Рішення № 31279708, 16.05.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2013 р. Справа № 902/456/13

Провадження № 11/902/7/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного

комітету України, м. Вінниця

до: Державної санітарно-епідеміологічної станції Літинського району,

смт. Літин Вінницької області

про стягнення 4 092 грн.

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача - Ю. Драпак за довіреністю № 29/13 від 02.04.2013р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 27.03.2013р. звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Державної санітарно-епідеміологічної станції Літинського району до Державного бюджету України на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Літинському районі штраф в розмірі 2400 грн. та 1692 грн. пені.

В процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, про що подав відповідні заяви за № 04-20.5/857 від 08.04.2013р. та № 04-20.5/1054 від 15.04.2013р.. Згідно останньої заяви позивачем заявлено до стягнення 2 400 грн. штрафу та 2 400 грн. пені.

Позов мотивовано тим, що рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.11.2012 № 116-рш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» на Державну санітарно-епідеміологічну станцію Літинського району накладено штраф в розмірі 2 400 грн.. У строки визначені законом відповідач не сплатив розмір штрафу, а тому відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нараховано пеню в розмірі 2 400 грн..

За вказаним позовом 28.03.2013 року судом порушено провадження у справі № 902/456/13 з призначенням до розгляду на 11.04.2013 р. та зобов'язано сторони надати ряд документів необхідних для вирішення спору.

Ухвалою суду від 12.04.2013р. розгляд справи призначено на 16.05.2013р. та зобов'язано сторони виконати вимоги ухвали суду від 28.03.2013р. в частині надання доказів в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 16.05.2013 р. не з'явився, визначених судом доказів та пояснень не надав, про причини неявки в судове засідання та невиконання вимог суду не повідомив.

При цьому суд зважає на ту обставину, що конверт з ухвалою суду від 28.03.2013р. направлений на адресу відповідача повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з написом наступного змісту: «Організація ліквідована».

Згідно частин 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 16456196 від 16.05.2013р. станом на 16.05.2013р., поданого представником позивача, Державна санітарно-епідеміологічна станція Літинського району перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

При неявці відповідача в судове засідання суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Перевіривши доводи представника позивача доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Згідно із розпорядженням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.10.2012 р. №91-рк було розпочато розгляд справи № 05-26.20.2/89-12 проти Державної санітарно-епідеміологічної станції Літинського району за ознаками в діях Державної санітарно-епідеміологічної станції Літинського району порушень, передбачених п. 2 ст. 50 та п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України « Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках надання платних послуг з підготовки та видачі дозволів, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи та надання послуг з проведення лабораторних досліджень безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною, шляхом встановлення таких цін надання послуг, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.

Рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.112012 р. №116-рш, прийнятим за наслідками розгляду справи № 05-26.20.2/89-12, було визнано, що дії Державної санітарно-епідеміологічної станції Літинського району щодо видачі двох рівнозначних висновків експертизи на один проект будівництва (реконструкції) з одночасним справлянням плати згідно пунктів 240 та 244 Прейскуратну, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50 та п. 1 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання платних послуг з підготовки та видачі дозволів, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, шляхом встановлення таких цін надання послуг, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.

Визнано дії Державної санітарно-епідеміологічної станції Літинського району щодо встановлення завищеної (подвійної) вартості послуги з проведення лабораторних досліджень показника каламутності і кольоровості води, що не передбачено чинним законодавством, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50 та п. 1 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з проведення лабораторних досліджень безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною, шляхом встановлення таких цін надання послуг, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.

За вказані порушення позивачем накладено на Державну санітарно-епідеміологічну станцію Літинського району штраф у загальному розмірі 2 400 грн..

Копія рішення від 30.11.2012 р. № 116-рш була направлена відповідачу із супровідним листом від 03.12.2012 р. № 05-26.20/3427 і отримана Літинською СЕС 06.12.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 21016 4496876 4.

Дане рішення відповідач у встановленому Законом порядку до господарського суду Вінницької області не оскаржував.

Відповідно до ч.3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Строк сплати штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.11.2012 р. № 116-рш, закінчився 07.02.2013 р..

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Позивачем додатково надсилалися вимога від 11.02.2013 р. № 04-29.3/361 про сплату штрафу. Вказану вимогу отримано відповідачем 13.02.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 21016 4503877 9.

Згідно із ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

З урахуванням поданих заяв про збільшення позовних вимог, позивачем нараховано пеню за період прострочення сплати штрафу з 08.02.2013 року по 15.04.2013 року - 67 днів.

Розглянувши позовні вимоги, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що одним із основних завдань Антимонопольного комітету України, є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно зі ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вказаних норм, позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення Відділення є обов'язковим для виконання.

Таким чином, штраф мав бути сплачений у термін до 07.02.2013 р..

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач накладений на нього штраф не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Тому позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 2 400 грн. пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, з огляду на доведеність обставин, які свідчать про наявність вказаних вище порушень законодавства про захист економічної конкуренції з боку відповідача, беручи до уваги встановлену Законом обов`язковість виконання рішень Антимонопольного комітету України та сплати пені за несвоєчасне виконання, що вказане рішення позивача від 30.11.2012 року №116-рш на момент розгляду справи є чинним, відповідачем до господарського суду не оскаржено та у визначеному законом порядку не скасовано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2 400 грн. та пені за несвоєчасну штрафу в розмірі 2 400 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Державної санітарно-епідеміологічної станції Літинського району (22300, Вінницька область, смт. Літин, вул. Дзержинського, 46, код 20096568) згідно з рішенням Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Державного бюджету України на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Літинському районі ( код 37908279) р/р 31113106700301 в банку ГУДКУ у Вінницькій області МФО 802015, згідно з кодом бюджетної класифікації за доходами 21081100, символ звітності 106, штраф в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. та пеню в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн..

3. Стягнути з Державної санітарно-епідеміологічної станції Літинського району (22300, Вінницька область, смт. Літин, вул. Дзержинського, 46, код 20096568) в дохід Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. - судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити відповідачу.

Повне рішення складено 20.05.2013р..

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (22300, Вінницька область, смт. Літин, вул. Дзержинського, 46)