Постанова № 31280092, 15.05.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 901/174/13-г Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Видашенко Т.С.,

Балюкової К.Г.,

за участю представників сторін:

позивача Моргунов В'ячеслав Владиславович, довіреність № б/н від 02.07.13, організація "Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі";

відповідача не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор";

третьої особи не з'явився, приватне акціонерне товариство "Агрогаз";

третя особа не з'явився, Науменко Едуард Леонідович;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 19 березня 2013 року у справі № 901/174/13-г

за позовом організації "Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" (вул. Гагаріна, 14 а, Сімферополь, 95026)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор" (вул. Крилова, 155, Сімферополь, 95001)

3-тя особа приватне акціонерне товариство "Агрогаз" (вул. Севастопольське шосе, 8, Чистеньке, Сімферопольський район, 97570)

Науменко Едуард Леонідович (вул. Мира, 4, Красноармійське, Роздольненський район, 96273)

про стягнення 10000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Організація "Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор" про стягнення 10000,00 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2013 року у справі № 901/174/13-г позов задоволено повністю.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник вважає неповне з'ясування всіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що позивач не міг помилково вважати, що він виконує волю не позичальника, коли через п'ять днів провів оплату за платіжним дорученням №33.

Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явилися, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідача та третіх осіб за наявними документами в матеріалах справи.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2008 року між Організацією "Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" (кредитор) та Науменко Едуардом Леонідовичем (позичальник) був укладений кредитний договір № 562/ІС (а.с.41).

Відповідно до п. 1.1 договору кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах цільового призначення, забезпеченості, строковості, платності і повернення грошові кошти у сумі 10000,00 грн. зі сплатою 3,0 % річних надалі кредит.

Згідно до п. 3.1 договору кредит видається шляхом перерахування грошових коштів, передбачених п. 1.1 договору, на окремий поточний рахунок позичальника або за дорученням позичальника повністю або частково на поточний рахунок постачальників товарів (робіт, послуг).

18.06.2008 р. позивачу був представлений рахунок-фактура № СФ-1076, видана товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Сізакор" на ім'я Науменко Е.Л. на суму 10000,00грн. (а. с.19), а також заява про оплату рахунків від громадянина Науменко Е.Л., відповідно до якої в рахунок кредиту наданого відповідно до договору № 562/ІС від 25.07.2008 р. Науменко Е.Л. просить перерахувати грошові кошти шляхом оплати рахунків на товар, роботи послуги, виставленні останньому відповідачем (а.с.20).

На підставі вищезазначеної заяви та рахунку - фактури СФ-1076 від 18.07.2008 р. позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Сізакор" 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 33 від 30 липня 2008 р. (а. с. 20).

Проте, до теперішнього часу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Сізакор" не виконало свої зобов'язання по передачі товарно-матеріальних цінностей у власність Науменко Е.Л., у результаті чого він не зміг розпорядитися виділеними йому бюджетними коштами за цільовим призначенням.

Позивачем були направлені на адресу відповідача листи № 356/03-09 від 12.09.2012 р. та № 411/03-09 від 16.10.2012 р., у яких позивач просить надати документальне підтвердження факту поставки та отримання гр. Науменко Е.Л. товарно-матеріальних цінностей на суму 10000,00 грн. (а. с. 34-35). Проте, дані листи залишені відповідачем без відповіді.

Відповідач у своїх запереченнях посилається на те, що кошти від позивача отримало Акціонерне товариство "Агрогаз" посилаючись на лист вх. № б/н від 31.07.2008 р. направлений на адресу відповідача, відповідно до якого отримувачем продукції є АТ "Агрогаз", а платником - Кримський республіканський фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" (а.с.49). Також зазначає, що між ТОВ "Торговий будинок заводу "Сізакор" та АП "Агрогаз" був укладений договір № 77 від 10.04.2008 р.

Відповідно до листа від 18.07.2008 р. (а. с. 46) АП "Агрогаз" повідомив, що згідно договору № 77 від 10.04.2008 р. відповідач зобов'язується передати їм по заявці товар, а вони зобов'язуються прийняти його та оплатити, крім того АП "Агрогаз" повідомив, що товар за договором № 77 можуть оплачувати і треті особи.

Під час розгляду справи судом першої інстанції третя особа - Науменко Е.Л. усно пояснив, що не надавав довіреність на ім'я директора Акціонерного підприємства "Агрогаз" для отримання останнім торгово-матеріальних цінностей належних Науменко Е.Л. та оплачених позивачем та будь-які інші документи, також зазначив, що не підписував заяву про оплату рахунків від 25.07.2008 р.

