Ухвала суду № 31280236, 15.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 р. Справа № 876/1539/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. у справі № 2а-3422/12/0970 за позовом приватного підприємства "Лідер" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2012 р. № 0000531502,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. у справі № 2а-3422/12/0970 за позовом приватного підприємства "Лідер" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2012 р. № 0000531502 позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі, поданій 26.12.2013 р., скаржник просить постанову скасувати та відмовити в позові.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на виявлення незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із чим було встановлено заниження за червень 2012 р. податку на додану вартість в сумі 50538 грн. Посилається на надання судом першої інстанції переваги доводам позивача.

Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як правильно з'ясував суд першої інстанції, податкові накладні за №17 та №19 від 16.05.2012 р., виписані позивачу товариством з обмеженою відповідальністю «Автодортранс» надіслані позивачу 06.07.2012 р., з порушенням порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. 20.07.2012 року позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період червня 2012 р. із додатком №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» та заяву №136 від 20.07.2012 р. разом із копіями первинних документів, що засвідчують факт придбання та факт отримання товарів/послуг: акт здачі-приймання робіт, платіжні доручення, податкові накладні, видаткові накладні. До вказаного додатку до декларації за червень 2012 р. позивачем включено суми ПДВ по податкових накладних №17 від 16.05.2012 р. на 33333,33 та №19 від 16.05.2012 р. на 17249,38 грн. Зазначені показники податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2012 р. сформовані позивачем на підставі податкових накладних за №17 та №19 від 16.05.2012 р., виписаних постачальником послуг по навантаженню та перевезенню сипучих будівельних вантажів - ТзОВ «Автодортранс» одержувачу послуг - позивачу.

Актом відповідача №2003/15-2/31563452 від 05.10.2012 р. було встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.10 ПК України, а саме: подано додаток №8 до податкової декларації з ПДВ за червень 2012 р. та до якого включено суми ПДВ за податковими накладними №17 та №19 від 16.05.2012 р., виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Автодортранс», в іншому звітному періоді; за результатами співставлення реєстру отриманих і виданих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних за червень 2012 р. встановлено не зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. На думку податкового органу, ПП «Лідер» повинно було подати додаток №8 до податкової декларації з ПДВ за травень 2012 р., тобто в періоді, в якому були складені ТзОВ «Автодортранс» податкові накладні №17 на суму ПДВ 33333,33 грн. та №19 на суму ПДВ 17249,39 грн. від 16.05.2012 р. З цієї підстави було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0000531502 від 22.10.2012 р.

При вирішенні справи суд першої інстанції підставно посилався на п. п. 198.1-198.2 ПК України, за якими право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно із п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Згідно з пунктом 201.10 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі. Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу. Таким чином, ПК України надає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Одночасно, ПК України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Заява із скаргою на постачальника (додаток №8) подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту. Суд першої інстанції підставно вказав, що позивачем після отримання податкових накладних від свого контрагента було вчинено усі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, тобто до податкової декларації по ПДВ за червень 2012 року, ПП «Лідер» подано додаток №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» та заяву №136 від 20.07.2012 року разом із копіями первинних документів, що засвідчують факт придбання та факт отримання товарів/послуг: акт здачі-приймання робіт, платіжні доручення, податкові накладні, видаткові накладні.

У відповідності до положень пунктів 198.2, 198,3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 ПК України податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій. Водночас, таке право зберігається за платником податків протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. В контексті вищенаведених норм, у позивача до отримання податкових накладних (липень 2012 року) не було жодних підстав включати суми ПДВ за вказаними накладними до декларації по ПДВ за травень 2012 року. Отже, позивач діяв правомірно, не включивши до податкового кредиту не підтверджені податковими накладними суми кредиту до податкової декларації по ПДВ за травень 2012 року, та включивши сплачені суми податку лише після отримання податкових накладних до декларації по ПДВ за червень 2012 року одночасно подавши додаток №8, в межах 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду, не надав інших доказів, які б не подавались суду першої інстанції з обґрунтуванням неможливості їх подання такому суду.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 160, 195-197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. у справі № 2а-3422/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя : Костів М.В.

Судді: Шавель Р.М.

Савицька Н.І.