Постанова № 312740, 04.12.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"04" грудня 2006 р.

Справа № 25/404-06-9991А

За позовом: ТОВ „Сільськогосподарське підприємство ім. Івана Піддубного”, Одеська область, Любашівський район, с.Познанка-1

До відповідача: Любашівської міжрайонної ДПІ, Одеська область, с.м.т. Любашівка

Про скасування податкового повідомлення-рішення № 000052/2300/0-3301 від 27.07.06р.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Позивача: Кончакова Т.О., довір. від 01.09.06 р.

Відповідача: Неронова В.М., довір. від 09.10.06 р. № 4843/10, Гонта Н.М., довір. від 09.10.06 р. № 4842/10

В судовому засіданні 04.12.06 р. приймали участь представники:

Позивача: Кончакова Т.О., довір. від 01.09.06 р.

Відповідача: Неронова В.М., довір. від 09.10.06 р. № 4843/10, Гонта Н.М., довір. від 09.10.06 р. № 4842/10

Суть спору: про скасування податкового повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної ДПІ № 000052/2300/0-3301 від 27.07.06 р., прийнятого на підставі акту планової документальної перевірки № 241/2300/32806935 від 21.07.06 р.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, подав до суду листом від 23.10.06 р. за вх. № 23366 витребуванні документи та уточнення до позовної заяви від 29.11.06 р. вх. № 27107, де наводить дані стосовно податкового обліку операцій, неправомірність проведення яких визначено відповідачем в акті перевірки.

Посилання відповідача на порушення ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” п.11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме безпідставне використання пільгового спеціального режиму оподаткування для сільськогосподарських виробників за серпень, вересень, листопад, грудень 2005 р. позивач спростовує з огляду на аналіз положень п.11.29 ст.11, п.1.5 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” та відмічає, що з врахуванням цих норм та приписів п.3 Постанови КМУ від 26.02.1999 р. № 272 (в редакції Постанови КМУ від 23.04.01 р. № 374) згідно якого до новостворених сільськогосподарських виробників віднесено суб’єктів господарювання різних форм власності, які зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності у минулому році, але з поважних причин розпочали здійснювати операції з продажу товарів (робіт, послуг) тільки в поточному році. Поважною причиною використання товариством пільгового спеціального режиму оподаткування для сільськогосподарських виробників є те, що підприємство було створено в жовтні 2004 р., тобто в період коли не мало можливість проводити продаж товарів, так як врожай фактично був зібраний тільки в 2005 р.

Так, за період з 01.11.04 р. по 31.08.05 р. сума реалізації всієї продукції ТОВ СГП „ім.Івана Піддубного” становить 136714,89 грн. Сума реалізації продукції власного виробництва ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” за період з 01.11.04 р. по 31.08.05 р. становить 118295,78 грн. Зазначене позивачем зведено в таблиці із якої вбачається, що з моменту створення та до 31.08.05 р. підприємство реалізувало лише вирощений ячмінь, в підтвердження чого надало до суду копію заключного звіту про підсумки сівби під урожай 2005 р. та довідку відділу статистики стосовно того, що ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” займається вирощуванням сільськогосподарських культур. Сума від реалізації покупної продукції ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” за період з 01.11.04 р. по 31.08.05 р. становить 18419,11 грн.

Звідси, позивач робить висновок про те, що частка реалізації продукції власного виробництва від загальної суми валового доходу ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” становить 86,53%.

Відповідач проти заявлених позивачем позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 17.10.06 р. вх. № 22835, доповненні до відзиву на позовну заяву від 23.10.06 р. вх. № 23367, де зазначає, що його позиція базується на тому, що позивачем безпідставно в порушення п.п. 7.2.1., 7.2.3. п.7.2. ст.7, п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97 включено до податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2004р. –січень 2005 р. та до реєстру отриманих податкових накладних податкові накладні № 202 від 22.10.04 р. на суму ПДВ 2049,11 грн., № 207 від 26.10.04 р. на суму ПДВ 3631,3 грн., № 213 від 30.10.04 р. на суму ПДВ 154 грн., №2 від 29.01.05 р. на суму ПДВ 70 грн., №0822-2 від 22.08.05 р. на суму ПДВ 13033,34 грн., які не містять передбачених законодавством реквізитів. З цих підстав, відповідач зазначає про завищення позивачем суми ПДВ, яка підлягала бюджетному відшкодуванню в жовтні 2004 р. в розмірі 5834,4 грн., та суми ПДВ, яка підлягала внесенню до бюджету за січень 2005 р. в розмірі 70 грн. та не враховано перевіркою при визначенні суми ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету при не подачі декларації за серпень 2005 р. в сумі 13033,34 грн.

Як відмічає відповідач, ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” зареєстроване як платник ПДВ 21.10.04 р., тобто першим звітним періодом за який подавалась декларація з податку на додану вартість був жовтень 2004 р., але операцій з продажу продукції власного виробництва в цьому періоді підприємство не проводило. В наступних податкових періодах (листопад, грудень) здійснено продаж покупних товарів, робіт, послуг, тобто продажу продукції власного виробництва теж не було. Таким чином, на думку відповідача, у позивача не було підстав для визначення себе як сільськогосподарського товаровиробника до 31.12.04 р., тому оподаткування податком на додану вартість на протязі 2005 р. повинно було останнім здійснюватись на загальних підставах.

Зазначення в акті перевірки щодо зарахування податкового кредиту за податковий період серпень 2005 р. в сумі 40847 грн. не є опискою, оскільки сума 40847 грн. визначена в результаті перевірки підтверджених документів, а саме податкових накладних отриманих від постачальників, при цьому встановлено, що в порушення п.п. 7.2.1. п.7.2., п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту включено суму 13033,34 грн. відповідно до податкової накладної від 22.08.05 р. № 0822-2, яка неправильно оформлена, а саме відсутні опис, номенклатура товарів, кількість, ціна, поставки. Таким чином, завищена суму ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню за період з жовтня 2004 р. по січень 2005 р. в розмірі 13033,34 грн. не зарахована перевіркою до складу податкового кредиту.

В судовому засіданні відповідно до ст.150 КАС України оголошувалась перерва з 29.11.06 р. по 04.12.06 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши доводи сторін, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:

За результатами проведеної Любашівською МДПІ перевірки ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000052/2300/0-3301 від 27.07.2006р. згідно акту позапланової документальної перевірки № 241/2300/32806935 від 21.07.06р. “Про результати виїзної планової перевірки ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.10.04 р. по 31.03.06 р.”, в ході якої було встановлено в порушення підприємством п. 11.29. ст.11, п. 4.1. ст.4, п.п 7.2.1. п.7.2., п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97 р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2005 р. на 70 грн., серпень 2005 р. на 64154грн., вересень 2005 р. на 46079 грн. Збільшено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2004 р. на суму 5834 грн. та зменшено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2005 р. на суму 3712 грн., листопад 2005 р. на суму 683 грн., за грудень 2005 р. на суму 4509 грн. Завищено суму податку на додану вартість, що підлягала внесенню на спец рахунок № 2 для використання за розпорядженням сільгоспвиробника на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення за серпень, вересень, листопад 2005 р. відповідно в розмірі 44541 грн., 46079 грн. і 43 грн. та заниження цієї суми за жовтень та грудень 2005 р. відповідно в сумі 3413 грн., 4509 грн. У зв’язку з цим нараховано суму податкового зобов’язання за основним платежем в розмірі 110303 грн., штрафних санкцій в розмірі 55151 грн.

Так, дані висновки Любашівською МДПІ були зроблені на підставі того, що ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” безпідставно використано пільговий спеціальний режим оподаткування для сільськогосподарських підприємств за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2005 р., так як останнє було зареєстровано як юридична особа та почало свою фінансово-господарську діяльність у вересні 2004 р., тобто рахувалось новоствореним до 01.01.05 р. та за критерієм визначення сільськогосподарності, як передбачено п.11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР не визначено таким у 2004р. У зв’язку з чим згідно п.4.1. ст.4, п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, підприємство неправомірно включало до податкового зобов’язання та до податкового кредиту загальновстановленої декларації суми ПДВ отримані від продажу товарів, робіт, послуг та суми ПДВ від придбаних товарів, робіт, послуг у серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2005 р., а саме завищило суми податку на додану вартість, що підлягала внесенню на спец рахунок № 2 для використання за розпорядженням сільгоспвиробника на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення за серпень, вересень, листопад 2005 р. відповідно в розмірах 44541 грн., 46079 грн., 1143грн., та заниження цієї суми за жовтень та грудень 2005 р. відповідно в сумах 3413 грн., 4508 грн.

Також, ДПІ виявлені недоліки в податкових накладних стосовно зазначення опису, номенклатури, ціни, одиниці виміру, кількості товару, а саме в податкових накладених № 202 від 22.10.04 р. на суму 12294,65 грн., ПДВ в сумі 2049,11 грн., № 207 від 26.10.04 р. на суму 21787,80 грн., ПДВ в сумі 3631,30 грн., № 213 від 30.10.04 р. на суму 924 грн., ПДВ в сумі 154 грн., № 2 від 29.01.05 р. на суму 420 грн., ПДВ в сумі 70 грн., № 0822-2 від 22.08.05р. на суму 78200,04 грн., ПДВ в сумі 13033,34 грн., всього ПДВ в сумі 18937,75 грн., які позивачем до податкового кредиту, книг обліку придбання товару (робіт, послуг), включені з порушенням п.п. 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши чинне законодавством, яким регулюються дані правовідносини, суд вбачає підстави для задоволення заявленого СГП „ім. Івана Піддубного” позову з огляду на наступне.

Надані ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” в ході розгляду даної справи копії первинних документів та документи бухгалтерського та податкового обліку свідчать про те, що підприємство за період з 01.10.04 р. по листопад 2005 р. проводило господарську діяльність за договорами, укладеними в письмовому вигляді, які додані останнім до матеріалів справи супровідним листом від 23.10.06 р. за вх. № 23366 в кількості 23 екземплярів, виконання яких підтверджують видаткові накладні, платіжні документи, фінансові чеки, податкові накладні та за усними правочинами, на виконання яких оформлені видаткові накладні, фінансові чеки, податкові накладні, платіжні документи. Податкові накладні по даним господарським операціям були внесенні в реєстри отриманих та виданих податкових накладних та книгу придбання товарів (робіт, послуг), що в свою чергу найшло відображення в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.10.04 р. по листопад 2005 р.

Із аналізу вищенаведених первинних документів та довідки позивача від 28.03.05 р. № 245, заключного звіту про підсумки сівби під урожай 2005 р., довідки статуправління №4 від 26.01.06 р., згідно якої до діяльності підприємства віднесено вирощування сільгосппродукції вбачається, що фактично підприємство розпочало виробництво сільгосппродукції в 2005 р., у зв’язку з чим сума реалізації СГП „ім. Івана Піддубного” продукції власного виробництва, яким в основному є вирощений ячмінь, ТОВ за період з 01.11.04 р. по 31.08.04 р. становить 118295,78 грн., що з врахуванням здійсненої підприємством за даний період реалізації продукції загалом в розмірі 136714,89 грн., складає 86,53% від загальної суми валового доходу позивача.

При наявності зазначених показників господарської діяльності позивача, останній підпадає під дію п.11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, в редакції Закону України №2987-ІV від 18.10.05р., згідно якого визначено до 01.01.07 р. зупинення дії п.7.7. ст.7, п.п. 10.1., 10.2. ст.10 цього закону в частині слати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 % загальної суми валового доходу підприємства. Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених котів визначається Кабінетом Міністрів України.

Звітний (податковий) період –період, за який платник податку зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету ( п.1.5. Закону України „Про податок на додану вартість”).

Пунктом 3 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками –платниками податку на додану вартість, щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМУ від 26.02.1999 р. № 271 (в редакції постанови КМУ від 23.04.01 р. № 374) передбачено, що для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі їх валового доходу визначається в поточному році за даними звітного періоду. Новоствореними сільськогосподарськими товаровиробниками вважаються також суб’єкти господарювання різних форм власності, котрі зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності у минулому році, але з поважних причин розпочали здійснювати операції з продажу товарів (робіт, послуг) лише в поточному році. Звітним вважається період з моменту державної реєстрації сільськогосподарського товаровиробника як платника податку на додану вартість до кінця першого звітного (податкового) місяця, за який цим товаровиробником подається декларація з податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

З врахуванням того, що підприємство в 2004 р. не здійснювало операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва, а розпочало таку діяльність тільки за результатами проведених робіт по вирощуванню та збиранню ячменю в серпні 2005 р., що є поважною причиною здійснення операцій з продажу товарів (робіт, послуг) в поточному 2005 році, то і за результатами діяльності саме в серпні 2005 р. СГП „ім. Івана Піддубного” було визначено себе сільськогосподарським товаровиробником, оподаткування якого здійснюється за пільговим спеціальним режимом для сільськогосподарських виробників, у зв’язку з чим останнім була здана до податкового органу скорочена податкова декларація з податку на додану вартість з відміткою про перехід підприємства на пільговий спеціальний режим оподаткування для сільськогосподарських виробників, яка прийнята Любашівською МДПІ 19.09.05 р. за № 2533.

