Рішення № 31275896, 15.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.2013р. Справа № 905/2190/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання Петраченко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Спецтех-Ремонт», м.Донецьк

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком «Інвест-Строй», м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 210 800,00 гривень, пені у розмірі 15 591,19 гривень, суми інфляційних нарахувань у розмірі 3 119, 87 гривень, 3% річних у розмірі 6070,00 гривень

Представники сторін:

Від позивача: Колотович Д.О., Борзенко Н.О.

Від відповідача: Ярук А.І.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луг-Спецтех-Ремонт» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком «Інвест-Строй» про стягнення заборгованості у розмірі 210 800,00 гривень, пені у розмірі 15 591,19 гривень, суми інфляційних нарахувань у розмірі 3 119, 87 гривень, 3% річних у розмірі 6070,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди будівельної техніки з екіпажем №01/10-10 від 28.10.2010р.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні скористався, однак витребуваних судом документів не надав, проте надав клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду пов'язаної з нею іншої справи №905/3091/13 предметом позову по якій є визнання недійсним договору оренди будівельної техніки з екіпажем №01/10-10 від 28.10.2010р.

Статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідач жодним чином не обґрунтовував в клопотанні доводів які обумовлюються неможливість розгляду цієї справи до вирішення розгляду справи №905/3091/13. Крім того, відповідачем не виконано вимоги, що викладено в ухвалі суду щодо надання мотивованого відзиву на позову заяву та взагалі не висловлено щодо суті справи своїх заперечень, що взагалі позбавило суд можливості встановити наявність підстав, що перешкоджали б йому вирішити розглядувану справу по суті та неможливість самостійного встановлення тих обставин, які є предметом дослідження у межах справи №905/3091/13. А ні в клопотання про зупинення провадження у справі, а ні в судовому засіданні представник відповідача, не обґрунтував в чому саме полягає неможливість вирішення розглядуваної справи та яким чином результати розгляду справи №905/3091/13 можуть вплинути на всебічний, повний та об'єктивний розгляд цієї справи.

Наведе визначило висновки суду про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представники сторін були ознайомлені з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, вислухавши представника позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ

28.10.2010р. позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди будівельної техніки з екіпажем №01/10-10, згідно п.п.1.1. якого орендодавець надає кран МКГ 25БР (або будівельну техніку) (надалі-техніка), а орендар приймає в користування техніку та зобов'язується сплатити за фактично відпрацьований час.

Орендодавець передає техніку орендарю в продовж двох робочих днів з моменту оплати за перебазування та монтаж техніки, яка перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця в повному обсязі, до початку робіт з перебазуванню та монтажу техніки (додаток №1) по акту приймання-передачі техніки. Орендар повертає техніку орендодавцю на об'єкт в день закінчення оренди (періоду оренди) або в день дострокового розірвання даного договору оренди за актом повернення техніки (додаток №3) (п.п. 4.1.,4.2. договору).

28.10.2010р. монтажний гусеничний кран МГК-25БР №857, 1990р. випуску, балансовою вартістю 650000,00 гривень був переданий відповідачу відповідно до специфікації №1 та 14.12.2011р. був повернутий позивачу за актом повернення техніки.

18.05.2011р. монтажний гусеничний кран МГК-25БР №439, 1978р. випуску, балансовою вартістю 550000,00 гривень був переданий відповідачу відповідно до специфікації №2 та 01.12.2011р. був повернутий позивачу за актом повернення техніки.

17.05.2011р. монтажний гусеничний кран МГК-25БР №1319, 1978р. випуску, балансовою вартістю 575833,33 гривень був переданий відповідачу відповідно до специфікації №3 та 30.06.2011р. був повернутий позивачу за актом повернення техніки.

30.06.2011р. монтажний гусеничний кран МГК-25БР №863, 1991р. випуску, балансовою вартістю 650000,00 гривень був переданий відповідачу відповідно до специфікації №2 та 01.12.2011р. був повернутий позивачу за актом повернення техніки.

Розрахунок та розмір орендної плати, порядок її внесення та строки по даному договору зазначені в додатку №1 «Специфікація» до даного договору, який є невід'ємною частиною договору. Оплата оренди здійснюється шляхом перерахування орендарем грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, впродовж 3 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт та виставленого рахунку на оплату. Розрахунковий період - 10 календарних днів (п.5.1., 5.2. договору).

Одноразово протягом дії всього договору орендар здійснює протягом двох календарних днів з моменту підписання договору авансовий платіж в розмірі 35000,00 гривень (п.5.6. договору).

Пунктом 5.8. договору передбачено, що протягом двох днів після закінчення строку оренди, а також після кожного минулого періоду оренди експлуатації техніки, сторони здійснюють звірення відпрацьованого технікою часу на підставі даних, зазначених у дорожньому аркуші, шляхом підписання акту звіряння відпрацьованого часу технікою (додаток №4). Після підписання сторонами акту звірення орендодавцем оформляється акт виконаних (зроблених) послуг, в якому вказується вартість оренди за відповідний період оренди та наявні на дату складання акту виконаних (зроблених) послуг заборгованість орендаря. Орендар провадить оплату вартості оренди на підставі акту виконаних послуг і на підставі виставленого рахунку орендодавцем.

Даний договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до 10.03.2011р.

Строк дії договору на підставі додаткової угоди №1 від 11.03.2011р. був продовжений до 31.12.2011р., а на підставі додаткової угоди №2 від 03.01.2012р. - до 31.01.2012р.

В перебігу строку дії договору у відповідача виникла заборгованість з орендної плати, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання прострочених грошових зобов'язань.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору оренди нежитлового приміщення №15/08/11-2 від 15.08.2012р.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором оренди будівельної техніки з екіпажем №01/10-10 від 28.10.2012р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір найму (оренди). Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, в контексті зазначених норм, укладений між позивачем та відповідачем договір оренди будівельної техніки з екіпажем №01/10-10 від 28.10.20102р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежів за договором в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Строк оплати послуг з оренди за договором встановлено - 3 календарних дні з дати підписання акту виконаних робіт та виставленого рахунку на оплату (п. 5.2. договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виставлені відповідачу рахунки фактури №СФ-0000075 від 31.10.2011р. на суму 84900,00 гривень за актом виконаних робіт №ОУ-0000059 від 31.10.2011р.; №СФ-0000084 від 16.11.2011р. на суму 81000,00 гривень за актом виконаних робіт №ОУ-0000063 від 16.11.2011р.; №СФ-0000087 від 30.11.2011р. на суму 81000,00 гривень за актом виконаних робіт ОУ-0000064 від 30.11.2011р.; №СФ-0000088 від 30.11.2011р.на суму 15000,00 гривень за актом виконаних робіт № ОУ-0000091 від 13.12.2011р.; №СФ-0000091 від 13.12.2011р. на суму 23400,00 гривень за актом виконаних робіт №ОУ-0000067 від 13.12.2011р.

Відповідачем рахунок фактура №СФ-0000075 від 31.10.2011р. на суму 84900,00 гривень за актом виконаних робіт №ОУ-0000059 від 31.10.2011р. був частково сплачений, в зв'язку з чим заборгованість за даним рахунком складає 10400,00 гривень.

Загальна сума заборгованості за виставленими рахунками складає 211100,00 гривень.

Позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 210800,00 гривень та саме в межах заявлених позовних вимог розглядається справа.

Як встановлено судом, відповідачем не були в повному обсязі виконані грошові зобов'язання з орендної плати за користування технікою - жодних доказів іншого всупереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано, внаслідок чого суд приходить до висновку, що стягувана заборгованість у розмірі 210800,00 гривень обґрунтовано заявлена позивачем для примусового стягнення з відповідача та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за відповідний період наявності заборгованості у розмірі 15591,19 гривень, 3% річних у розмірі 6070,00 гривень та інфляційні витрати в розмірі 4963,51 гривень.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Що стосується нарахованої позивачем за період з 18.09.2012р. по 11.03.2013р. суми інфляції яка заявлена ним до стягнення суд зазначає наступне.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без обліку цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

Наведене зумовлює висновок, що розрахунок суми інфляції повинен бути нараховуватися з жовтня 2012р.

Перевіривши розрахунок нарахованих позивачем інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що позивачем нарахування інфляційних витрат здійснено неправомірно, без урахувань рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного суду України від 03.04.97 р. № 62-97р., у зв'язку з чим позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 421,60 гривень.

Перевіривши розрахунок нарахованих позивачем 3% річних, суд дійшов висновку, що позивачем нарахування 3% річних здійснено неправомірно, у зв'язку з чим суд, здійснивши самостійний перерахунок стягуваних сум в цій частині дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 3032,05 гривень.

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами п. 7.5 договору передбачено, що у разі не здійснення орендних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню (неустойку) у розмірі подвійної ставки НБУ за визначений період, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, згідно актів виконаних робіт.

Суд, перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку про часткове задоволення вимог щодо стягнення пені, а саме в розмірі 15118,85 гривень.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Сума зайво сплаченого судового збору становить 251,89 гривень, що мають бути повернуті позивачу з бюджету.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 77, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Спецтех-Ремонт» до товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком «Інвест-Строй», задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком «Інвест-Строй» (83001, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 69-А, код 32794569) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Спецтех-Ремонт» (91055, м.Луганськ, вул.Совєтська, 75, оф. 225) заборгованість в розмірі 210800,00 гривень, пеню в розмірі 15118,85 гривень, 3% в розмірі 3032,05 гривень, інфляційні витрати в розмірі 421,60 гривень, судовий збір у розмірі 371,45 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Луг-Спецтех-Ремонт» (91055, м.Луганськ, вул.Совєтська, 75, оф. 225) зайво сплачену суму судового збору в розмірі 251,89 гривень, сплачену згідно платіжного доручення №361 від 04.03.2013р.

У судовому засіданні 15.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.05.2013 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник