Рішення № 31275571, 16.05.2013, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/918/13-ц

Провадження № 2/352/567/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Дузінкевича І.М.

секретаря Кукули О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПАТ «Прикарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутої електроенергії та судових витрат, -

в с т а н о в и в :

Позивач 02.04.2013 р. звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення вартості безпідставно набутої електроенергії та сулових витрат. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 06.12.2007 р. між філією ВАТ «Прикарпаттяобленерго» «Лисецький РЕМ» (з 18.04.2011 р. змінено найменування на ПАТ «Прикарпаттяобленерго») та фізичною особою-підприємцем - відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 947 про постачання електричної енергії. Відповідно до умов вищевказаного договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Об'єкт відповідача це нежитлове приміщення «пункт штучного осіменіння», що розташоване за адресою АДРЕСА_1 Проте, 31.12.2011 р. даний договір припинив свою дію в зв'язку із закінченням строку, на який він укладався. Згідно ст.26 Закону України «Про електроенергетику», п.5.1, п.п.10.2 п. 10 Правилами користування електичною енергією, споживач, якому електрична енергію постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У випадку неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити у разі відсутності такої. При цьому, відповідач своїм правом на відмову від користування електричною енергією (відключення від мереж позивача) не скористався та не виконав приписів Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електичною енергією, що підтверджується актом контрольного огляду від 18.02.2013 р. та актом-завданням на припинення електропостачання №47/947 від 19.03.2013 р. У свою чергу, на виконання вимог Закону України «Про електроенергетику» позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укладення договору про постачання електричної енергії, про що відповідачу на його адресу направлялись листи від 12.10.2012 р., 16.11.2012 р., 04.03.2013 р. Однак, відповідного реагування зі строни відповідача щодо наміру позивача на укладення договору так і не було. Тому договірних правовідносин між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 щодо постачання електричної енергії за адресою АДРЕСА_1, так і не встановлено. Облік електричної енергії, що постачалася на об'єкт відповідача ОСОБА_1 - нежитлове приміщення «пункт штучного осіменіння», що розташоване за адресою АДРЕСА_1, здійснюється приладом обліку Ц76803В №52008884, що підтверджується завдання-актом №469-12 від 09.10.2012 р. У ході контрольного огляду 18.02.2013 р. зафіксовано показник приладу обліку « 015648», а попередній показник становив « 014722», тобто відповідач ОСОБА_1 безпідставно отримав 926 кВт.год. електроенергії, що становить 739, 79 грн. При цьому, електрична енергія-це вид товару, який має властивості, що призводить до неможливості повернення його в натурі. Однак, 18.12.2012 р. фізична особа-підприємець - відповідач ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора Тисменицької РДА Івано-Франківської області із заявою про припинення підприємницької діяльності. Реєстратором внесено запис та повідомлено строк заявлення кредиторами своїх вимог-21.02.2013 р. Так, 21.02.2013 р. відповідачу ОСОБА_1 надіслано вимогу про сплату вартості безпідставно отриманої електроенергії та рахунок №947/1 від 18.02.2013 р. на суму 739,79 грн. з встановленням строку його виконання-15 днів. Однак відповідач даний рахунок не оплатив. Відповідач ОСОБА_1 у своїй заяві від 23.02.2013 р. вимогу про оплату відхилив. 27.02.2013 р. державним реєстратором Тисменицької РДА Івано-Франківської області внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем - відповідачем ОСОБА_1 Просив стягнути з відповідача 739,79 грн. вартості безпідставно набутої електроенергії та 229,40 грн. судових витрат.

Позивач у судове засідання не з'явився, від представника позивача Яців Ю.М. надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Позов підтримала, просила його задоволити повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотаня про розгляд даної справи у його відсутності та заперечення проти позову в якому вказує, що договір №947 від 06.12.2007 р., який міститься у матеріалах справи він не підписував. Також, даний договір складений всупереч типовому договору про постачання електроенергії,який запропонований Постановою НКРЕ №28 для 2007 р. Крім того, філією використано підробку документів з метою ненадання тарифів для населення, а тому філія подає йому електроенергію по підвищеному тарифу. Позивач викревленов договорі справжні назви об'єктів, до яких підведена його ЛЕП 0,4 кВт. Філією Лисецький РЕМ його примірник договору №947 від 06.12.2007 р. йому так і не був надісланий, що підтверджується листом Держенергонагляду в західному регіоні, який проводив перевірку. Щодо суми заборгованості, яку пред'явив позивач, він повністю з нею не погодився, оскільки 10.01.2012 р. позивачем порушено всі договірні відносини. Позивач зловживає монопольним становищем на ринку, а він є 100 % монополією. Позивач не взявши до уваги його заяву на продовження строку дії договору, без його згоди, при наявності боргу перед ним з боку позивача (внесена щорічна авансова проплата в сумі 300 грн.) без проведення у відповідність договірних документів самовільно стверджує, що розірвав договір №947 від 06.12.2007 р., що є протизаконним. 10.01.2012 р. позивач відключив постачання електроенергії на його ЛЕП 0,4 кВт. Знаючи що в таких випадках розірвання договору може бути виправдано тільки якщо споживач електроенергії має будь-які серйозні порушення по споживанню електроенергії, позивач 25.02.2012 р. самостійно,таємно включив подачу електроенергії на його ЛЕП 0,4 кВт та накрутив в більшу сторону показники його засобу обліку. 14.03.2012 р. приїхало три представника РЕМ та встановили,що є постачання електроенергії на його ЛЕП 0,4 кВт, про що він не знав, оскільки засіб обліку знаходився на відстані 420 м від будинку на ТП 262. Представники РЕМ відключили електроенергію знову без його згоди та підпису в документах. Рем йому надіслав акт про порушення, акт-вимогу та рахунок на 10322 грн. Просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка безпідставно, без відповідної правової підстави, володіє цим майном.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути це майно потерпілому.

Встановлено, що 06.12.2007 р. між філією ВАТ «Прикарпаттяобленерго» «Лисецький РЕМ» (з 18.04.2011 р. змінено найменування на ПАТ «Прикарпаттяобленерго») та фізичною особою-підприємцем - відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 947 про постачання електричної енергії (а.с.6-23). Відповідно до умов вищевказаного договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Об'єкт відповідача це нежитлове приміщення «пункт штучного осіменіння», що розташоване за адресою АДРЕСА_1 31.12.2011 р. даний договір припинив свою дію в зв'язку із закінченням строку, на який він укладався. Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укладення договору про постачання електричної енергії, про що відповідачу ОСОБА_1 на його адресу направлялись листи від 12.10.2012 р., 16.11.2012 р., 04.03.2013 р. (а.с.26-30). Однак, відповідного реагування зі строни відповідача щодо наміру позивача на укладення договору так і не було. Тому договірних правовідносин між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 щодо постачання електричної енергії за адресою АДРЕСА_1, так і не встановлено. Облік електричної енергії, що постачалася на об'єкт відповідача ОСОБА_1 - нежитлове приміщення «пункт штучного осіменіння», що розташоване за адресою АДРЕСА_1, здійснюється приладом обліку Ц76803В №52008884, що підтверджується завдання-актом №469-12 від 09.10.2012 р. У ході контрольного огляду 18.02.2013 р. зафіксовано показник приладу обліку « 015648», а попередній показник становив « 014722», тобто відповідач ОСОБА_1 безпідставно отримав 926 кВт.год. електроенергії, що становить 739, 79 грн.(а.с.31-32, 35-36).

З урахуванням досліджених доказів і з вищенаведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення вартості безпідставно набутої електроенергії підлягають задоволенню. Таким чином, у зв'язку з тим, що електроенергія була отримана відповідачем безпідставно та повернення її в натурі не є можливим, тому відповідач, відповідно до ст. 1213 ЦК України, повинен відшкодувати вартість безпідставно набутої електроенергії. А тому слід стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 739,79 грн. вартості безпідставно набутої електроенергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача ОСОБА_1 також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 229.40 грн. (а.с.1).

На підставі наведеного, у відповідності зі ст.ст. 387, 1212 ЦК України, керуючись ст.ст. 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, у користь ПАТ «Прикарпаттяобленерго», р/р 26030303461 у ТВБВ № 10008/066 у філії Івано-Франківського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 336503, код 25683425-одержувач Лисецький РЕМ, 739 (сімсот тридцять дев'ять) грн. 79 коп. вартості безпідставно набутої електроенергії.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер-1760110892, у користь ПАТ «Прикарпаттяобленерго», р/р 2600630101324, МФО 336503, код 25683425, у філії - обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд.

Головуючий Дузінкевич І.М.