Рішення № 31276931, 14.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6411/13 14.05.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу 8 071,82 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Хрущ О.О. (дов. № 20-2-4/37 від 28.12.2012 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14 травня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8 071,82 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2013 року порушено провадження у справі № 910/6411/13, слухання справи призначено на 14.05.2013 року.

23.04.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2013 року.

30.04.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 06.04.2013 року та заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 5 841,44 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Представник відповідача в судове засідання 14.05.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.04.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача у судовому засіданні 14.05.2013 року підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви поро зменшення позовних вимог.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої 30.04.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судовому засіданні та подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (страховик) та Підприємством "Нікомед Остойропа Маркетинг Сервіс ГМБХ" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-02819299, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Шевроле", державний номер АА 6175 АМ.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2009 року у м. Києві на Гостомильсокому шосе сталась дорожньо-транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Шевроле", державний номер АА 6175 АМ, та автомобіля марки "Фольксваген", державний номер АА 8810 АЕ, яким керував Гурин В.Г.

ДТП сталася в результаті порушення Гурином В.Г. правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 25.12.2009 року.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Фольксваген", державний номер АА 8810 АЕ була застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5841879 від 13.07.2009 року.

Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "Шевроле", державний номер АА 6175 АМ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту № 3 від 14.01.2010 року про оцінку автомобіля"Шевроле", державний номер АА 6175 АМ, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт - Сервіс", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Шевроле", державний номер АА 6175 АМ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 841,44 грн.

Позивач, виходячи із Звіту № 3 від 14.01.2010 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 8 071,82 грн., про що склав страховий акт № 96435 від 21.06.2010 року.

Відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-02819299 від 06.03.2009 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 8 071,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4010 від 24.06.2010 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, 18.01.2011 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою № 96435 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу по договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на суму 8 421,82 грн.

Проте, за твердженням позивача, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Зважаючи на вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 8 071,82 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

В процесі розгляду даної справи, позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 5 841,44 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Фольксваген", державний номер АА 8810 АЕ, яким керував Гурин В.Г., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Шевроле", державний номер АА 6175 АМ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем "Фольксваген", державний номер АА 8810 АЕ, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 25.12.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки автомобілем "Фольксваген", державний номер АА 8810 АЕ була застрахована відповідачем на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5841879 від 13.07.2009 року (тип договору - 3). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн., франшиза - 0 грн., строк дії полісу з 13.07.2009 року до 12.07.2010 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/5841879) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Шевроле", державний номер АА 6175 АМ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5841879 від 13.07.2009 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності №19G-02819299 від 06.03.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", з урахуванням про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 5 841,44 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Ново-Печерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 25965081) 5 841 (п'ять тисяч вісімсот сорок одну) грн. 44 коп. заборгованості, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного

тексту рішення 20.05.2013 року

Суддя С.В. Стасюк