установлених Податковим кодексом України, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами у сумі 23049 грн., у той час, як за період діяльності 1-3 квартали 2012 року позивач, за винятком податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, який був включений до складу адміністративних витрат, було платником збору за користування радіочастотним ресурсом України, розмір якого за зазначений період склав 765,00 грн.

Позивачем зазначені факти не заперечувались, як і не було надано суду первинної документації на підтвердження правомірності формування валових витрат за період, як підлягав перевірці податковим органом.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а також, те, що позивачем не тільки не було надано суду первинної документації на підтвердження правомірності формування валових витрат за період, який підлягав перевірці податковим орган, а й не заперечувались факти заниження ним валових витрат встановлені актом № 109/10/22-0103/23433598/3 від 23.01.2013, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати висновки відповідача про порушення позивачем пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України та завищення валових витрат на загальну суму 154 943, 00 грн. необґрунтованими.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно акту № 109/10/22-0103/23433598/3 від 23.01.2013 перевіркою реєстрів податкових накладних, карток рахунку 311 та банківських виписок встановлено, що позивачем не було задекларовано податок на додану вартість з коштів отриманих за виконані роботи/надані послуги від ОСОБА_2 у розмірі 1275 грн., (ПДВ 212,50 грн.), ТОВ "Медіа Командер груп" у розмірі 1676,00 грн. (ПДВ 279,33 грн.), ТОВ "Добрострой" у розмірі 1919,00 грн. (ПДВ 319,95 грн.), ТОВ "Систем Секьюріті груп" у розмірі 23000,00 грн. (ПДВ 3833,33 грн.), ТОВ "Медія Командер груп" у розмірі 2666,00 грн. (ПДВ 444,33 грн.) та відображеного в декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 року суму коштів отриманих від ОСОБА_2 у розмірі 750 грн. (ПДВ 116,67 грн.) та ОСОБА_6 у розмірі 5000 грн. (ПДВ 833,33 грн).

Позивачем зазначений факт не заперечувався, а також не було надано суду доказів та обґрунтувань на підтвердження необґрунтованості висновку відповідача щодо порушення позивачем пункту статті 187 Податкового кодексу України та наявності обставин, які б зумовлювали відсутність у нього обов'язку щодо включення податку на додану вартість з зазначених операцій до складу податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, при цьому у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності та платник несе відповідальність відповідно до Податкового кодексу України

Згідно з актом № 109/10/22-0103/23433598/3 від 23.01.2013 позивачем у повному обсязі не надані до перевірки документи, які підтверджують право на податковий кредит у 2010 році та встановлено відсутність податкових накладних № 1 від 12.07.2011, № 3 від 19.07.2011, № 89 від 31.10.2012 та № 1 від 03.10.2012 виписаних постачальником ТОВ "Контур крим," № 1 від 31.08.2011 - ПП "Нофедет", № 19 від 20.02.2012, № 8 від 06.03.2012 та № 22 від 30.03.2012 - ПБН "Кризо М", № 18 від 29.05.2011 та № 19 від 30.05.2011 - ПП "Бегемот", № 1 від 03.05.2012 - ТОВ "Промподсервіс", № 45 від 30.06.2011 - ПП "Торговий дім "РКН", № 30 від 29.10.2011 - ТОВ "Еверест - Інформаційні технології" податок на додану вартість за якими було включено до складу податкового кредиту. Також зазначеним актом встановлено, що згідно декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року ТОВ "Радіокомпанія "Срібна хвиля" відкориговано розмір податкового кредиту на загальну суму 16597,00 грн. та у додатку № 1 до зазначеної декларації підставою для внесення змін вказується податкова накладна № 175 від 31.12.2007, яка раніше не включена до податкового кредиту, виписана ТВ "РОКС" на суму 82985,19 грн. в тому числі ПДВ 16897,00 грн., однак в ході перевірки зазначеної накладної не встановлено.

Позивачем було надано суду копії податкових накладних № 1 від 03.05.2012, № 175 від 31.12.2007 та № 89 від 31.10.2012, водночас не було зазначено про те, що зазначені накладні надавались податковому органу підчас проведення перевірки чи до прийняття рішення, як і не було зазначено про причини ненадання таких документів податковому органу.

Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що податкові накладні № 1 від 03.05.2012, № 175 від 31.12.2007 та № 89 від 31.10.2012 були надані підчас проведення перевірки, в отже вони вважаються такими, що були відсутні у позивача на час складення такої звітності.

