Постанова № 312742, 29.11.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"29" листопада 2006 р.

Справа № 8/282-06-10211А

Позивач: Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів;

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство “Ренійське районне підприємство матеріально-технічного постачання”;

про стягнення 2 244, 59 грн.

Суддя Атанова Т.О.

Представники сторін:

від позивача: Кіндяк Н.В. –довіреність № 04-1/455 від 28.12.2005 р.;

від відповідача: Воронов С.С. –голова правління, згідно Статуту.

Суть спору: Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Ренійське районне підприємство матеріально-технічного постачання” про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 244, 59 грн. за не створені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005р.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, відзив на позов надав, позов не визнав з підстав, вказаних у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

суд встановив:

Відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (в редакції Закону України від 05.07.2001 р. № 2606-111) та Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами та організаціями штрафних санкцій до відділень соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2001 р. № 1767 відповідач повинен був забезпечити працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а у разі не забезпечення зазначеного нормативу перерахувати Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Розмір відповідних відрахувань підприємствами коштів до відділень Фонду України соціального захисту інвалідів залежить від кількості не створених робочих місць.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними у ч. 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Посилаючись на Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, позивач вважає, що у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, але Відкрите акціонерне товариство “Ренійське районне підприємство матеріально-технічного постачання” фактично не створило жодного робочого місця.

Таким чином, кількість не зайнятих робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 0 (нуль) та згідно розрахунку платежу Відкрите акціонерне товариство “Ренійське районне підприємство матеріально-технічного постачання” повинно сплатити штрафні санкції у сумі 2 137, 50 грн.

На підставі ч. 3 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, сплату штрафних санкцій підприємства (об’єднання), установи і організації проводять, відповідно до закону, за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, яка згідно розрахунку позивача становить 107, 09 грн.

15.08.2006 р. за № 03-1/2646 на адресу відповідача була направлена Претензія про сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, яка залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що представник позивача довів суду, що ВАТ “Ренійське районне підприємство матеріально-технічного постачання”, не здійснювало заходи, передбачені чинним законодавством щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до встановленого нормативу, а також те, що в порушення вимог п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів відповідач інформував Державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів тільки один місяць, у червні 2005 р., що підтверджено звітами Форма 3-ПН за 2005 р., листами Ренійського районного центру зайнятості від 14.09.2006 р. № 666 та від 13.11.2006 р. № 851.

На думку суду представник відповідача не довів суду певними засобами доказування, що створив робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 р., відповідно до встановленого нормативу, та інформував Державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця для їх працевлаштування, так як у звітах Форма 3-ПН, окрім за червень 2005 р., вакансії щодо місць для працевлаштування інвалідів не зазначені.

Ствердження представника відповідача, що органи праці та соціального захисту населення не направляли інвалідів для працевлаштування у 2005 р. суд до уваги не приймає, так як цьому мають передувати певні дії підприємств (об`єднань), установ, організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Враховуючи вище викладене суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ВАТ “Ренійське районне підприємство матеріально-технічного постачання” штрафу та пені у сумі 2 244, 59 грн. підлягають задоволенню, так як є законними і обґрунтованими, засновані на діючому законодавстві та знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 94, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Ренійське районне підприємство матеріально-технічного постачання” (68800, Одеська обл., м. Рені, вул. 28 Червня, 323, р/р 26000301350132 філія від ПІБ м. Ізмаїл, МФО 328492, код 00906108) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, р/р 31216230600021, УДК в Одеській області, Одержувач –Ренійське РВДК, МФО 828011, код ЄДРПОУ 22508638, КБК 50070000 – штраф у сумі 2 137 (дві тисячі сто тридцять сім) грн. 50 коп., пеню у розмірі 107 (сто сім) грн. 09 коп.

Постанова може бути оскаржена у порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Атанова Т.О.