Звідси, спростовується зроблений в акті перевірки державною податковою службою висновок щодо встановлення завищення підприємством суми податку на додану вартість, що підлягала внесенню на спец рахунок № 2 для використання за розпорядженням сільгоспвиробника на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення за серпень, вересень, листопад 2005 р. відповідно в розмірах 44541 грн., 46079 грн., 1143 грн. та заниження цієї суми за жовтень та грудень 2005 р. відповідно в сумах 3413 грн., 4508 грн., за умови правомірного визначення ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” відповідно до п.11.29 с.11 Закону України „Про податок на додану вартість” та п.3 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками –платниками податку на додану вартість, щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, пільгового спеціального режиму оподаткування для сільськогосподарських виробників.

Також, відповідачем в акті перевірки встановлено невідповідність включення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним № 202 від 22.10.04 р. на суму 12294,65 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2049,11 грн., № 207 від 26.10.04 р. на суму 21787,80грн., в тому числі ПДВ в сумі 3631,30 грн., № 213 від 30.10.04 р. на суму 924 грн., в тому числі ПДВ в сумі 154 грн., №2 від 29.01.05 р. на суму 40 грн., в тому числі ПДВ в сумі 70 грн., № 0822-2 від 22.08.05 р. на суму 78200,04 грн., в тому числі ПДВ в сумі 13033,34грн., всього ПДВ в сумі 18937,75 грн., оформленим в порушення п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” зареєстровано як платник податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 21883218), тому відповідно до пп.7.7.2. п.7.7.ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в контексті якої у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов’язання чи ні, що позивачем було виконано та надано відповідачу податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004 р., січень, серпень 2005 р. з врахуванням вищенаведених податкових накладних.

Із поданих позивачем до матеріалів справи первинних документів вбачаться, що зазначені податкові накладні виписувались на виконання зобов’язань за правочинами, за якими здійсненні платежі, податкові накладні відображені в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), тому, на думку суду, висновок Любашівської МДПІ щодо невідповідності включення до податкового кредиту ПДВ по зазначеним податковим накладним, є безпідставним, оскільки до податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2004 р., січень, серпень 2005р. ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” відніс суми податкового кредиту по ПДВ на підставі податкових накладних № 202 від 22.10.04 р., № 207 від 26.10.04 р., № 213 від 30.10.04 р., №2 від 29.01.05 р., № 0822-2 від 22.08.05 р., оформлених на виконання правочинів, з відображенням цих операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Законодавець визначає неможливість включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку з підстав викладених в пп.7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” із змісту якого вбачається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6. цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами.

Таким чином, за умови підтвердження позивачем включення до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 18937,75 грн. згідно оформлених податкових накладних, первинних документів, які свідчать про дійсність проведених операцій висновки податкового органу щодо безпідставного включення до податкового кредиту сум за придбанні товари, роботи, послуги по податковим накладним за відсутності їх належного оформлення, спростовуються вище встановленим.

Вищезазначена позиція суду базується ще й на судовій практиці, викладеній в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.06.06 р. по справі № К-12436/06, в якій вказано про те, що недотримання підприємством порядку, встановленого п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, так як згідно з абз. 2 п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, саме на момент перевірки платника податку.

Пунктом 1 ст.69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показання свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування... Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (п.п.1, 2 ст.70 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу (п.1 ст.71 КАС України).

Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, слід визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Любашівської МДПІ № 000052/2300/0-3301 від 27.07.2006 р.

Згідно ст. 94 КАС України витрати пов’язані зі сплатою судового збору в сумі 3,40грн. підлягають оплаті позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної ДПІ № 000052/2300/0-3301 від 27.07.06 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ СГП „ім. Івана Піддубного” (Одеська область, Любашівський район, с. Познанка Перша, код ЄДРПОУ 32806935) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Малярчук І.А.