Ухвала суду № 3127356, 09.09.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2008 року                                                                 № К-5068/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Голубєвої Г.К.

                                                                       Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

                                                                       Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:    Патюк А.О.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.02.2007 р.

та рішення господарського суду Тернопільської області від 10.11.2006 р.

у справі№ 7/254-3540 господарського суду Тернопільської області

за позовомТернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

до1. Унітарного приватного підприємства «Укртехмаш»

2. Відкритого акціонерного товариства «Тернопільбуд» в особі Будівельно-монтажного управління «Промбуд» 

провизнання угоди недійсною, -

ВСТАНОВИВ: 

У вересні 2006 р. позивач – Тернопільська ОДПІ звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом про визнання недійсними господарських зобов’язань, які здійснені на виконання укладеного між Унітарним приватним підприємством «Укртехмаш» та Відкритим акціонерним товариством «Тернопільбуд» в особі Будівельно-монтажного управління «Промбуд» договору купівлі-продажу           № 50 від01.11.2005 р.

            Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.11.2006 р. в позові відмовлено.

            Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2007 р. рішення місцевого господарського суду змінено в частині застосування норм процесуального права, а в іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Тернопільська ОДПІ оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.  

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 10.11.2006 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2007 р., і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач 2 – ВАТ «Тернопільбуд» в особі Будівельно-монтажного управління «Промбуд» в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на слідуюче.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між відповідачами 01.11.2005 р. укладено договір купівлі-продажу № 50, відповідно до якого продавець зобов’язався поставити пиломатеріали по ціні зазначеній в накладних на відпуск товару, а покупець зобов’язався оплатити товар по факту його отримання.

Виконання сторонами зобов’язань підтверджується: накладними № 2811-02 від 28.11.2005 р., № 1912-01 від 19.12.2005 р., № 1101-01 від 11.01.2006 р. на загальну суму 54831,27 грн., в т.ч. ПДВ - 9138,54 грн.; податковими накладними № 2811-03 від 28.11.2005 р., № 1912-01 від 19.12.2005 р., № 1101-01 від 11.01.2006 р.; платіжними дорученнями № 11553 від 22.12.2005 р., № 11163 від 30.11.2005 р. та № 154 від 16.01.2006 р. на загальну суму 54831,27 грн., в тому числі ПДВ - 9138,54 грн.

Факт виконання сторонами зобов’язань за договором засвідчено також актом перевірки № 13098/23-430/01268940 від 13.07.2006 р., оформленого за результатами виїзної позапланової документальної перевірки БМУ «Промбуд» з питань взаємовідносин з УПП «Укртехмаш» та ПП «Багро» за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2005 р.

Податкова інспекція вважає, що господарське зобов’язання згідно договору            купівлі-продажу № 50 від 01.11.2005 р. підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 207 ГК України як таке, що укладено УПП «Укртехмаш» з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності). В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що керівником і єдиним засновником УПП «Укртехмаш» був Гнатюк М.Є., який не міг брати участь у даних господарських операціях, так як помер 12.07.2005 р., тобто спірні зобов’язання з боку відповідача 1 були здійснені невідомою особою, яка порушила господарську компетенцію підприємства, оскільки діяла від його імені без необхідних для цього повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов’язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язанням, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У разі визнання недійсним зобов’язання з інших підстав кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за зобов’язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов’язання не передбачені законом (ст. 208 ГК України).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

На підставі наведених правових норм, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що органи державної податкової служби наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про визнання недійсними угод, які вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення в доход держави коштів, одержаних сторонами за такими угодами. Звернення ж податкової інспекції до суду з позовом про визнання угод недійсними з підстав укладення учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) нормами чинного законодавства не передбачено, так як і не передбачено випадків звернення податкової інспекції з позовами в інтересах юридичних чи фізичних осіб.

Стосовно сторін спірного договору, то судом вірно вказано на те, що вони як на момент укладення договору та виконання зобов’язань, так і на момент розгляду спору перебували в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій України, про що свідчать довідки Головного управління статистики в Тернопільській області; виконання зобов’язань підтверджуються первинними документами, підписаними без застосування факсимільного відтворення підпису керівника підприємства; кошти перераховані на рахунок УПП «Укртехмаш»; сторони зобов’язання зареєстровані платниками ПДВ, про що свідчать дані Реєстру платників податку на додану вартість; належних доказів порушення інтересів підприємства та нанесення йому збитків чи моральної шкоди особою, яка діяла від імені підприємства, позивач не надав; не доведено фактів щодо того, що дана операція не знайшла свого підтвердження в податкових зобов’язаннях підприємства, яке подавало податкову звітність включно по січень 2006 р.; згідно даних облікової картки платника податку у УПП «Укртехмаш» станом на січень 2006 р. значиться переплата по ПДВ в сумі             1693,29 грн., по податку на прибуток в сумі 1203,88 грн.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком місцевого господарського суду про безпідставність заявлених позовних вимог, обґрунтовано  зазначив про помилкове застосування ним при вирішенні спору положень ГПК України, оскільки даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду відповідно до норм КАС України. В зв’язку з цим, апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції в частині застосування процесуального права.

З огляду на викладене, касаційну скаргу Тернопільської ОДПІ слід залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2007 р. - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2007 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                  (підпис)                     Рибченко А.О.

Судді                                                (підпис)                     Голубєва Г.К.

                                                           (підпис)                     Маринчак Н.Є.

(підпис)                     Нечитайло О.М.

                                                                       (підпис)                     Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                  Патюк А.О.