Відповідно до акту Контрольно-ревізійного управління від 20.02.2009 р. № 07-21/11 (а.с.123-134) встановлено, що Кримський республіканський фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" на підставі заяв позичальників платіжним дорученням перерахував кошти ТОВ "Торговий будинок заводу "Сізакор" на загальну суму 987000,00 грн.

17.05.2010 р. позивач звернувся з позовом до Науменко Едуарда Леонідовича та Гончарук Тетяни Олександрівни про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 7085,37 грн. та розірвання кредитного договору № 562/ІС від 25.07.2008 р., а також про стягнення штрафу за нецільове використання кредиту в сумі 2500,00 грн. та моральну шкоду в сумі 01,00 грн.

Рішенням Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2012 р. позовні вимоги Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі задоволено частково, розірвано кредитний договір № 562/ІС від 25.07.2008 р., укладений між Науменко Едуардом Леонідовичем та Кримським республіканським Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Стягнуто в солідарному порядку з Науменко Е.Л. та Гончарук Т.О. 5466, грн. основного боргу по кредиту. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Проте, рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2012 р. встановлено, що при проведенні почеркознавчої експертизи № 123 від 12.03.2012 р., було встановлено, що підпис від імені Науменко Едуарда Леонідовича, розташований в заяві про оплату рахунків від 25 липня 2008 р. в графі "Підпис позичальника", виконаний не Науменко Едуардом Леонідовичем, а іншою особою. Крім того, у даному рішенні встановлено, що на окремий поточний рахунок Науменко Е.Л. грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. не надходили та доручення повністю або частково перерахувати ці кошти на поточний рахунок ТОВ "Торговий будинок заводу "Сізакор" позичальник не видавав.

На підставі чого апеляційну скаргу Науменко Едуарда Леонідовича задоволено та рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2012 - скасовано. У задоволенні позову Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до Науменко Едурда Леонідовича, Гончарук Тетяни Олександрівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор" про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитом, стягнення штрафу за нецільове використання кредиту, стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Отже, дізнавшись про те, що грошові кошти у сумі 10000,00 грн. були помилково перераховані відповідачеві, організація "Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" звернулася з відповідним позовом про їх стягнення.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2012 р. встановлено, що при проведенні почеркознавчої експертизи № 123 від 12.03.2012 р., було встановлено, що підпис від імені Науменко Едуарда Леонідовича, розташований в заяві про оплату рахунків від 25 липня 2008 р. в графі "Підпис позичальника", виконаний не Науменко Едуардом Леонідовичем, а іншою особою. Крім того, у даному рішенні встановлено, що на окремий поточний рахунок Науменко Е.Л. грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. не надходили та доручення повністю або частково перерахувати ці кошти на поточний рахунок ТОВ "Торговий будинок заводу "Сізакор" позичальник не видавав.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи, встановлений судом факт того, що Науменко Е.Л. не підписував заяву про оплату рахунків від 25.07.2008 р., на підставі якої позивачем були перераховані кошти у розмірі 10000,00 грн. на виконання договору № 562/ІС від 25.07.2008 р. товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор", дані кошти є такими, що перераховані безпідставно, а отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що сума у розмірі 10000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач просить застосувати строки позовної давності, оскільки вважає, що позивач особисто отримавши та зареєструвавши заяву від 25.07.2008 р. не міг не знати, що заява в їх присутності була підписана не належною особою, а тому строк позовної давності сплив 30.07.2011 р.

Суд першої інстанції правомірно не застосував строк позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що підставою звернення до суду стало те, що позивачу стало відомо, що згідно висновку почеркознавчої експертизи № 123 від 12.03.2012 р. відповідно до якої встановлено, що підпис від імені Науменко Едуарда Леонідовича у заяві від 25.07.2008 р. в графі "Підпис позичальника" виконаний іншою особою, яка проводилась в рамках справи 22-ц/0190/4238/2012 р. за позовом Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до Науменко Едуарда Леонідовича та Гончарук Тетяни Олександрівни, за участю третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Сізакор" про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитом, стягнення штрафу за нецільове використання кредиту, стягнення моральної шкоди.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що датою з якої слід відраховувати строк позовної давності є 12.03.13, відповідно цей строк позивачем не пропущений.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не міг помилково вважати, що він виконує волю не позичальника, коли через п'ять днів провів оплату за платіжним дорученням №33 не підтверджуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2013 року у справі № 901/174/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді Т.С. Видашенко

К.Г. Балюкова

Розсилка:

1. Організація "Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" (вул. Гагаріна, 14 а, Сімферополь, 95026)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор" (вул. Крилова, 155, Сімферополь, 95001)

3. Приватне акціонерне товариство "Агрогаз" (вул. Севастопольське шосе, 8, Чистеньке, Сімферопольський район, 97570)

4. Науменко Едуард Леонідович (вул. Мира, 4, Красноармійське, Роздольненський район, 96273)