Посилання позивача на відсутність повідомлень податкового органу за перевіряємий період щодо встановлених розбіжностей між даними податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість при опрацюванні розшифровок у розрізі контрагентів, як на обставину, яка зумовлює необґрунтованість висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що складання зазначених повідомлень не є обов'язковою обставиною для встановлення факту завищення платником податків суми податкового кредиту.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не заперечується факт того, що ним не було задекларовано податок на додану вартість з коштів отриманих за виконані роботи/надані послуги від ОСОБА_2 у розмірі 1275 грн., (ПДВ 212,50 грн.,), ТОВ "Медіа Командер груп" у розмірі 1676,00 грн. (ПДВ 279,33 грн.), ТОВ "Добрострой" у розмірі 1919,00 грн. (ПДВ 319,95 грн.), ТОВ "Систем Секьюріті груп" у розмірі 23000,00 грн. (ПДВ 3833,33 грн.), ТОВ "Медія Командер груп" у розмірі 2666,00 грн. (ПДВ 444,33 грн.) та відображеного в декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 року суму коштів отриманих від ОСОБА_2 у розмірі 750 грн. (ПДВ 116,67 грн.) та ОСОБА_6 у розмірі 5000 грн. (ПДВ 833,33 грн.), а також, те, що позивачем як податковому органу, так і суду не було надано податкові накладні № 1 від 12.07.2011, № 3 від 19.07.2011, № 89 від 31.10.2012 та № 1 від 03.10.2012 виписаних постачальником ТОВ "Контур крим," № 1 від 31.08.2011 - ПП "Нофедет", № 19 від 20.02.2012, № 8 від 06.03.2012 та № 22 від 30.03.2012 - ПБН "Кризо М", № 18 від 29.05.2011 та № 19 від 30.05.2011 - ПП "Бегемот", № 45 від 30.06.2011 - ПП "Торговий дім "РКН", № 30 від 29.10.2011 - ТОВ "Еверест - Інформаційні технології", та у суду відсутні підстави вважати, що податкові накладні № 1 від 03.05.2012, № 175 від 31.12.2007 та № 89 від 31.10.2012 були надані податковому органу підчас проведення перевірки, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було обґрунтовано встановлено порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток на загальну суму 62460,00 грн.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України № 637 від 15.12.2004 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Пунктом 3.1 глави зазначеного Положення встановлено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з пунктом 3.11 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України № 637 від 15.12.2004 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості.

Пунктом 4.2 глави 4 зазначеного Положення встановлено, що надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери. Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.

Відповідно до пункту 4.4 глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України № 637 від 15.12.2004 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Пунктом 7.3 глави 7 зазначеного Положення встановлено, що відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Абзацом 3 пункту 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми

Отже, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися, при цьому оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. При цьому відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що грошові кошти, які надходили до каси було оприбутковано ним належним чином, та всі прибуткові та видаткові касові ордери належним чином відображені у касовій книзі.

З наданої позивачем роздруківки касової книги на 2012 рік вбачається, що в ній позивачем відображено лише операції проведені на підставі видаткових ордерів, та вона не містить даних щодо обліку готівки на підставі прибуткових касових ордерів.

На сторінці 31 акту № 109/10/22-0103/23433598/3 від 23.01.2013 зазначено про те, що до перевірки не надана первинні документація щодо ведення касових операцій за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Позивачем доказів надання податковому органу первинної документації щодо ведення касових операцій за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 суду надано не було, як і не було зазначено про те, які саме первинна документація щодо ведення касових операцій, у разі її надання до перевірки, була подана.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що з наданої позивачем касової книги на 2012 рік вбачається, що в ній позивачем відображено лише операції проведені на підставі видаткових ордерів, та вона не містить даних щодо обліку готівки на підставі прибуткових касових ордерів, а також те, що позивачем не надано суду доказів надання податковому органу первинної документації щодо ведення касових операцій та не зазначено про те, яка саме документація була надана у разі її подання, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій, затвердженого постановою Правлення Національного банку України № 637 від 15.12.2004, яке полягає в неоприбуткуванні коштів на загальну суму 230 722,00 грн.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіокомпанія "Срібна хвиля" до Державної податкової інспекції у Нахимівському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000090220 від 06.02.2013, № 0000080220 від 06.02.2013, №0000100220 від 06.02.2013 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов