Ухвала суду № 3127580, 28.01.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/С № К-11194/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2009 р. м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Остапенку Д.О.

за участю представника

позивача: Зозулі М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 27.01.2005 р.

та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р.

у справі № 5/3191-19/389

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Атмосфера-центр»

доДержавної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.01.2005 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 3446/10/23-2 від 25.02.2004 р. в частині донарахованого податку на прибуток в сумі 88042,95 грн. та 15358,48 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 3445/10/23-2 від 25.02.2004 р.

ДПІ у Франківському районі м. Львоваподала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. У доповненнях до касаційної скарги податкова інспекція просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

На підставі акту № 23-23944/20818719 від 24.02.2004 р. комплексної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання податкового та валютного законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення №3445/10/23-2 від 25.02.2004 р. про визначення позивачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 115881,03 грн., в тому числі 77479,61 грн. основного платежу та 38401,42грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 3446/10/23-2 від 25.02.2004р. про визначення позивачеві податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 155062,04 грн., в тому числі 138460,96 грн. основного платежу та 16601,08 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДПА у Львівській області від 18.08.2004 р. № 14891/10/7/25-005 збільшено розмір штрафної санкції з податку на прибуток на 15714,2 грн. та з податку на додану вартість на 338,39 грн.

Рішенням ДПА України № 9897/6/25-1115 від 04.11.2004 р. скасовано податкове повідомлення-рішення № 3446/10/23-2 з урахуванням рішення ДПА у Львівській області від 18.08.2004 р. № 14891/10/7/25-005 в частині донарахованої перевіркою суми податку на прибуток у звязку із зменшенням перевіркою валових витрат товариства на 157600,0 грн. вартості товарно-матеріальних цінностей, використаних підприємством для будівництва дорожнього комплексу у селі Зимна Вода, і, у відповідній частині застосовану штрафну санкцію, та, у зазначеній частині рішення ДПІ у Франківському районі у м.Львові від 26.03.2004 року № 6418/10/10, рішення ДПІ у м.Львові від 07.06.2004 року № 10821/10-0, рішення Державної податкової адміністрації у Львівській області від 18.08.2004 року № 14891/10/7/25-005, а в іншій частині податкове повідомлення рішення і рішення, прийняті за результатами розгляду скарг, залишені без змін. Податкове повідомлення рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова № 3445/10/23-2 від 25.02.2004 року, з урахуванням рішення ДПА у Львівській області від 18.08.2004 року. №14891/10/7/25-005, прийнятого за результатом розгляду повторної скарги, залишено без змін.

Підставою для визначення спірними податковими повідомленнями-рішенням податкового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість були зафіксовані актом перевірки порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у тому, що до складу валових доходів у ІІІ кварталі 2003 року не було включено 289388,00 грн. доходу від безоплатно отриманих послуг в попередніх звітних періодах, та порушення вимог п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у включенні до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених з порушенням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що зумовило заниження податку на додану вартість у сумі 77537,20 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі, надали їм правильну правову оцінку на підставі законодавства, що врегульовує спірні відносини.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, не суперечать вимогам п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР.

До того ж, суд касаційної інстанції зазначає про помилковість позиції податкового органу стосовно того, що будь-яке недотримання продавцем вимог п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при складанні податкової накладної є підставою для позбавлення покупця права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Окремий недолік податкової накладної не може бути безумовною підставою для позбавлення податкової накладної сили звітного податкового і одночасно розрахункового документа, а відтак позбавлення покупця права на формування податкового кредиту.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який платник податків зобовязаний дотримуватися, і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

За приписами п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Згідно із п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат. І тільки у разі не підтвердження на момент перевірки податкового кредиту податковими накладними до платника податку могла бути застосована відповідальність у вигляді фінансовий санкцій.

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів попередніх інстанцій про безпідставність висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, яке б полягало у невіднесенні до складу валового доходу у ІІІ кварталі 2003 року доход від безоплатно отриманих послуг в попередніх звітних періодах.

Правові підстави для визнання залишку витрат по кредиту станом на 01.10.2003р., який податкова інспекція встановила в результаті перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 84 «Інші операційні витрати» та по рахунку 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», як доход від безоплатно отриманих послуг, відсутні.

Для визначення доходу як «доход від безоплатно наданих платнику податку послуг» необхідно, щоб такі послуги відповідали поняттю, визначеному п. 1.23 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, як послуги, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Для визнання послуг безоплатно отриманими недостатньо одного факту обліку витрат по рахунку 84 «Інші операційні витрати», з чого виходить податкова інспекція, а необхідно виходити з ознак, визначених п. 1.23 вказаного закону.

Як достеменно вставлено судами попередніх інстанцій, в акті перевірки податкова інспекція взагалі не визначила конкретного переліку послуг, безоплатно отриманих позивачем, з посиланням на первинні бухгалтерські документи (угоди, акти виконаних робіт, накладні тощо). Не було надано таких документів в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанцій не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

О.А. Сергейчук

О.І. Степашко