Рішення № 31279641, 16.05.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2013 р. Справа № 902/446/13

Провадження № 11/902/5/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-УКРАЇНСЬКЕ

ПРОМИСЛОВЕ ТОВАРИСТВО» (91047, м. Луганськ, вул. Гастелло, 39 Б)

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Подільські цукроварні»

(24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16 Б)

про стягнення 83624,40 грн.

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача - А. Субботіна за довіреністю б/н. від 05.02.2013р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СХІДНО-УКРАЇНСЬКЕ ПРОМИСЛОВЕ ТОВАРИСТВО» 26.03.2013р. звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Подільські цукроварні» заборгованості за договором № 42 від 11.05.2012р. в загальному розмірі 83 624,40 грн., з яких: 73 000 грн. - основний борг, 5 781,60 грн. - пеня, 4 734,80 грн. - 10% річних та 108 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач за підставі видаткових накладних поставив відповідачеві товар, визначений у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору, на загальну суму 137 000 грн..

Розділом 5 сторонами погоджено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, в порядку та строки указані у специфікаціях.

В порушення умов договору відповідачем не здійснено повної оплати за поставлений товар, що призвело до нарахування штрафних санкцій обумовлених договором.

Представник відповідача Купрій О.М., за довіреністю № 77 від 02.04.2013р., в заяві № 34 від 13.05.2013р. позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглянути справу за його відсутності.

Перевіривши доводи представника позивача доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

11 травня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-УКРАЇНСЬКЕ ПРОМИСЛОВЕ ТОВАРИСТВО» (позивач, за договором Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Подільську цукроварні» (відповідач, за договором Покупець) укладено договір № 42.

Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник зобов'язується поставити в обумовлені цим договором строки товар згідно з додатками (специфікації), що є невід'ємними частинами цього договору, а Покупець - прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах цього договору.

Кількість та номенклатура товару встановлюються сторонами у специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору (п. 2.1. договору).

Товар має постачатися комплектно, відповідно до вимог стандартів, технічних умов. У специфікаціях можуть бути передбачені додаткові вимоги до комплектності товару (п. 2.3. договору).

Постачання товару здійснюється Постачальником на умовах, що вказані у специфікаціях до цього договору. Умови постачання розуміються згідно «Інкотермс 2000» (п. 3.1. договору).

Товар повинен бути поставлений у строки, що вказані у специфікаціях. Постачальник має право за згодою Покупця відвантажити товар достроково (п. 3.3. договору).

Ціна товару встановлюються у специфікаціях до даного договору (п. 4.1. договору).

Розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, в порядку та строки указані у специфікаціях до цього договору (п. 5.1. договору).

Специфікацією № 1 від 16.05.2012р. до договору визначено постачання товару на загальну суму 90 000 грн. на таких умовах: умови розрахунків: передплата у розмірі 30% протягом 10 днів з моменту підписання договору, 30% - протягом 5 днів з моменту повідомлення Покупця про готовність товару до відвантаження, остаточний розрахунок до 15.09.2012 року; строк постачання товару: 30 днів з моменту отримання Постачальником передплати.

Судом встановлено, що відповідачем у відповідності до специфікації № 1 від 16.05.2012 р., на підставі виставленого рахунку на оплату № 215 від 18.04.2012 р., було здійснено передплату у розмірі 30% вартості товару, а саме 11.05.2012р. за платіжним дорученням № 5438 перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 27 000 грн. та 11.06.2012 р. за платіжним дорученням № 6017 перераховано грошові кошти у розмірі 27 000 грн..

Позивачем на виконання умов специфікації № 1 від 16.05.2012 р. за видатковою накладною № 208 від 15.06.2012 р. було здійснено постачання товару на суму 90 000 грн., який отримано відповідачем за довіреністю № КА-72 від 12.06.2012 р..

Таким чином, позивачем виконано умови погоджені сторонами у специфікації № 1 від 16.05.2012р., проте відповідачем не проведено повного розрахунку за товар визначений у згаданій специфікації. Станом на день розгляду справи сума заборгованості відповідача з оплати отриманого товару за специфікацією № 1 від 16.05.2012 р. становить 36 000 грн..

Специфікацією № 2 від 11.05.2012 р. до договору передбачено постачання товару на загальну суму 47 000 грн. на таких умовах: умови розрахунків: оплата 100% протягом 30 днів з моменту отримання товару Покупцем; строки постачання товару: 15 днів з моменту підписання специфікації.

Позивачем на виконання умов специфікації № 2 від 11.05.2012 р. здійснено постачання товару за видатковою накладною № 187 від 29.05.2012 р. на загальну суму 47 000 грн.. Відповідачем зазначений товар прийнято, про що свідчить довіреність № ЦЗ-121 від 28.05.2012 р..

Таким чином, позивачем виконано зобов'язання за специфікацією № 2 від 11.05.2012 р. у повному обсязі, тоді як відповідачем, в порушення умов договору не проведено повного розрахунку за отриманий товар.

Судом встановлено, що відповідачем 04.10.2012р. здійснено оплату за отриманий товар частково, у розмірі 10 0000 грн..

Таким чином, станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з оплати отриманого ним товару за договором становить 73 000 грн..

З метою проведення розрахунків за отриманий товар, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами (№ 1211/12 від 17.12.2012р., № 300 від 14.03.2013р.), які останнім залишені без відповіді та задоволення.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, із врахуванням наявності підписаного між сторонами договору від 11.05.2012 р. № 42 суд дійшов висновку про те, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором купівлі-продажу.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 73 000 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 5 781,60 грн. пені, 4 734,80 грн. 10% річних та 108 грн. інфляційних втрат, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцю за вимогою останнього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення та весь її період.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2. договором № 42 від 11.05.2012р. сторони визначили, що Покупець сплачує Постачальнику 10% річних від вартості несплаченого товару за весь період прострочення.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, 10% річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку судом не виявлено помилок в зв'язку з чим вказані вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, пені, 10% річних та інфляційних втрат, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Подільські цукроварні» (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16 Б, код 36327881) на користь товариства з обмеженою відповідальністю СХІДНО-УКРАЇНСЬКЕ ПРОМИСЛОВЕ ТОВАРИСТВО» 73 000 (сімдесят три тисячі) грн. 00 коп. - боргу; 5 781 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 60 коп. - пені; 4 734 (чотири тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 80 коп. - 10% річних; 108 (сто вісім) грн. - інфляційних втрат; 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 20.05.2013р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16 Б)