Постанова № 31274232, 10.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

10 квітня 2013 року 16:55 год. №2а-17290/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Оксентюк О.С.,

представників: позивача - Волинська В.І., відповідача - Колодяжна Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Текс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2012 №0000912260 та №0000922260,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Сан Текс" просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 04.12.2012 №0000912250, №0000922260 про нарахування податку на прибуток в сумі 124930 грн. та ПДВ в сумі 162951 грн. з підстав неправомірності здійсненого відповідачем грошового нарахування у зв'язку з помилковістю висновків перевірки про заниження податкових зобов'язань по операціям з ТОВ "Асгільдія" у серпні 2011р. та відсут-ністю вказаних акті перевірки порушень.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов з наведених у позов-ній заяві підстав. Представник відповідача не визнав позов, надав письмові заперечення.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на результати перевірки, якою вста-новлено заниження позивачем податку на прибуток та ПДВ по операціям з ТОВ "Асгільдія".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 19.11.2012 №1860, повідомлення від 19.11.2012 №14335/10/22-611 та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Асгільдія" за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, оформлену актом від 26.11.2012 №5501/22-621/37202578.

В акті зазначено про порушення позивачем п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК та заниження ПДВ за серпень 2011р. на 108634 грн., пп.пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК та заниження податку на прибуток за 2-3 кв. 2011р. на 124930 грн. Згідно з актом, зміст порушень полягає в тому, що позивач безпідставно включив до складу валових витрат за 2-3 кв. 2011р. витрати на придбання товарів (текстильні вироби) у ТОВ "Асгільдія" у розмірі 543170,95 грн. і до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011р. нарахова-ний у складі вартості придбаних товарів ПДВ в сумі 108634,19 грн. Висновок про порушення зроблено відповідачем у зв'язку з надходженням транзитного акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Асгільдія" за період з 01.09.2011 по 29.02.2012.

Позивачем подано письмові заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких відповідач залишив висновки без змін, про що надав письмові відповідь від 03.12.2012 №15672/10/22-611.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки відповідач виніс позивачу податкові повідомлення-рішення від 04.12.2012:

- №0000912250, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 124930 грн.;

- №0000922260, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 162951 грн. (у т.ч.: основний платіж - 108634 грн., штраф - 54317 грн.).

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності винесення податкового повідомлення-рішення.

Під витратами відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Також, згідно з пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК, про порушення якого зазначив відпо-відач, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених ст. 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами пп. 140.1.5 п. 140.1 ст. 140 цього Кодексу).

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до подат-кового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою наклад-ною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготов-ленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвер-джені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Згідно із ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1), та містити обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2).

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою і підтверджено в судовому засіданні, позивачем задекларовано у складі валових витрат за 2-3 кв. 2011р. 543171 грн. і в складі податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011р. 108634 грн., нарахованих по операціям з ТОВ "Асгільдія".

Перевіркою вірно встановлено, що валові витрати і податковий кредит по операціям з ТОВ "Асгільдія" сформовано позивачем на підставі видаткових і податкових накладних від 04.08.2011 №55 на суму 309399,78 грн. (у т.ч. ПДВ - 51566,63 грн.) та від 15.08.2011 №59 на суму 342405,36 грн. (у т.ч. ПДВ - 57067,56 грн., виписаних ТОВ "Асгільдія" у зв'язку з придбанням позивачем у серпні 2011р. товарів (текстильні вироби) згідно укладеного з ТОВ "Асгільдія" (Продавець) договору від 04.08.2011 №4083 купівлі-продажу.

Засвідчені копії вказаного договору і специфікацій до нього, видаткових і податкових накладних, банківських виписок про здійснення грошових розрахунків, надавалися позива-чем до перевірки і наявні у справі та підтверджують здійснення операцій з придбання пози-вачем у ТОВ "Асгільдія" у серпні 2011р. товарів визначеного в накладних найменування, кількості, ціни, на загальну вартість 543170,95 грн. (без ПДВ), а також підтверджують нарахування ПДВ у сумі 108634,19 грн. у розмірі 20% вартості придбаних товарів.

Як встановлено судом, вказаний господарський договір між позивачем і ТОВ "Асгільдія" в судовому порядку не оспорювалися, недійсними або фіктивним судом не виз-навався, а його умови не суперечать чинному національному законодавству та не порушують публічних інтересів держави і суспільства, тому відсутні законні підстави вважати дані правочини нікчемним згідно із ст. 215, 228 ЦК.

Також судом встановлено, що наявні у справі видаткові накладні належно оформлені і відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в свою чергу податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК та виписані ТОВ "Асгільдія", яке на час їх складення було зареєстрованим платником ПДВ (свідоцтво №100346854) і згідно з п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК вправі було виписувати податкові накладні, які відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для віднесення позивачем відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Таким чином, зазначені документи є належними і допустимими доказами по справі, які не були спростованими відповідачем і відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, ст.ст. 198, 201 ПК є прямим і достатнім документальним підтвердженням придбання товарів та підставою для подальшого віднесення витрат на їх придбання до складу валових, а нарахо-ваного ПДВ - до складу податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду.

Відсутність відповідних первинних документів, обов'язок ведення яких визначено законодавством, їх недостатність перевіркою не встановлено та під час розгляду справи від-повідачем не стверджується. Також відповідачем не заперечується мета придбання і пов'яза-ність придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю, водночас у справі наявні господарські договори і первинні документи, надані позивачем на підтвердження подальшого руху активів, а саме реалізації їх наступним покупцям (ТОВ "Край-2", ТОВ "РТЦ", ТОВ "Лідер Фарм Плюс", ПП "Таврія Плюс", ТОВ "Таврія-В" та ін.) щодо яких жодних заперечень зі сторони відповідача не було.

Отже, враховуючи придбання позивачем у ТОВ "Асгільдія" товарів, беручи до уваги надані позивачем належно оформлені первинні документи і податкові накладні та згідно наведених вище приписів п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст.ст. 198, 201 ПК, суд дійшов висновку про відсутність вказаних в акті перевірки порушень та наявність підстав для віднесення понесених витрат у сумі 543170,95 грн. до складу валових витрат, а нарахованого ПДВ у сумі 108634,19 грн. до складу податкового кредиту. Висновок відповідача про порушення пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК вочевидь є безпідставним, оскільки зазначених в даній нормі витрат позивачем взагалі не здійснювалося.

Матеріали перевірки і заперечення відповідача не спростовують встановлених судом обставин щодо дійсності господарських зобов'язань, належного оформлення первинних документів і податкових накладних та наявності у позивача законних підстав для збільшення валових витрат і податкового кредиту та не дають достатніх підстав для висновку про порушення позивачем вимог ПК і заниження податкових зобов'язань.

Зазначений відповідачем транзитний акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 13.06.2012 №5762240/37617576 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Асгільдія" щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Євро класс трейд" за вересень-листопад 2011р., січень, лютий 2012р., суд вважає неналежним доказом по справі та не бере до уваги, оскільки він не спростовує здійснення господарських операцій з ТОВ "Сан Текс" та правильність їх відображення в податковому обліку. До того ж, звірка не стосується взаємо-відносин з ТОВ "Сан Текс" та діяльності ТОВ "Асгільдія" за період - серпень 2011р.

Посилання відповідача на пояснення гр. ОСОБА_4 від 01.02.2012 про те, що він немає відношення до діяльності ТОВ "Асгільдія", суд вважає нена-лежним доказом відсутності господарських операцій і недостатнім доказом недійсності його підписів в первинних документах, оформлених за такими операціями. Так, згідно з ч. 4 ст. 70 КАС правильність ведення податкового обліку має підтверджуватися відповідними засобами доказування, якими в даному випадку є первинні документи і податкові накладні, а не пояс-нення особи. Окрім цього, офіційно ОСОБА_4 значиться керівником ТОВ "Асгільдія" і має право підпису документів, водночас в ході розгляду справи відповідач не надав до суду доказів на підтвердження того факту, що підписи у документах ТОВ "Асгільдія" від імені ОСОБА_4 вчинені іншою особою, тому твердження відповідача про недійсність перви-нних бухгалтерських і податкових документів ТОВ "Асгільдія" зроблено відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які б достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для такого висновку.

Неврахування відповідачем поданих позивачем до перевірки документів щодо фінан-сово-господарських операцій з ТОВ "Асгільдія" у серпні 2011р., за відсутності визначених у п. 83.1 ст. 83 ПК та достатніх підстав для висновку про їх недійсність, призвело до помилко-вих і необ'єктивних результатів перевірки, які не відповідають п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст.ст. 198, 201 ПК.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "Асгільдія" у серпні 2011р., оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Водночас висновки перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства і завищення валових витрат і податкового кредиту з ПДВ є необ'єктивними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими. Недостатність наданих доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомір-ності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне зас-тосування відповідачем податкового законодавства, вказують на неправомірність оскаржу-ваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування і задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Текс".

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби від 04.12.2012 №0000912260 та №0000922260.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Текс" судовий збір у розмірі 2146 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко